Перехід на літній час: чи буде Україна цієї весни переводити годинники

РБК-Україна розповідає, чому годинники переводять двічі на рік та чи допомагає це економити енергію.

Верховна Рада ухвалила закон про скасування сезонного переведення годинників у липні минулого року. Передбачалося, що в жовтні Україна востаннє переведе стрілки і з 1 січня 2025 року житиме на постійному "зимовому часі".

У пояснювальній записці необхідність скасування обґрунтовують політичною та медичною причинами. Перша спрямована на зміцнення нацбезпеки, оскільки Росія на окупованих територіях встановлює московський час. Друга каже про те, що "сезонні стрибки" на годину вперед або назад негативно впливають на фізіологічний і психологічний стан людей. Також на тлі переведення годинників загострюються хронічні захворювання.

Крім того, як зазначають автори законопроєкту, "доведено, що переведення годинників не допомагає енергозбереженню". Однак так було не завжди, і свого часу багато країн почали таку практику саме через питання енергетики.

Історія переведення годинників: від війни до енергокризи

Вважається, що ідея сезонного переведення стрілок належить американському батьку-засновнику Бенджаміну Франкліну, який у 1784 році, будучи послом у Франції, запропонував робити це для економії свічок. На початку XX ідея розвивалася в Британії, і король Едвард VII навіть запроваджував "літній час" у своїх маєтках.

На державному рівні вперше стрілки перевели Німеччина та Австро-Угорщина. Під час Першої світової війни вони в 1916 році спочатку навесні перевели їх на годину вперед, а восени - на годину назад. Незабаром їхній приклад наслідували Британія і США, які переходили на "літній час" на період війни, щоб економити паливо для генерації електроенергії.

До регулярного переведення годинників у США перейшли з 1966 року, у Європі - 1980-х через необхідність економити ресурси на тлі світової нафтової кризи. Тоді ж у такий спосіб вирішили заощаджувати електроенергію і в СРСР, а отже, і в радянській Україні. У незалежній Україні сезонне переведення то запроваджували, то скасовували, але в 1996 році зупинилися на схемі літнього/зимового часу. Відтоді в останню неділю березня стрілки переводять на годину вперед, а в останню неділю жовтня - на годину назад.

На сьогодні такої практики дотримуються близько 70 країн світу, зокрема майже всі країни Європи. Але безліч країн - особливо в Азії та Африці - відмовилися від цього. Серед них лише за останні 10 років Азербайджан, Іран, Йорданія, Намібія, РФ, Сирія, Туреччина та Уругвай.

Чи є економія? Що говорять сучасні дослідження

На питання, чи економить електроенергію переведення годинників у наші дні, досі немає чіткої відповіді. Деякі зарубіжні дослідження ставлять цей аргумент під сумнів. Наприклад, згідно з австралійським звітом щодо штатів, які запровадили літній час на два місяці раніше, ніж зазвичай, щоб підготуватися до Олімпіади-2000, населення знизило рівень споживання вечорами, але зайва година для вуличного освітлення звела ефект нанівець.

Єльський університет (США) проводив дослідження в штаті Індіана з 2004 до 2006 року, і дійшов висновку, що з переведенням годинників споживання взагалі зросло на 1%, оскільки більше працювали кондиціонери та обігрівачі. А метааналіз 44 досліджень у різних країнах у 2018 році виявив зниження на 0,34%, але дані сильно розходяться залежно від методології.

У Туреччині не виявили жодної більш-менш значущої економії електроенергії після того, як закріпили постійний літній час у 2016 році. Тому зробити конкретні висновки складно, почасти через те, що питання економії багато в чому залежить від географії та населення конкретної країни.

Багато експертів сумніваються в тому, що переведення годинників впливає на стан енергетики. І називають це застарілою практикою, яка не має економічного обґрунтування в технологічно більш розвиненому світі, порівняно з 1980-ми. А якщо економія і є, то на рівні статистичної похибки.

Чи допомагає переведення годинників економити електроенергію в Україні

Після того, як Верховна Рада в липні ухвалила закон про скасування сезонного переведення годинників, міністр енергетики Герман Галущенко, здається, поставив крапку в цьому питанні.

"Що стосується переведення часу. Енергетика обрахувала з точки зору, наскільки це вплине на споживання, на скільки це буде драматично для того, щоб переходити чи не переходити... Драматичного впливу на енергетику ми не бачимо", - казав він на годині запитань до уряду.

Директор центру "Психея" Геннадій Рябцев пояснює, що, коли готували законопроєкт, депутати зверталися до міністерства й отримали відповідь, що будь-які дані, які доводять ефект економії електроенергії, відсутні.

"Можна сказати, що твердження про економію голослівні. Немає розрахунків, які підтверджували б її наявність. Чомусь вважається, що такий ефект є. Але ніхто не може навести розрахунків на його користь", - розповів він РБК-Україна.

З іншого боку, є доведений негативний вплив на здоров'я людей, і дослідження МОЗ підтверджують, що протягом кількох тижнів після "сезонних стрибків" на годину вперед або назад збільшується кількість викликів швидкої допомоги, підкреслює експерт.

На його думку, Україні потрібно закріпити "зимовий час", щоб він відповідав сонячному.

"А якщо, наприклад, когось не влаштовує, то завжди можна встановити інші години роботи. На сьогодні досить багато де робочий день починається не в один і той самий час, як було за часів СРСР. А підприємства взагалі можуть на свій розсуд організовувати робочі години, виходячи з того, наскільки ефективно працюють їхні працівники", - додав Рябцев.

Тема переведення годинників уже давно не про економію електроенергії. Чи будуть українці переводити стрілки вперед 30 березня 2025 року, поки неясно. Закон про скасування цієї сезонної практики лежить на столі президента із серпня.