Українська влада заборонила видавати паспорти військовозобовязаним українцям за кордоном і призупинила надання консульських послуг. Ба більше, пересилати документи з України за кордон тепер також не можна. Юристи вже прогнозують численні судові позови до української влади, а деякі чоловіки заявляють, що повертатися не збираються.
Однак є країни ЄС, які готові допомогти Україні повернути на батьківщину військовозобов’язаних чоловіків. Про все це — в ексклюзиві TSN.UA.
Незадоволені українці за кордоном
Відео «штурмів» українськими чоловіками за кордоном центрів видавання паспортів заполонили Мережу. А все через заборону МЗС України дипустановам за кордоном надавати консульські послуги, до переліку яких входить і оформлення та видавання закордонних паспортів. Це дуже не сподобалося українським чоловікам, які наразі перебувають в інших країнах. Ба більше, своє слово, на жаль, далеко не літературне, сказали і їхні жінки.
МЗС України пояснило, що запроваджені обмеження з приймання заяв на вчинення консульських дій є тимчасовими і пов’язані з нещодавно ухваленим законом про мобілізацію, який має набути чинності лише 18 травня. Виняток — заяви про оформлення посвідчень особи на повернення до України.
Однак проблема ось у чому: під мобілізаційний закон підпадають усі без винятку чоловіки-громадяни України — і ті, хто виїхав після вторгнення Росії, і ті, хто живе за кордоном від самого народження. Тому тут і виникає питання про нібито невибірковий підхід та несправедливість.
Якщо з дипустановами все було зрозуміло від самого початку, то у чоловіків за кордоном була остання надія отримати документи в закордонних центрах видавання паспортів, наприклад, як-от ДП «Документ». Однак українська влада взяла військовозобов’язаних чоловіків за кордоном у кільце. Так, держпідприємство «Документ» не є частиною системи МЗС, але воно входить до сфери управління Державної міграційної служби України.
У двох випадках — і з центрами видавання паспортів, і з консульствами — наразі українські чоловіки віком від 18 до 60 не зможуть подати заяви та отримати закордонні паспорти. Ба більше, Кабмін заборонив пересилати з України за кордон паспорти для чоловіків призовного віку. Їх можна отримати лише в Україні.
Водночас чоловіки, які, згідно з законодавством, мають право виїжджати за кордон, і надалі зможуть отримати переслані паспорти.
До цих категорій належать:
- люди з інвалідністю;
- люди, які виїхали як такі, що супроводжують свою дружину з інвалідністю або батьків своїх чи дружини з інвалідністю 1 або 2 групи;
- люди, які доглядають за інвалідами 1 або 2 групи;
- батьки, усиновлювачі чи опікуни дітей з інвалідністю до 18 років;
- батьки повнолітніх людей з інвалідністю 1 або 2 групи;
- дідусі, брати, вітчими дітей з інвалідністю;
- опікуни людей з інвалідністю у складі родичів першого порядку;
- люди, які мають дітей із захворюваннями, що потребують медичного втручання за кордоном.
Своєю чергою правозахисники б’ють на сполох і кажуть, що такі дії української влади не зовсім коректні, оскільки закон про мобілізацію ще не набув чинності, тому посилатися на його норми і призупиняти надання консульських послуг не є правильним та порушує права людини.
Юрист і правозахисник Олександр Павліченко розтлумачив, що не так з обмеженням роботи консульств для українців призовного віку, які перебувають за кордоном під час війни. Про це він зазначив в ефірі «Суспільного» в телемарафоні «Єдині новини».
Каратимуть штрафами
Однак це українську владу не зупинило. Нагадаю, мобілізаційний закон передбачає, що послуги в українських консульствах надаватимуться лише після уточнення даних щодо військового обліку. Якщо чоловік цього не виконує, то крім відмови в послугах, отримає ще й штраф від 510 до 850 грн. У разі повторного порушення — штраф до 1 700 грн.
Водночас на розгляді Верховної Ради перебуває також законопроєкт, який збільшує штраф за порушення правил військового обліку в умовах воєнного стану до 22,5 тис. грн.
Закордон на боці людей
А що ж кажуть політики та чиновники за кордоном щодо рішення МЗС? Як завжди, думки розділилися. Єврокомісія відмовилася коментувати рішення МЗС України щодо обмеження консульських послуг для українців призовного віку за кордоном.
Речниця Єврокомісії з внутрішніх справ, міграції та внутрішньої безпеки Аніта Гіппер повідомила «Радіо Свобода», що у відомстві «взяли до відома» цю інформацію.
Представник Єврокомісії Ерік Мамер також дипломатично уникнув прямої відповіді. Не сказали в ЄС і про те, чи підлягатимуть депортації українські чоловіки, які опиняться на території ЄС із простроченими документами.
А от Польща вже заявила, що готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку. Про це зазначив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Він наголосив, що «українська влада робить усе, щоб забезпечити фронт новими солдатами, адже потреби величезні».
«Я думаю, що багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кафе та чують, скільки зусиль ми повинні докласти, щоб допомогти Україні. Мене не дивує, що українці, які перебувають на фронті, мають обґрунтовані претензії до своїх ровесників, які роз’їхалися світом», — мовиться у повідомленні.
З подібною заявою виступили і в Литві. Міністр оборони Лаурінас Кащюнас заявив, що країна думає над тим, як допомогти Україні повернути чоловіків додому, але наразі спостерігатиме, як це питання вирішуватиме Польща, і може взяти з неї приклад.
«Ніхто, звісно, не буде їх збирати і везти до України – цього не буде. Але (можна обмежити цих осіб) у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах – це варіанти, які я чую від польської сторони. Тому давайте зачекаємо і подивимося, який варіант вони запропонують, можливо, він підійде і для Литви», — зазначено в повідомленні.
Близько 4,3 мільйона українців проживають у країнах Європейського Союзу станом на січень 2024 року, з них близько 860 тисяч — дорослі чоловіки, підрахувала база даних Євростату. Польща надала статус тимчасового захисту 950 тисячам українців і є другою за кількістю українських біженців у Європі після Німеччини.
У ФРН, до речі, також зробили гучну заяву. Чоловіків з України там не позбавлятимут статусу біженців. Відмова в наданні консульських послуг не вплине на статус українських чоловіків, які перебувають у ФРН як біженці. Про це заявив офіційний представник МВС Німеччини Максиміліан Калль.
Водночас ані він, ані прессекретар німецького Міністерства закордонних справ не захотіли коментувати саме рішення Києва припинити консульське обслуговування українських чоловіків призовного віку, які перебувають, зокрема, і в Німеччині.
«Це суверенне рішення України, яке я не можу коментувати від імені МЗС ФРН», — заявив представник цього відомства Крістіан Ваґнер.