До кінця ХХІ століття понад 2,3 мільйона людей у Європі можуть загинути від екстремальної спеки, спровокованої викидами парникових газів.
До такого висновку дійшли науковці Лондонської школи гігієни та тропічної медицини (LSHTM) у дослідженні, опублікованому в журналі Nature Medicine.
Дослідники врахували 19 кліматичних моделей, демографічні прогнози щодо 5 вікових категорій та провели 500 симуляцій для кожного сценарію. Свої висновки науковці називають реалістичним прогнозом, який не враховує додаткові ризики, як-от лісові пожежі, шторми чи забруднення повітря.
У дослідженні враховано як смертність від спеки, так і від холоду у період з 2015 по 2099 рік. За найгіршим сценарієм, кількість смертей може сягнути 2 345 410 осіб, а за екстремальних умов — навіть 4,7 мільйона.
Найбільша смертність буде у містах Південної та Центральної Європи, серед яких — Барселона, Рим, Неаполь, Афіни.
На Мальті прогнозують 268 смертей на 100 тисяч населення, що вдвічі перевищує середній показник по регіону.
На півночі Європи, зокрема у Швеції, Ірландії та Фінляндії можливе короткочасне зниження смертності, пов’язане зі зменшенням зимових холодів. Але до кінця століття навіть Гельсінкі та Стокгольм можуть зіткнутися з зростанням смертей від спеки.
Серед причин високої смертності науковці називають старіння населення та часті «комбіновані теплові події» (спекотні дні, за якими слідують спекотні ночі), що порушують сон і навантажують серцево-судинну систему.
Моделювання показало, що навіть 50% зниження ризику смертності від спеки залишає Європу з шестизначним показником втрат.
Щоб повністю змінити тенденцію, потрібно знизити ризик на 90%, що наразі вважається малоймовірним.
