У разі нових масованих атак Росії на енергетичну інфраструктуру Україна може зіткнутися з повною зупинкою роботи електротранспорту. Під загрозою опиняються не лише трамваї та тролейбуси, а й метрополітен у Києві, пише ТСН.
Інженер-енергетик, співзасновник ГО "Пасажири Києва" В’ячеслав Скриль пояснює, що проблеми виникають з двох причин:
"Перша - це фізичне пошкодження мережі або підстанцій, коли їх неможливо заживити. Друга - дефіцит генерації електроенергії. Це дві різні причини, і вони по-різному впливають на роботу електротранспорту".
За його словами, у Києві тягові підстанції заживлюють першочергово, тому наразі вони не страждають від дефіциту. Але якщо удари пошкодять мережі, можливі короткострокові зупинки транспорту на 1–3 дні. У випадку критичного дефіциту електроенергії може бути ухвалено політичне рішення про скорочення або навіть повне закриття електротранспорту.
"Якщо буде дуже великий дефіцит електроенергії, то може бути ухвалено рішення про скорочення роботи електротранспорту або й взагалі його закриття", - наголошує Скриль.
Столичний метрополітен вважається пріоритетним видом транспорту для влади Києва. Проте навіть він залежить від стану міських мереж. "Трамвайно-тролейбусну мережу Києва часто закривають чи призупиняють, а от роботу метрополітену навпаки намагаються всіляко підтримувати", - каже експерт.
Втім, перші "дзвоники" вже є: на станції "Політехнічний інститут" нещодавно зникло світло на ескалаторах і пероні. За словами Скриля, такі випадки пов’язані з аваріями та перенавантаженням мережі й тривають кілька хвилин.
Харківський метрополітен уже зупиняв роботу через суттєвий дефіцит електроенергії. "У цей регіон дуже важко передавати електроенергію з місць, де вона виробляється. Пріоритет надається критичній інфраструктурі - метро може зачекати", - пояснює Скриль.
У багатьох містах України тягові підстанції підпадають під графіки відключень, хоча за нормами цього не мало б бути. Це створює додаткові ризики для стабільної роботи транспорту.
Київський фунікулер зупиняється кілька разів на день через слабку схему живлення. "Переробка потребує від 5 до 10 мільйонів гривень, але місто не було зацікавлене у цьому питанні", - зазначає експерт.
Скриль додає, що у випадку повної зупинки електротранспорту столиця фактично опиниться в умовах 1959 року, коли метро ще не функціонувало. Він наголошує на важливості не припиняти роботу електротранспорту повністю, а лише суттєво її скоротити, адже гострої потреби у цьому не передбачається.
За словами Скриля, обмеження роботи електротранспорту має бути таким, аби залишалася можливість перевозити тих, хто продовжує працювати у столиці.
"Якщо ж буде ухвалено політичне рішення повністю закрити електротранспорт, в чому я дуже сумніваюсь, гадаю, що метро будуть тримати до останнього, то ситуація буде важкою. Бо замінити наземний електротранспорт автобусами неможливо. Зараз у Києві працює 330-340 автобусів, 235 тролейбусів та 160 трамваїв. Навіть додаткові 60-70 автобусів, які здатне запустити місто не зможуть замінити великогабаритні тролейбуси та трамваї, а тим більше метрополітен", - підсумовує експерт.