У Європейскому центральному банку дослідили, як українські біженці інтегрувалися в ринок праці різних країн.
Нові дані свідчать, що українці збільшать робочу силу єврозони на 0,5%, повідомляє TRAVEL РБК-Україна з посиланням на сайт ЄЦБ.
Як українці розселилися по Європі
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на 21 лютого 2023 року, по всій Європі було зареєстровано як біженців з України понад 8 млн осіб.
Понад 4,8 млн українських біженців зареєструвалися за схемами тимчасового захисту в Європі, у тому числі понад 2,1 млн у країнах єврозони.
Географічна близькість до України виявилася основним фактором, що стимулює потоки біженців, при цьому частка українців у населенні є найвищою у Балтійському регіоні:
- в Естонії –3,2%;
- у Литві –2,7%;
- у Латвії – 2,4%.
Найменша частина біженців – у південних країнах Європи.
У Польщі зареєстровано понад 1,5 млн біженців, що робить її найбільшою країною-отримувачем українських біженців у Європі, а в Чехії зареєстровано майже 0,5 млн біженців. В обох країнах зафіксовано частку українських біженців по відношенню до населення понад 4%.
Скільки біженців почали працювати в країнах, що приймають
Нещодавнє опитування УВКБ ООН показує, що станом на лютий 2023 року близько 40% українських біженців були або працевлаштовані, або працювали за наймом - стільки ж працювали в Україні.
В Естонії вже працевлаштовані близько 55% українських біженців працездатного віку з тимчасовим захистом, а в Литві ця частка становить приблизно 50%.
Вони працюють здебільшого в обробній промисловості, будівництві, оптовій та роздрібній торгівлі, готельній сфері та громадському харчуванні, а також у сфері адміністративних послуг.
В Ірландії частка українських біженців у населенні становить 1,3%, але у січні 2023 року лише близько 20,7% людей працездатного віку працювали. Для них проблемою під час працевлаштування є незнання англійської мови.
Однією з особливостей виходу біженців ринку праці Європи є демографічний склад:
- 33% отримувачів захисту – діти;
- 60,4% – особи віком від 18 до 64;
- 6,6% – люди старші 65 років.
Серед працездатних біженців віком від 18 до 64 років – лише 26,7% становлять чоловіки, а 73,3% – жінки.
"Якби всі вони могли працювати, це означало би, що 1,3 мільйона біженців (60% з 2,1 мільйона біженців, які зареєструвалися для отримання тимчасового захисту), вже могли почати працювати в найближчий час. Це становить близько 0,8% робочої сили єврозони", – йдеться у звіті.
Однак автори дослідження зазначають, що число слід розглядати як верхню межу. Багато українських біженців, ймовірно, повернуться до України після закінчення війни. Крім того, складно оцінити, скільки біженців готові залишитись у Європі на постійній основі. Наприклад, згідно з недавнім опитуванням у Німеччині, 37% хотіли б залишитися там назавжди або хоча б на кілька років. 34% планують виїхати після закінчення війни.
Оновлена оцінка впливу українських біженців на ринок праці зони євро враховуватиме збільшення робочої сили приблизно на 0,3–0,5% у 2022 році. Однак цей вплив може збільшитися у 2023 році у зв'язку із прибуттям нових біженців та успішною інтеграцією тих, хто вже користується тимчасовим захистом.