В Україні очікується нова хвиля похолодання після нетривалого підвищення температури. Найважча ситуація з енергозабезпеченням залишається в Києві. Чи є шанс у киян легше пережити період сильних морозів, розбирався РБК-України.
Ситуація в енергосистемі по всій Україні і, передусім, в Києві значно погіршилася після низки масованих січневих атак. Графіки відключень світла почали запроваджувати по всій території країни, тоді як раніше в західних регіонах це було рідкісним явищем.
В центральних південних та східних – застосовуються аварійні відключення. Це стосується Черкаської, Полтавської, Харківської, Запорізької, Чернігівської, Дніпропетровської, Одеської областей і Києва.
В столиці значний дефіцит електроенергії, і в Міненерго навіть не прогнозують, коли ситуація покращиться. "Повернення до прогнозованих графіків погодинних відключень відбудеться після стабілізації роботи енергосистеми", - зазначив заступник міністра енергетики Артем Некрасов.
В столичній військовій адміністрації роблять більш оптимістичні заяви. "Щодо відновлення планових графіків (відключення - ред.) електроенергії, ми найближчим часом до них повернемося, однак вони будуть досить жорсткими. Ми чекаємо цього з дня на день", - повідомила речниця КМВА Катерина Поп в ефірі телемарафону.
На 27 січня через несприятливі погодні умови без електропостачання залишалося понад 500 населених пунктів у Вінницькій, Хмельницькій, Миколаївській, Тернопільській, Кіровоградській, Чернігівській, Чернівецькій, Сумській, Житомирській та Київській областях. Ремонтні бригади обленерго працюють у цілодобовому режимі.
Ситуація в Києві – чотири масовані атаки за місяць
В Києві ситуація різко погіршилася 9 січня після першої цього року масованої атаки на столицю України. Внаслідок комбінованого обстрілу серйозно постраждали великі об'єкти генерації та передачі електроенергії, тепла та води.
На всьому лівому березі Києва, а також у Печерському та Шевченківському районах було запроваджено екстрені відключення світла, виникли перебої з подачею тепла та води. Без опалення залишились майже половина будинків у столиці, а це близько 12 тисяч об'єктів.
До 12 січня більшості споживачів відновили подачу тепла, але ситуація зі світлом суттєво не покращилась. Вдалося перейти на графіки лише на правобережній частині столиці – на лівому березі продовжували діяти аварійні відключення світла.
Проте вже 13 січня була здійснена друга атака, яка серйозно посилила наслідки першої. Аварійні відключення електроенергії знову запровадили по всьому місту.
Після цих двох обстрілів столиця практично втратила один із великих об'єктів генерації електроенергії та тепла. Джерела видання сказали, що одна з ТЕЦ столиці вже не підлягає відновленню.
Прогноз подальшого розвитку подій у Міненерго давати не ризикували. "Ситуація із тривалістю аварійних відключень, зокрема у Києві, після масованих ударів залишається непрогнозованою", - заявив заступник міністра енергетики Микола Колісник.
Проте вже наступного дня прем'єр-міністр Юлія Свириденко виступила з обнадійливою заявою про те, що з четверга, 15 січня ситуація покращиться, якщо не буде нових обстрілів. Але покращення не відбулося - кількість проблем наросла. Через зниження напруги та численні аварії використання електроенергії у деяких будинках на лівому березі стало практично неможливим.
Відновлювальні роботи на пошкоджених об'єктах тривали практично цілодобово. Ремонтним бригадам пообіцяли платити підвищену зарплатню.
"Я вчора був на одному з енергооб'єктів на лівому березі. Стільки ремонтників і техніки, які там все лагодять, я не бачив за весь час", - сказав один із співрозмовників, знайомий з процесом відновлення пошкоджених енергооб'єктів.
20 січня Київ пережив ще одну атаку. У місті лунали потужні вибухи, фіксують перебої зі світлом та водою.
У ніч на 24 січня - нова атака Києва дронами та ракетами. Пошкодження та руйнування зафіксовані у п'яти районах. До вже існуючих проблем з енерго-, водо- та теплопостачання додались перебої з мобільним зв’язком та інтернетом у деяких операторів.
Надзвичайна ситуація по всій країні
По всій країні 14 січня було введено надзвичайну ситуацію в енергетиці. У Києві створили штаб з ліквідації наслідків російських обстрілів енергетичних об'єктів на чолі з міністром енергетики Денисом Шмигалем.
