Наша планета переживала періоди потепління та похолодання протягом мільйонів років. І хоча зараз світ бореться з наслідками глобального потепління, нові дослідження попереджають, що в далекому майбутньому на Землю може чекати новий льодовиковий період.
Про це пише Daily Mail.
У новому дослідженні вчені з Інституту планетології та Університету Бордо спрогнозували, що Землю може викинути з орбіти зірка, що проходитиме поруч із Сонячною системою. А без нашого Сонця, яке зігріває планету, людство приречене на холодну смерть. На щастя, ймовірність цього дуже мала. За оцінками дослідників, протягом наступних п’яти мільярдів років така ймовірність становить приблизно один до 500.
«Ми виявили, що ймовірність того, що Марс буде втрачено в результаті зіткнення або викиду, становить 0,3%, а ймовірність того, що Земля буде залучена до планетарного зіткнення або буде викинута з орбіти, становить 0,2%», — зазначили вчені.
Протягом десятиліть вчені міркували про те, як може закінчитися життя Землі. Блукаюча чорна діра, зіткнення з гігантським астероїдом і ядерна війна можуть стати причиною глобальних катастроф, так само як і поява роботів-вбивць, смертельних вірусів або зміна полярності геомагнітного поля нашої планети. У своєму новому дослідженні, Натан Кайб і Шон Рейнольд поставили за мету з’ясувати, чи можуть бути винні зірки, що проходять повз.
«Довгострокове динамічне майбутнє планет Сонця було змодельовано і статистично проаналізовано в найдрібніших подробицях. Однак більшість попередніх робіт розглядають Сонячну систему як повністю ізольовану, та нехтують потенційним впливом проходження зірок», — пояснили вчені.
Щоб відповісти на це питання, вчені провели тисячі симуляцій нашої Сонячної системи в присутності зірок, що пролітають, протягом наступних п’яти мільярдів років. На жаль, їхнє моделювання показало, що вісім планет нашої Сонячної системи, а також карликова планета Плутон, «значно менш стабільні, ніж вважалося раніше».
Найбільший ризик втрати внаслідок зіткнення або викиду є у Плутона: моделювання показує, що ймовірність цього становить 5%. У Марса справи трохи кращі — ймовірність становить 0,3%, а у Землі ймовірність бути викинутою за межі Сонячної системи становить 0,2%.
Що стосується прохідних зірок, за якими слід стежити, дослідники передбачають, що найбільш небезпечними є ті, що знаходяться на відстані, яка у 100 разів перевищує відстань від Сонця до Землі.
За розрахунками, ймовірність такого близького зіткнення протягом наступних п’яти мільярдів років становить близько 5%.
«Підбиваючи підсумок, можна сказати, що зірки, що проходять, можуть змінити стабільність планет і Плутона, а також архітектуру планет-гігантів протягом наступних 5 млрд років», — зазначили автори.
Їх значення для динамічного майбутнього Сонячної системи багато в чому залежить від сили найпотужнішого зоряного проходження за цей проміжок часу, яка невизначена на порядки величин.
«Ця невизначеність у майбутніх потужних зоряних зіткненнях Сонця означає, що спектр майбутньої вікової еволюції та планетарної нестабільності ширший, ніж той, що передбачається ізольованими моделями еволюції Сонячної системи», — додали вчені.