Для Дональда Трампа та його команди проміжні вибори до Конгресу в листопаді стануть справжнім тестом на стійкість і маркером правильності обраного курсу. Напередодні звернення Трампа до Конгресу про стан справ у країні (State of the Union), яке цьогоріч припало на 24 лютого — четверті роковини початку повномасштабного російського вторгнення — рейтинг схвалення його політики серед американців впав до 36-40%. Це один із найнижчих показників серед американських президентів. Тобто, не довіряють політиці Трампа близько 60% людей.
Багато американських ЗМІ та експертів охрестили звернення Трампа, яке стало найдовшою за всю історію промовою серед американських президентів, «театралізованим шоу». Воно тривало 1 годину та 47 хвилин. Складно порахувати, скільки разів республіканці переривали це звернення оплесками, встаючи зі своїх місць. Демократи ж при цьому сиділи мовчки. У журналістів теж був напружений день, адже треба було не просто передати сказане президентом, а й перевірити правдивість його слів. А Трамп завжди перебільшує, особливо щодо економічного буму в Америці з початком його другого президентського терміну, цін на продукти в супермаркетах та пальне на заправках.
Промова Трампа радше нагадувала самовихваляння. Вона містила мало конкретики, як і згадок про міжнародну політику. Не дивлячись на те, що звернення припало на 24 лютого, про Україну Трамп згадав тричі: коли говорив про вбивство українки Ірини Заруцької у потязі в Північній Кароліні; щодо продажу Києву зброї коштом країн НАТО; та в контексті його важкої праці, щоб «покласти край дев’ятій війні, вбивствам і різанині між Росією та Україною, де щомісяця гине 25 тис. солдатів». При цьому, в цей самий день, 24 лютого, амбасадорка України в США Ольга Стефанішина повідомила про отримання демаршу від Держдепу щодо українських ударів по російському порту Новоросійськ. А в ООН також 24 лютого США «утрималися» під час голосування за резолюцію «Підтримка міцного миру в Україні».
Від початку другого президентського терміну Трампа США вже точно не можна назвати союзником і надійним партнером України у відбитті повномасштабної російської агресії. Чи може це змінитися після проміжних виборів до Конгресу в листопаді цього року, якщо республіканці втратять більшість в одній із палат? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
У 2025 році, коли Трамп тільки заступив на свій другий президентський термін, за подібну резолюцію із засудженням російської агресії в ООН США проголосували проти разом із Росією. Цього року Вашингтон, як бачимо, утримався. Як пояснила заступниця представника США при ООН Теммі Брюс, резолюція містить положення, які можуть зірвати мирні переговори. Хоча ЗМІ повідомляли, що американці напередодні голосування хотіли внести до неї правки, вилучивши пункти про територіальну цілісність України та необхідність досягнення справедливого миру.
«ООН проголосувала за тривалий мир в Україні, а ми утрималися. Уявіть собі. РФ була проти цієї резолюції. Хіба чотирьох років війни не достатньо? Хіба зникнення дітей, обстрілів міст і вбивств невинних людей не достатньо? Це не бізнес-угода — це війна», — дописав в Х вже колишній спецпредставник Трампа по Україні Кіт Келлог.
У середу ввечері, 25 лютого, Володимир Зеленський поговорив телефоном із Дональдом Трампом. За словами українського президента, йшлося про підготовку до двосторонньої зустрічі делегацій України та США, а також тристоронньої за участі Росії на початку березня.
Водночас, за інформацією Axios, під час цієї телефонної розмови Трамп висловив побажання щодо закінчення війни вже за місяць, підтвердивши готовність надати Україні гарантії безпеки в рамках можливої мирної угоди з Росією. Кількома днями раніше Bloomberg повідомляв, що адміністрація Трампа наполягає на її укладенні вже до 4 липня, коли США відзначатимуть 250-річницю незалежності. За словами Володимира Зеленського, він може лише підтримати, якщо про такі строки каже президент США, проте швидке врегулювання не передбачає територіальних поступок з боку України.
