За даними Міндовкілля, війна Росії завдала Україні збитків на понад два з половиною трильйони гривень, або 65 мільярдів євро. Щоб зберегти природу в Україні активно поширюється тенденція рециклінгу, тобто, вторинної переробки. Її навіть застосовують, щоби ліквідувати тисячі тонн відходів руйнації. Це вже зробила одна з громад на Київщині.
Про це йдеться у сюжеті ТСН.
Чому сортувати сміття важливо
У Києві діє пункт сортування сміття громадської організації «Україна без сміття». Усі тут тільки за правильне формування екологічної культури.
«У нас взагалі практикується безпосередньо спалювання відходів і це маленька частина, більшість вона захоронюється і це не нормально бо їх можна переробити і дати друге життя. У нас тут немає запаху тому що це відходи усі помиті. У нас є консультанти і ви можете прийти сказати, що ви вперше і до вас підійдуть і допоможуть розсортувати усе ваше сміття», — каже комунікаційна менеджерка ГО «Україна без сміття» Христина Барановська.
Три сотні людей по вихідних і трішки менше у будні — саме стільки охочих щоденно відвідують станцію сортування у столиці. Після сортування все відправляють заготівельникам для подальшої переробки.
І хоча організацію «Україна без сміття» заснували майже 10 років тому, її очільниця розповідає, що українське суспільство свідомий шлях розподільного збору лише починає.
«Стара Європа сортує відходи уже більше 60 років, тому не варто дивуватися, що в них працює ця галузь, є заводи, є спеціальні сміттєвози, які вивозять тільки роздільний збір, а не змішують усе підряд. В них чисто на вулиці, є такі сильні інструменти як шукати порушників які викидають сміття в довкілля», — каже голова ГО «Україна без сміття» Євгенія Аратовська.
«У Верховній Раді зареєстровано законопроект про упаковку та відходи упаковки. Це той законопроект про європейський досвід, це запровадження принципу розширеної відповідальності виробника. Коли виробник, який виробляє продукцію в упаковці, відповідає за весь життєвий цикл цієї продукції. Треба сортувати, треба переробляти. Такий шлях європейський», — каже заступник міністра захисту довкілля та природніх ресурсів України Олександр Семенець.
В Україні накопичилось 1,5 млн тонн відходів руйнації
Сміттєвий колапс, який через мільйони тонн відходів щорічно назрівав в Україні ще до 2022 року, після повномасштабного вторгнення став набирати обертів з новою силою. Адже тут наша держава зіштовхнулася з реальною проблемою тисячів тонн відходів руйнації, які перевищили усі ліміти українських полігонів.
«Від 2022 року по нині в україні накопилось понад 1,5 млн тонн відходів руйнації. Це не лише про будівельні матеріали, це про спалену техніку окупантів і нашу, це про залишки згорівших лісів залишки грунтів, які вже забруднені токсичними речовинами після різних екокатастроф, які сталися під час цієї війни, тому вони однозначно впливають на наше життя, на наше здоров’я. Нам потрібно в любому випадку робити всі можливі кроки аби очистити землю сформувати технічно правильно сміттєзвалища для відходів руйнації», — каже екоактивістка Юлія Мархель.
У Бучі залишки зруйнованих будинків використовують для ремонту доріг
Залишки зруйнованих і демонтованих після деокупації будинків у Бучанській громаді вирішили використати ефективно. І першими на Київщині, за підтримки програми розвитку ООН, облаштували тимчасову інноваційну станцію з переробки будівельних відходів.
«Оператор, який на ескалаторі, грузить це в бункер, з бункера воно вже виходить в таку фракцію. Ось така фракція бачте від 0 до 70, получається така суміш дорожня… Вона розкринцьовується і якраз її можна використовувати як тверде покриття для дороги», — каже керівник КП «Бучасервіс» Сергій Мостіпака.
Так менше, ніж за рік тут повністю переробили залишки цегли, бетону і фундаментних плит, тож завалене вщент відходами руйнації семи гектарне поле стало знову чистим, а дороги тутешніх громад стали щонайменше зручнішими.
Пластикові кришки в обмін на дрони
10-річний Єгор показує ТСН ціле сховище пластикових кришечок. Їх разом з сім'єю він став збирати для переробки, до чого залучив чи не увесь мікрорайон. Каже дізнався, що таким чином може допомогти нашим ЗСУ.
«Ми збираємо кришки, а потім вони переробляються там в гроші і покупаємо дрони», — каже Єгор Перкун.
Півтори тонни кришечок — саме стільки потрібно здати їх на переробку, аби за виручені кошти придбати один дрон, розповідає Тетяна Руденко. Саме вона організувала всеукраїнську волонтерську акцію, яка не тільки допомагає нашій екології, а ще каже, наближає нас до великої мети.
Так за рік збору команді Тетяни вдалось зібрати на переробку понад 165 тонн кришечок і за їх кошт закупити та переправити на фронт 125 дронів. Тож справу продовжують і далі. До подібної благодійно акції долучились і в школі, де навчається Єгор.
«Проєкт не тільки екологічний, бо має на меті сортування сміття, збереження навколишнього середовища, а й патріотичний, бо всі кошти зібрані від кришечок йдуть на придбання дронів для наших військових. Це в нас уже 4 сердечко наповнюється, перше заповнили буквально за тиждень», — каже координаторка проєкту «Кришка FPV-шка» Людмила Гаврилюк.
Таким чином, за два місяці уже шість дронів передали на потреби наших бійців.
Нагадаємо, Ера дешевих натуральних продуктів в Україні закінчується, - експерт.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Київ пережив одну з наймасштабніших атак: скільки було прямих попадань в об'єкти.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →