В Україні вже довгий час спостерігається криза на ринку праці, що пов’язана з дефіцитом кваліфікованих кадрів через, зокрема, через мобілізацію та виїзд мільйонів українців за кордон.
Редакторка аналітичних матеріалів онлайн-порталу з пошуку роботи Work.ua Євгенія Кузенкова розповіла у коментарі УНІАН про те, які вакансії зараз майже не мають відгуків, які фахівці найбільш затребувані, та скільки їм готові платити роботодавці.
Яка професія найбільш затребувана в Україні
Експертка дала перелік спеціальностей, для яких ринок праці пропонує найбільшу кількість вакансій. У статистиці Work ua також можна побачити, які середні зарплати в Україні на цих напрямках:
- продавець-консультант — 20 000 грн;
- менеджер з продажу — 35 000 грн;
- водій — 31 500 грн;
- кухар — 26 500 грн;
- касир — 20 000 грн;
- вантажник — 22 000 грн;
- бариста — 20 500 грн;
- бухгалтер — 25 000 грн;
- комірник — 22 500 грн;
- менеджер по роботі з клієнтами — 30 000 грн.
- військовослужбовець (на Work.ua працює окремий розділ військового рекрутингу до лав Сил оборони).
Євгенія Кузенкова наголосила, що цей перелік 10 найзатребуваніших посад практично не змінюється.
Вакансії серед робітничих спеціальностей, на які шукають людей — це: вантажник, різноробочий, слюсар, електрик, пакувальник, зварювальник, швачка / кравець, моторист та механік.
Також експерт пояснила, яка професія найбільш затребувана в Україні — де є дефіцит.
«Щодо того, яких фахівців бракує на ринку праці, можна відповісти коротко — практично всіх. Абсолютна більшість роботодавців стикнулися з проблемою дефіциту кадрів і називають її як один із чинників, що перешкоджає ефективному розвитку бізнесу. Дефіцит кадрів зачепив навіть ті сфери, які традиційно вважалися „перенасиченими“ спеціалістами, як-от юриспруденція», — каже Кузенкова.
Однак, за її словами, найважче знаходити кандидатів на вакансії у категоріях «Медицина, фармацевтика» та «Робочі спеціальності, виробництво».
Де найбільша зарплата в Україні — кому платять до 80 000 гривень
До рейтингу вакансій із найменшою кількістю відгуків від шукачів регулярно потрапляють посади лікарів (ендоскопіста, гастроентеролога, ендокринолога, лікаря УЗД, педіатра, сімейного лікаря, зубного техніка) та робітничі спеціальності (гірник, бляхар, порізчик, пилорамник, тонувальник, покрівельник). Щодо того, де в Україні найвищі зарплати, Кузенкова відповіла, що за деякими з перерахованих вище спеціальностей роботодавці готові платити до 80 тисяч гривень.
«Часто це стереотипно „чоловічі“ професії, тож саме цей дефіцит частково зумовлений мобілізацією. Однак проблема насправді глибша, і вона існувала задовго до повномасштабного вторгнення, — непопулярність серед молоді робітничих професій. Тож тема популяризації профтехосвіти має бути у фокусі», — наголошує експертка.
Кузенкова підкреслює, що в Україні зараз спостерігається не просто дефіцит кадрів, а дефіцит кваліфікованих кадрів.
«Адже навіть всередині категорій бачимо диспропорції, коли роботодавці отримують десятки відгуків на вакансії, які не потребують спеціальної освіти, натомість їм важко підшукувати працівників на посади, що вимагають певної освіти чи навичок», — зазначила вона.
Чому стався дефіцит кадрів в Україні
За словами експертки, повномасштабне вторгнення значно вплинуло на ринок праці в Україні. Фахівчиня каже, що у березні 2022 року кількість вакансій зменшилася у 10 разів. Натомість конкуренція серед шукачів зросла у 7,5 разів. Рекрутери отримували десятки відгуків від кандидатів. Тобто в перший рік повномасштабної війни ринок праці був ринком роботодавця.
Але навесні 2023 року ситуація почала змінюватися. Тоді ринок праці почав відновлюватися. Кількість вакансій поступово досягла показників лютого 2022 року.
Водночас, звертає увагу Кузенкова, кількість працездатного населення в Україні зменшилася. Перш за все, люди працездатного віку долучилися до лав Сил оборони України або оборонних підприємств. Також, за різними оцінками, від 5 до 9 мільйонів українців виїхали за кордон, з них 3 мільйони — це люди працездатного віку. Частина наших громадян перебуває в тимчасовій окупації. Це ключові причини дефіциту кадрів.
Парадоксальна ситуація також у тому, що дефіцит кадрів поєднується з високим рівнем безробіття. Кузенкова називає одну з причин — структурні зміни на ринку праці. Також додає, що у деяких категоріях вакансій побільшало, в інших — поменшало:
«Наприклад, бачимо спад пропозицій роботи для айтівців, натомість зростання — для медиків».
«Це ставить нас перед викликом перекваліфікації населення. Простий приклад, який я часто наводжу: людина, яка усе життя пропрацювала на металургійному комбінаті в Маріуполі, переїхала в невеликий обласний центр, де немає роботи за її фахом. Натомість там, наприклад, аграрне підприємство шукає фахівців. І от ми маємо кваліфіковану людину, маємо вакансії, але „метчу“ не стається», — каже експертка.
Де найбільше «пустують» вакансії — Київ та інші міста
Кузенкова впевнена, що під час повномасштабної війни ринок праці змінився географічно. У прифронтових регіонах роботи стало значно менше, а от на заході та в центрі держави — більше.
Але дефіцит кадрів, який існує поряд із безробіттям, досить складно назвати географічним, зауважує Євгенія Кузенкова. Адже, якщо проаналізувати розподіл вакансій і кандидатів за регіонами (виключивши з цієї вибірки дистанційку), здебільшого різниця буде в межах декількох відсотків.
Наприклад, в Івано-Франківській області розміщено 3% від усіх офлайн-вакансій та 4% кандидатів. Єдина область, де є статистично значима диспропорція — Київська. Тут маємо 38% офлайн-вакансій і 28% шукачів.
«Здавалося б, за такою логікою Київщина мала б бути найбільш „дефіцитною“ областю. Але ні — конкуренція за вакансії тут досить висока. Натомість вкрай складно закривати вакансії в Закарпатській, Сумській, Чернігівській областях, де частка пропозицій роботи та шукачів начебто дзеркальна», — зазначила експертка.
Вона наголошує, що дефіцит кадрів сьогодні не обумовлюється лише тим, що в певній області немає людей. Точніше буде сказати, що немає саме працівників з необхідними навичками.
«Водночас не забуваймо про дистанційний формат роботи, який не привʼязаний до конкретної області. Робота в інтернеті викликала справжній бум сьогодні: конкуренція за віддалені вакансії в 5 разів вище середніх показників», — сказала Кузенкова.