ТСН.ua вже писав, як на цьогорічній Мюнхенській безпековій конференції деякі експерти висловлювали припущення, що вже влітку Путіну доведеться обирати: погоджуватися на припинення вогню або продовжувати війну на виснаження. Такі оцінки ґрунтуються на двох припущеннях: глибоких економічних проблемах у російській економіці та збільшенні тиску Трампа на Україну на тлі наближення проміжних виборів до Конгресу в листопаді цього року. Без гучних перемог, як-от всередині США чи на міжнародній арені, республіканці можуть втратити Палату представників, адже восени американці переобиратимуть її повний склад.
Mодель Ipsos, що базується на п’яти різних прогнозах щодо можливих майбутніх результатів проміжних виборів до Конгресу, свідчить про ймовірну втрату республіканцями більшості принаймні в Палаті представників. Axios, посилаючись на закриті опитування республіканців, повідомляє про їхні побоювання втратити й Сенат. Аналітики попереджають, що до виборів ще багато часу й розподіл прихильності електорату ще може змінитися. Водночас вони зазначають, що головним фактором, який вплинув на втрату популярності республіканців, стало зниження економічної ефективності та здорожчання вартості життя.
«Вартість життя має стати головним питанням, яке вплине на голоси американців на проміжних виборах 2026 року. Трампу було важко зберегти широку коаліцію, завдяки якій він переміг у 2024 році (рейтинг схвалення Трампа серед незалежних виборців впав до 26% — Ред.), значною мірою тому, що рівень вартості життя не покращився. Без цієї підтримки його рейтинги в опитуваннях, як і шанси його партії на виборах у 2026 році, зменшилися», — йдеться в аналізі Ipsos.
За президенства Джо Байдена основні пакети військової допомоги Україні затверджував Конгрес. Тож, чи варто Україні розраховувати на зміну політики США, якщо команда Трампа втратить більшість принаймні в Палаті представників?
Директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик не очікує серйозних змін американської політики щодо України після проміжних виборів в листопаді цього року. Щодо цього експерт має кілька міркувань.
Перше, потенційно результати виглядають дуже непогано для демократів зараз, але гарантії їхньої перемоги за півроку немає.
«Тим більше ми не знаємо наскільки помітною буде ця перемога, якщо вона таки станеться. Республіканці, в свою чергу, навряд чи насміляться змінювати свою позицію з цього питання, якщо її не змінить сам Трамп. Підстав очікувати цього від нього немає», — наголошує Володимир Дубовик.
Друге, вплив демократів міг би бути більшим, якби вони ще й перехопили більшість у Сенаті, але це набагато менш ймовірно.
«Третє, в центрі уваги в Конгресі все одно буде лишатись внутрішня політика, економіка, тож демократи будуть фокусувати свій тиск на Трампа саме в цих питаннях. Четверте, зовнішня політика залишається прерогативою президента, й тому Конгресу зазвичай дуже важко примусити його щось робити або не робити. Тож якийсь сенс із результатів тих виборів може бути, але навряд чи можна очікувати потужних змін», — підсумовує Володимир Дубовик.
Очільник «Інституту Американістики» Владислав Фарапонов теж вважає, що за сьогоднішньої розстановки сил не варто сподіватися на кардинальну зміну політики США щодо України після проміжних виборів до Конгресу. Хоча експерт зазначає, що теж бачив деякі думки, що треба почекати виборів до Конгресу й потім стане легше.
За його словами, це неправильна стратегія. Швидше слід говорити про те, що ці проміжні вибори можуть закласти шлях до певних тенденцій чи вплинути на американську політику в цілому маленькими мазками. Тобто, не можна сказати, що це буде хвиля, яка всіх рознесе. Ці проміжні вибори будуть доволі складні й брудні, з невисокою явкою.
«Багато хто з конгресменів не балотуватиметься. Але сказати, що це для нас кардинально щось змінить, я не можу. Стратегія адміністрації Трампа не передбачає активної ролі Конгресу, ефективність роботи якого знижується вже не перший рік поспіль. Ці вибори можуть запустити внутрішні процеси в США за певних умов. Тобто, якщо демократи отримають і Сенат, і Палату представників, — так, це буде серйозний крок. Але, знову ж таки, візьмуть з якою перевагою? Я би сказав, що може відбутися поступовий зсув до відновлення систем стримування й противаг всередині США в більш класичному розумінні з точки зору політичної боротьби», — підсумовує Владислав Фарапонов.
Нагадаємо: Можливий вихід США з НАТО: у Politico дізналися, чи піде Трамп на рішучі кроки.
