Російські дрони атакують цивільні судна вже поблизу берегів країн НАТО: за два дні під удар потрапили кораблі біля берегів Румунії та у виключній економічній зоні Болгарії, один із них затонув. Фокус з'ясовував, навіщо Москва переносить удари до берегів країн Альянсу і як далеко НАТО готове дозволяти Росії заходити, не даючи прямої відповіді.
Близько 3:00 6 жовтня два цивільних суховантажі зазнали удару російських дронів у Чорному морі, повідомило болгарське ЗМІ BGNES.
Інцидент стався у виключній економічній зоні Болгарії, неподалік на схід від мису Святого Атанаса та міста Бяла. Після влучання судно ALFA WATAN отримало серйозні пошкодження і затонуло, а доля екіпажу наразі невідома. Тим часом рятувальники вчасно дісталися судна ABLE, на якому спалахнула пожежа, та доставили на берег 18 моряків. Уряд Болгарії відреагував на атаку дронів РФ і закликав ЄС та НАТО вжити заходів.
Уточнюється, що неподалік місця події перебувало болгарське судно "Діоскурія", завдяки якому вдалося врятувати моряків. Двоє із врятованих дістали поранення: у одного — опіки, у іншого — травма голови. На місці іншого судна помітили перевернутий човен та рятувальні жилети, але моряків не бачили. На пошуки відправили два гелікоптери з авіабази Крумово, а також підняли в повітря Су-25.
ЗМІ повідомили, що Софія вимагає скликати Консультативну раду з національної безпеки та задіяти механізми НАТО. Зокрема, пропонується застосувати статтю 4 Договору Північноатлантичного альянсу. Крім того, заговорили про необхідність координації болгарської армії із силами Румунії та НАТО, а також пролунали зауваження про те, що уряд так і не повідомив, що два кораблі зазнали удару саме з боку російських дронів.
У матеріалі BGNES наводиться реакція президента Європейської конфедерації асоціацій морських капітанів Димитара Димитрова, який заявив, що необхідно вести постійний моніторинг ситуації в Чорному морі і що подібні атаки вже призвели до зростання вартості страхування суден. Також вказано, що виключна економічна зона — це морська територія, в якій можуть проходити іноземні комерційні судна і на якій уряд Болгарії може проводити перевірки та розвідку.
На ресурсах НАТО поки не виявлено свіжих коментарів щодо атаки дронів РФ на кораблі, які проходять у Чорному морі в зоні досяжності засобів ПВО альянсу.
Атака РФ на НАТО — які наслідки ударів по кораблях
Фокус звернувся до військово-політичного експерта Дмитра Снєгирьова, щоб з'ясувати, чи можна розглядати удари російських дронів по цивільних суднах поблизу країн НАТО як агресію проти Альянсу і до яких наслідків може призвести серія таких інцидентів.
На думку експерта, поки що говорити про пряму атаку Росії на НАТО передчасно. Водночас удари по цивільному судноплавству в Чорному морі мають набагато ширшу мету, ніж знищення окремих кораблів.
За його словами, протягом літніх місяців сталося близько 5 тисяч атак на судна, які перевозили вантажі з українських портів. На цьому тлі країни ЄС фактично обмежили для України можливості експорту сільськогосподарської продукції залізницею, після чого, за оцінкою експерта, Росія різко активізувала удари по судноплавству в Чорноморському басейні.
Одним із головних наслідків таких дій Снєгирьов називає спробу заблокувати морський експорт України. Це одночасно завдає удару по міжнародних позиціях Києва, бюджетних надходженнях та роботі перевізників. Через зростання ризиків судноплавні компанії змушені підвищувати вартість страхування, що робить український експорт дорожчим.
За словами експерта, таким чином Москва намагається не лише послабити українську економіку, а й витіснити Україну з частини міжнародних ринків та зайняти її місце.
Чому НАТО не збиває російські дрони
Окреме питання — реакція країн НАТО, поблизу території яких відбуваються такі атаки. Йдеться насамперед про Румунію та Болгарію, біля берегів яких фіксуються російські безпілотники, а також про Туреччину, судна під прапором якої вже неодноразово потрапляли під удар.
Снєгирьов зазначає, що країни НАТО далеко не завжди збивають російські дрони, навіть коли ті порушують їхній повітряний простір. Подібні випадки, зокрема, фіксувалися у Польщі.
Причини такої стриманості, за його словами, різні. Польська влада, зокрема, намагається уникнути прямої ескалації конфлікту з Російською Федерацією. Румунія займає більш жорстку позицію і заявляє про готовність збивати російські засоби ураження.
Однак у разі атак над Чорним морем виникає ще одна проблема — час на виявлення цілі та реагування. Безпілотники летять над морем, тому від моменту їх виявлення до можливого удару може залишатися занадто мало часу.
Одним із можливих варіантів відповіді Снєгирьов називає військовий супровід цивільних суден.
На думку експерта, серія подібних інцидентів дозволяє Росії одночасно перевіряти можливості систем ПВО країн Альянсу та межі їхньої політичної реакції — зокрема, за яких умов союзники готові перейти від заяв до реальних дій.
