З червня в Україні посилили фінансовий моніторинг - нові обмеження на перекази, штрафи та ризики блокування рахунків торкнуться багатьох українців.
Чим це загрожує громадянам та бізнесу та як працюють нові правила - у матеріалі РБК-Україна нижче.
Що таке фінансовий моніторинг?
У червні раніше маловідоме українцям словосполучення "фінансовий моніторинг" почало частіше з’являтися у стрічках новин. Все почалося з того, що у травні Національний банк України оштрафував низку фінансових установ за недотримання заходів із фінансового моніторингу. Найбільше покарали платіжну систему "НоваПей" - її оштрафували на 90 мільйонів гривень.
"НоваПей" вирішила не оскаржувати рішення регулятора і з червня просто обмежила обсяг накладених платежів, що можуть отримати прості громадяни - до 30 тисяч гривень. Збільшення цього ліміту потребуватиме реєстрації громадянина фізичною особою-підприємцем.
За визначенням самого НБУ:
Фінансовий моніторинг - заходи для запобігання та протидії відмиванню "брудних" коштів, запобігання фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Найбільше жорна фінансового моніторингу загрожують декільком категоріям українців. Насамперед мова йде про громадян, що:
- здійснюють операції великі операції з купівлі чи продажу криптоактивів;
- отримують чи здійснюють переказ аномально великої суми коштів;
- отримують платежі із-за кордону;
- перевищують чи наближаються до встановлених для них лімітів на перекази;
- здійснюють регулярні, подібні платежі на рахунки інших осіб (зарплата у конвертах чи інші виплати).
З вищенаведеного можна зрозуміти, що хоч і декларованою головною метою фінансового моніторингу є боротьба з "брудними грошами", його набільш наближена до реальності мета - боротьба з тіньовою економікою.
Наразі в Україні склалася надзвичайно тяжка ситуація з бюджетними надходженнями: обсяги міжнародної допомоги скорочуються, а потреба у фінансуванні Сил оборони - не зменшується.
Водночас, фінансувати Сили оборони ми можемо лише за рахунок податкових надходжень, або ж залучення ОВДП - державних облігацій.
На думку податкового консультанта та юриста Богдана Янківа, в міру зростання дефіциту бюджету українців чекає подальше посилення фінансового моніторингу.
"Кожного року він ускладнюється. Деколи з більшим темпом, деколи з меншим. Тому, в будь-якому випадку, в контексті років - ми будемо мати складний фінмоніторинг", - зазначив він.
Хто може Вас перевірити й на підставі чого?
Процес фінансового моніторингу в Україні є дворівневим. Банки, інші фінансові установи, нотаріуси, адвокати та бухгалтери є суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Ці організації та особи зобов’язані контролювати походження коштів своїх клієнтів.
Якщо вони не дотримуватимуться вимог щодо контролю походження коштів клієнтів, вони можуть бути оштрафовані, як це відбулося минулого місяця з низкою банків та платіжною системою "НоваПей".
Натомість, крамниці, ресторани, інші підприємства, які непов’язані з фінансами чи нотаріальними та юридичними послугами, не є суб’єктами фінансового моніторингу. Відтак, на касі у магазині у вас ніхто не питатиме джерело походження коштів.
Водночас, варто додати, що касир не може прийняти у клієнта понад 50 тисяч гривень готівкою. Операції понад цю норму підлягають оплаті у касі банку, де якраз і можуть поцікавитися джерелом коштів.
У разі, якщо клієнт банку та інших фінансових установ не зможе надати документи щодо походження своїх доходів, з великою ймовірністю суб’єкт первинного моніторингу припинить з таким клієнтом ділові відносини і передасть дані про це Державній службі фінансового моніторингу. Вона у свою чергу може передати інформацію про підозрілі операції податковій, поліції, СБУ та іншим правоохоронним органам.
Причина проста - ніхто не хоче отримати штраф за сумнівного клієнта.
"За недотримання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу регулятори застосовують заходи впливу адекватно вчиненому порушенню", - вказали у пресслужбі НБУ.
В обов’язковому порядку банки перевіряють будь-які закордонні перекази та перекази коштів, що перевищують 400 тисяч гривень. Підвищену цікавість банків можуть спричинити і великі операції зі зняття готівки, навіть якщо ви маєте підтверджені доходи.