Засідання штабу проходять майже щодня. Кожного ранку президент Володимир Зеленський проводить наради з питань енергетики, де визначаються актуальні питання для негайного вирішення.
Співрозмовник РБК-Україна, знайомий з процесом, повідомив, що на нарадах енергетики повідомляють про проблеми, потім визначаються можливі механізми їх подолання і вже на Штабі приймаються конкретні рішення.
За цей період завдяки такому підходу було змінено режим надзвичайного стану для можливості пересування людей в пункти незламності в нічний час, збільшені прайс-кепи для підвищення обсягу імпорту електроенергії, забов’язали держкомпанії імпортувати від 50% електроенергії, спрямували до Києва додаткові когенераційні установки, перенаправили в Київ ремонтні бригади з західних регіонів.
Було прийнято також інші рішення про прискорення ремонтних та відновлювальних робіт та збільшення генерації електроенергії. Але, на думку директора центру "Псіхея" Геннадія Рябцева, дій і рішень штабу недостатньо, щоб суттєво знизити ризики погіршення ситуації найближчим часом.
Наразі температура в Україні трохи збільшилася. Але морози послабли лише на декілька днів. Вже на вихідних синоптики знову обіцяють похолодання до 25 градусів.
Рябцев впевнений, що для того, щоб послабити наслідки чергової хвилі холодів, особливо, якщо під час неї будуть нові обстріли, треба негайно встановлювати в Києві окремі генератори на всі будинки, де найбільше пошкоджені системи життєзабезпечення.
"Кожний такий будинок треба забезпечити окремим генератором. І це має бути не резервний прилад, а саме автономний генератор – дизельний, бензиновий – будь-який. Ніяких інших варіантів я не бачу. Це треба роби тут і зараз", – наголосив Рябцев.
Завіз когенераційних установок в столицю навряд чи розв'яже проблеми в короткостроковій перспективі, вважає експерт. "Це просто нісенітниця, якщо необхідно вирішувати проблему Троєщини (район Києва, де найбільші проблеми - ред.). Як можна цими установками зараз забезпечити там тепло? Скільки часу для цього потрібно і де їх знайти зараз?" - задається питанням Рябцев.
Щодо перспективи на більш тривалий час, то Рябцев вважає за потрібне не займатися перерозподілом існуючих потужностей, а встановлювати нові невеликі генераційні установки і підключати їх, і ті що вже працюють до загальної мережі. "Треба простимулювати якнайшвидше і активніше підключення до мережі малих енергоустановок, які вже введені в експлуатацію. Нам треба якнайбільше гарантованої розподіленої генерації", - зазначив він.
Найдієвіші рішення Штабу
Найдієвішим рішенням з прийнятих Штабом, мабуть, варто вважати приїзд ремонтних бригад електриків з інших областей. За останніми даними, таких бригад 50. Ще близько 20 бригад можуть додатися для робіт в столиці днями. Загалом в Київі працює 166 ремонтних бригад.
Також ефект дала збільшення прайс-кепів для імпорту електроенергії на денний період та в пікові години. Після такого рішення імпорт зріс на 33%, повідомила в коментарі РБК-Україна аналітикіня ринку електроенергії в ExPro Дар'я Орлова.
"Якщо 12-18 січня було імпортовано 171 тис. МВт-г електроенергії, то вже 19-25 січня — 229 тис. МВт-г. Обсяги за неповний січень вже перевищили обсяги імпорту за весь грудень. Можливо, навіть у січні буде досягнуто рекорду за імпортом з початку інтеграції з ENTSO-E", – зазначила Орлова.
За даними джерел РБК-Україна, також майже в два рази вдалося збільшити потенційні обсяги імпорту електроенергії в пікові години доби, як і раніше в середньому складали 1 ГВт.
Але імпорт все одно не досяг рівня можливих потужностей у 2,45 ГВт. "Постачання на максимальному рівні відбувалися у січні лише протягом кількох годин", – зазначила Орлова.
Разом з цим досі повністю не розв'язана проблема передачі електроенергії з західної частини України в центр, південь і на схід. Ці проблеми виникли через руйнування магістральних ліній.
Підстав очікувати, що наступний період холодів Україна і, передусім, столиця, переживе легше, ніж попередні майже три тижні морозів, немає. Невелике покращення з електро- і теплозабезпеченням, яке на початку цього тижня відчула більшість киян, скоріш за все, буде тимчасовим.