"Очі — дзеркало душі" — імовірно, у цій фразі більше істини, ніж ми могли б припустити. У новому дослідженні японські вчені виявили, що наші очі дійсно можуть видавати наші думки. Втім, про це не варто хвилюватися, пише Popular Science.
Команда вчених з Університету Цукуба вважає, що ледь помітні зміни очей можуть надати нейровченим набагато більше інформації, ніж допит. Результати дослідження свідчать про те, що вивчення відмінностей у фізіологічних реакціях під час "внутрішнього" та "зовнішнього" мовлення допомагає краще зрозуміти найрізноманітніші процеси: від розвитку мовних навичок у дітей до ефективності мисленнєвих установок, спрямованих на самомотивацію.
Щоб розібратися в цьому питанні, вчені спостерігали за добровольцями, які виконували серію простих вправ, пов'язаних із рахунком. Спочатку дослідники зафіксували стан учасників у спокої, а потім попросили їх рахувати вголос або про себе: просто за порядком, у поєднанні з іменниками або з певним кроком. Зазначимо, що кожне завдання учасники виконували вголос і подумки. На всіх етапах вчені уважно стежили за зміною розміру зіниць піддослідних.
Результати виявилися вельми цікавими: під час вимовляння слів вголос зіниці учасників розширювалися, а під час рахунку про себе реакція залежала від типу завдання. При мисленнєвому рахунку за порядком зіниці звужувалися, при рахунку з кроком — розширювалися, а при рахунку в поєднанні з іменниками — залишалися незмінними. Водночас при рахунку про себе зміни розміру зіниць були менш вираженими, ніж при мовленні вголос.
Автори зазначають, що їхня нова робота спростовує початкову думку про те, що внутрішнє та зовнішнє мовлення викликають ідентичні зміни зіниць. У всіх трьох експериментах мовлення вголос незмінно приводило до розширення зіниць, тоді як внутрішнє мовлення — ні.
Таким чином, результати вказують на те, що внутрішнє мовлення — не просто невербальний аналог розмови вголос. Імовірно, це особлива форма комунікації, що сприяє нижчому рівню збудження людського мозку. Якщо це так, вчені вважають, що вимірювання розміру зіниць може стати цінним інструментом для оцінки внутрішніх мовних процесів і мислення. Вважається, що це може бути корисно для вивчення розвитку мовлення у дітей та немовлят, які ще не здатні розповісти дорослим про свої переживання.
