Киян ошелешила новина про те, що нібито землю Національного ботанічного саду імені Гришка у Києві попри заборону передали під житлову забудову.
Спроби захопити землю ботанічного саду вже були неодноразові. Відкусити шмат землі на столичному Печерську забудовники намагалися ще за часів мера Черновецького та президента Януковича, тоді працівники ботанічного саду та активісти згуртувалися і їм вдалося відстояти ділянки, на які накинули око забудовники, пише tsn.ua.
Що кажуть в Держаудитслужбі
Схоже, що під час війни такі спроби знову відновлено. Як повідомляє Державна аудиторська служба України, під час аудиту виконання бюджетних програм Національною академією наук України та її установами Держаудитслужба знайшла порушення у фінансовій діяльності Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка.
"Всупереч прямій законодавчій забороні земельна ділянка Національного ботанічного саду по вул.Садово-Ботанічній, 1 у Києві стала предметом інвестиційної угоди. За нею передбачено зведення житлових та нежитлових будівель, частку в яких мав отримати ботанічний сад", – повідомляють у Держаудитслужбі.
Та додають, що нібито шість років забудовник не міг реалізувати угоду саме через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду. Водночас за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн грн.
Мер кличе на допомогу Кабмін
Через скандал навколо ботанічного саду, відповідну заяву зробив і мер Києва Віталій Кличко. Він каже, що міська влада вимагає від уряду втрутитися в ситуацію, щоб унеможливити забудову Національного ботанічного саду імені Гришка. Та зробити все, щоб впорядкувати його територію.
"Нагадаю, раніше Київ звертався до Національної академії наук, якій належить ботсад, передати його в управління міста. Оскільки така територія в історичному центрі столиці перебуває в неналежному стані. І місто хотіло впорядкувати її. Втім, у НАН відмовилися від пропозиції й згодом передали ділянку землі на території ботанічного саду імені Гришка приватному забудовнику. Незважаючи на те, що будівництво в природно-заповідному фонді заборонене законом", – заявив мер Києва.
Кличко додає, що столиця, готова взяти в управління територію ботанічного саду, відремонтувати і відновити перлину столиці. А цей намір вже насторожує, враховуючи кількість будівельних скандалів, які є в столиці.
Новий начальник КМВА Тимур Ткаченко теж висловився про скандал навколо ботанічного саду.
Ткаченко навіть подякував Державній аудиторській службі України за проведений аудит та виявлення інвестиційного договору, укладеного у 2018 році, який передбачав забудову ботанічного саду.
"Оперативно звернуся до керівництва ботанічного саду та Національної академії наук із рекомендацією про негайне розірвання цього інвестиційного договору. Сподіваюсь, що це відбудеться найближчим часом", – зазначив Тимур Ткаченко.
Що кажуть у ботанічному саду
Працівники Національного ботанічного саду імені Гришка, шоковані заявами, як Держаудитслужби, так і мера Києва та начальника КМВА, бо гадки не мають про яку земельну ділянку йдеться.
За словами Микола Шумика, заступника директора Національного ботанічного саду ім. М. Гришка з наукової роботи, перевірки час від часу були, але з дотримання екологічного законодавства їх не було за згаданий період. Остання фінансова перевірка була в січні-лютому минулого року.
"За 25 років, було як мінімум 4-5 спроб відібрати землю ботанічного саду. Ми увесь час боролися за неї з приватними та комунальними компаніями та навіть з релігійними. Зараз таке відчуття, що хтось навмисно хоче скомпрометувати адміністрацію ботанічного саду, і є підозра, що це нова спроба тиску. Бо якщо говорити про якісь будівельні роботи на нашій території, то вони не ведуться, а огорожа ботанічного саду по всій його території стоїть, як і раніше і не зменшилася ні на сантиметр", – розповідає ТСН.ua Микола Шумик, заступник директора Національного ботанічного саду ім. М. Гришка з наукової роботи.
Що в головному документі ботсаду?
Науковець спростовує заяви щодо запущеності території закладу та запевняє, що його працівники, незважаючи на війну, оберігають та дбають про ботанічний сад.
"Ботанічний сад не виділяв і не передавав жодного сантиметра землі під житлову забудову. Є головний документ Національного ботанічного саду – це проєкт організації території об’єкту природно-заповідного фонду. У 2019 році ми оновили цей документ, який складається раз на 10 років. Він пройшов затвердження у Національній академії наук України та у Міндовкілля, де його вивчали декілька департаментів і він був затверджений", – розповідає Микола Шумик.
Планували ремонт адмінкорпусу та гуртожитку
Він додає, що на території ботанічного саду ім. Гришка є будівлі, які потребують ремонту – адміністративний корпус, гуртожиток та господарський двір.
"На території саду у нас є 5-6 корпусів, на які хтось завжди "претендує". Ми дійсно обговорювали питання про зменшення кількості цих корпусів, планували реконструювати наш адміністративний корпус, господарський двір та гуртожиток ботанічного саду, який необхідний для перебування наших нетутешніх працівників. Тому одним із пунктів проєкту у нас було прописано, що на місці старого адміністративного корпусу та гуртожитку, за інвестиційною угодою, якщо знайдеться інвестор, є потреба побудувати адміністративно-офісні приміщення. Вони потрібні для комфортної роботи наших працівників, бо все що маємо – старе та доглядати за ним дуже складно. Але, підкреслюю, жодного інвестора нам не вдалося знайти, тому роботи так і не почалися", – розповідає Микола Шумик.
Працівники ботанічного саду дивуються, звідки Держаудитслужба взяла інформацію про житлову забудову.
"Можу вас твердо запевнити, що ми ніколи навіть мови не вели про можливість житлової забудови на території ботанічного саду", – запевняє Микола Шумик.
Загадкові цибулини тюльпанів на мільйони
Щодо історії з цибулинами тюльпанів та ґрунту на 2,6 мільйона гривень, то в ботанічному саду запевняють, що вкрай здивовані інформацією про це.
"За останніх 10 років на території саду ми навіть висадки цибулин тюльпанів не робили. Лише на партері, вздовж сходів, висаджували тюльпани, але вони були дуже хворобливі, бо під землею прокладена теплотраса. Тому відмовилися від висадки. Виключення зробили торік на ділянці "Пори року". До нас звернулася жінка з Луганська, яка працювала у садовому центрі, і в пам'ять про загиблого чоловіка, запропонувала висадити на цій ділянці тюльпани. Біля тисячі подарованих нею цибулин квітнули там торік. Більше ніяких цибулин тюльпанів ми не приймали", – розповідає Микола Шумик.