Австралійські вчені виявили найяскравіший об'єкт у Всесвіті — квазар, який живиться чорною дірою та поглинає еквівалент Сонця за день.
Про це пише The Guardian.
Світло небесного об'єкта, що у 500 трильйонів разів яскравіше нашого Сонця, подорожувало понад 12 мільярдів років, щоб досягти Землі. Його маса приблизно у 17 мільярдів разів перевищує масу Сонця.
Вчені Австралійського національного університету вперше помітили його за допомогою 2,3-метрового телескопа в університетській обсерваторії Сайдінг-Спрінг Нового Південного Вельсу в Кунабарабрані. Потім підтвердили знахідку за допомогою дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії (ESO) з головним дзеркалом діаметром 8 метрів.
Результати дослідників ANU у співпраці з ESO, Мельбурнським університетом та французьким університетом Сорбонна були опубліковані в журналі Nature Astronomy.
Головний автор і доцент ANU Крістіан Вольф сказав, що це найяскравіший відомий об'єкт у Всесвіті, і що його неймовірна швидкість росту означає «величезне виділення світла та тепла» — і що він сумнівається, що його рекорд колись буде побитий.
Світло випромінюється «акреційним диском» діаметром сім світлових років. У цьому диску матеріал втягується в чорну діру і обертається навколо неї, перш ніж перетне обрій подій.
Коли цей матеріал стикається з іншим матеріалом, він створює величезну кількість світла та тепла.
»Це схоже на гігантський осередок магнітної бурі з температурою 10 000 градусів за Цельсієм, всюди блискавки і вітер, що дме так швидко, що він міг би обігнути Землю за секунду», — сказав Вольф. «Цей грозовий осередок має діаметр сім світлових років, що на 50% більше, ніж відстань від нашої сонячної системи до наступної зірки в галактиці, Альфа Центавра».
Вольф додав, що він мав два різні відчуття щодо цього відкриття.
»Одна частина спричиняє невеликий шок і трепет, коли ми представляємо це пекельне місце… Представляємо ці умови і те, що природа справді створює щось навіть більш екстремальне, ніж ми передбачали раніше», — сказав він. «Інший — трохи зухвалої радості — ми його знайшли! Природа не полегшує завдання, таке відчуття: «О, ось і ти!».