Окрім перевірок, у разі непроходження фінансового моніторингу та розірвання ділових відносин з ініціативи банку, власник рахунку може втратити до 20-30% суми коштів на рахунку при виведенні коштів. Пункт про це напряму прописаний дрібним шрифтом у договорах комплексного банківського обслуговування деяких банків.
Як пройти фінансовий моніторинг?
Попри поширений міф про ліміт у 400 тисяч гривень, потрапити під перевірку з боку відділу фінансового моніторингу банку може будь-який українець. Кожен банк має власне положення і алгоритми, що визначають клієнтів для перевірки.
НБУ повідомляють, що проводять послідовну роботу з ринком щодо розвитку власних систем моніторингу банків. Важливо, щоб системи моніторингу більшості банків почали діяти ефективно, а інструмент реєстру дропів використовувався для підтримки банків з менш розвиненими моделями.
"За належного рівня розвитку систем моніторингу аномалій платіжної поведінки, самі по собі обмеження будуть втрачати актуальність. Наразі Національний банк готує зведені рекомендації за всіма нашими напрацюваннями і досвідом для того, щоб дати банкам і надавачам платіжних послуг загальне розуміння куди їм треба рухатися у цьому питанні", - додали у прес-службі НБУ.
У більшості випадків клієнту спочатку надійде запит про надання документів. В деяких випадках на період проходження фінансового моніторингу можуть заблокувати рахунок.
Підтверджуючими доходи документами можуть бути договори купівлі-продажу майна, декларації громадян з податку на доходи фізичних осіб, декларації ФОП, бухгалтерські довідки, розписки, договори поворотної фінансової допомоги, інші документи, що підтверджують легальність походження коштів та сплату податків з них (за необхідності).
У разі надання таких документів відділ фінансового моніторингу має розблокувати рахунок. Якщо ж клієнт зможе підтвердити наявність офіційного доходу понад встановлений ліміт у 100 тисяч - банк має збільшити ліміт на перекази.
Нагадаємо, що з червня банки обмежили максимальну суму переказів для більшості українців до 100 тисяч гривень на місяць. Ця сума випливає з Меморандуму, підписаного банками минулого року.
"Меморандум спонукає банки краще вивчити свою власну клієнтську базу, і на базі цих даних банк наступним кроком може встановити більш строгий ліміт. Меморандум обмежує, у тому числі, операції з рахунку на рахунок, тобто з використанням IBAN. Вже після введення обмежень НБУ спостерігалось суттєве зростання платежів по IBAN. Одна частина - це дійсно певна кількість клієнтів свої звичайні операції перевела в IBAN. Але окремі дроп-організатори завчасно організували схеми дропів на рівні IBAN-ів", - кажуть в НБУ.
Меморандум не є строковим і діятиме допоки банки належно не вивчать джерела походження коштів у всіх своїх клієнтів та не посилять свої системи моніторингу саме платіжних операцій.
Ігнорування запиту відділу фінансового моніторингу банку чи іншої фінансової установи - прямий шлях до блокування рахунку та потенційних перевірок вже державних інстанцій.
Платити податки часто буде дешевше, ніж їх уникати
Зважаючи на комісії банків за зняття коштів після розірвання ділових стосунків та штрафи від потенційних перевірок, існує лише один шлях уникнути серйозних збитків - отримувати доходи легально.
"Чи будуть ці обмеження ефективним - покаже тільки час. Те що зараз видно - однозначно обмеження наштовхують людей на думку того, що податок потрібно платити. Зараз взагалі стає дешевше заплатити податок, ніж не заплатити і розбиратися з проблемами", - додав Янків.
Тож, якщо ви постійно продаєте якісь товари або надаєте послуги - набагато простіше зареєструватися фізичною особою-підприємцем й отримувати свої доходи офіційно. Якщо ж працюєте - можна або відкрити ФОП, або офіційно працевлаштуватися. Особливо це стосується працівників зі значними доходами.
Також варто уникати великих платежів невідомим особам або великих зняттів готівки - такі операції викликають особливий інтерес. Натомість, нагадаємо, що перекази родичам 1-ої та 2-ої ступенів споріднення не оподатковуються ні ПДФО, ні військовим збором.
Відповідно, якщо у вас є офіційно підтверджені доходи і ви хочете переказати їх частину своїй матері, дружині, бабусі, дідусеві - ні ви, ні вони не мають сплачувати податки. Водночас, банки можуть запитати документи щодо підтвердження ступені споріднення.