Смертність в Україні 2024 року втричі перевищує народжуваність. На одного новонародженого громадянина припадає троє померлих. Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані Мін'юсту.
За інформацією відомства, за перше півріччя в Україні народилося 87 655 дітей, що на 9% менше за аналогічний період 2023 року, і в півтора раза менше, ніж у довоєнний 2021 рік, пише Фокус.
Водночас померли за той самий період 2024 року 250 972 особи, що в 1,4 раза менше, ніж за аналогічний період у довоєнний 2021 рік.
Коефіцієнт народжуваності 2021 року був 1,16. У 2020 році до початку поширення коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні сумарний коефіцієнт народжуваності становив 1,2 на одну жінку. А під час війни опустився нижче 1. За оцінкою Мінсоцполітики, він становить 0,8-0,9. Що є нижчим за норму природного відтворення (2,1-2,2).
Варто зазначити, що так мало дітей, як від початку війни, в Україні не народжувалося останні триста років. Як писали у виданні Texty, навіть 1719 року, коли населення в сучасних кордонах оцінювалося в 5,7 млн осіб, кількість народжених була 280 тис. осіб.
Не тільки війна впливає на демографію
За даними Держстату, чисельність населення України на дату проведення Всеукраїнського перепису населення (05 грудня 2001 року) становила 48,5 млн осіб. За оцінками Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, станом на 01 січня 2022 року чисельність населення України в межах 1991 року становила 42,0 млн осіб, у серпні 2023 року — 36,3 млн осіб, з яких 31,5 млн осіб проживали на підконтрольній українській владі території.
Серед основних причин зниження чисельності населення експерти називають:
- високу смертність;
- низьку народжуваність;
- масову міграцію;
- погіршення стану здоров'я населення через неможливість отримати своєчасну та якісну медичну допомогу;
- зростання чисельності осіб з інвалідністю, зокрема серед дітей та молоді, які потребують комплексної реабілітації та підтримки;
- високий рівень передчасної смертності, насамперед чоловіків;
- збройна агресії РФ, що призвела до численних смертей військових і цивільного населення, включно з дітьми.
У результаті, середня очікувана тривалість життя скоротилася з 66,4 років (чоловіки) у 2020 році до 57,3 років, і з 76,2 років (жінки) у 2020 році до 70,9 років у 2023.
За словами директора Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимира Паніотто, у світі відбувається демографічний перехід, починаючи з 60-х років.
"Академік Сергій Капіца створив математичну модель, яка показала, що населення у світі не зростатиме нескінченно, і в якийсь момент стабілізується на цифрі 10-11 млрд. Звісно, скорочення населення було б актуальнішим для таких країн, як Індія та Китай, але Європа активніше йде цим шляхом. І разом із нею Україна", — міркує соціолог.
За словами Паніотто, війна, яка призвела до загибелі людей, безумовно вплинула на демографію в Україні.
"Ми проводили дослідження, і з'ясували, що у 2022 році тільки 20% людей на запитання, чи є загиблі серед їхніх знайомих, відповідали позитивно. У 2023 їхня кількість становила 44% опитаних, у травні 2024 — 80% опитаних. Тобто у 80% населення є знайомі, які загинули під час війни. Ми не можемо оцінити їхню точну кількість, це сотні тисяч людей. Але відносно всього населення, це не така велика частка, як кількість тих, хто виїхав із країни", — міркує в бесіді з Фокусом експерт.
За словами директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Елли Лібанової, депопуляція населення розпочалася давно, і скорочення чисельності після війни теж практично неминуче, оскільки в Україні вичерпано потенціал демографічного зростання. Тому держава повинна почати дбати про поліпшення якості життя населення, а також рівня здоров'я, освіти, економічної і трудової активності та здатності населення допомагати молодим сім'ям, щоб ті могли дозволити собі завести дітей.
Україна не готова до трудових мігрантів
Паніотто зазначає, що якби скорочення населення в Україні відбувалося тільки за рахунок народжуваності, це не стало б такою глобальною проблемою. Однак населення скорочується за рахунок міграції.
"У нас приблизно 8 млн українців виїхали, 6 млн — у ЄС, ще якась кількість — у РФ, в інші країни. Це катастрофа. Ми проводили дослідження, 60% тих, хто перебуває в ЄС, кажуть, що хочуть отримати громадянство. Тобто з 6 млн, 4 млн хочуть стати громадянами країн ЄС. І вони не мають наміру повертатися. Тому через міграцію ми втрачаємо більше людей, ніж через зниження народжуваності та збільшення смертності", — зазначає експерт.
Паніотто додає, що на Україну чекає ситуація, як у ЄС — у країну приїжджатимуть трудові мігранти з Близького Сходу, проте українці не готові до подібних змін.
"Ми до цього не готові культурно, і в нас поки що немає механізмів, щоб пристосуватися. ЄС роками розробляли механізми, і не змогли адаптуватися. У підсумку до влади все більше приходять праві партії. А Україна ще повільніше змінюється. Так, ми не хочемо бути такими як РФ, але поки що темпи змін у нас дуже низькі", — зазначає експерт.
Молодь повернуть додому з фронту?
Ще однією причиною скорочення населення є мобілізація. На фронт відправляють десятки тисяч молодих людей, зокрема віком до 25 років. У зв'язку з чим, у 2024 році частка чоловіків віком від 20 до 30 років стала найменшою в історії країни.
Відповідно до закону про мобілізацію, призивати на фронт можуть громадян віком від 25 до 60 років. Але існують винятки щодо чоловіків, молодших за цей вік. Так, за словами адвоката Олега Леонтьєва, якщо військовозобов'язаний значиться резервістом, його можуть призвати і раніше.
"Резервісти — це ті, хто раніше проходили військову службу, закінчили військову кафедру або ті, кого визнали непридатними до проходження військової служби в мирний час і обмежено придатними для служби в особливий період. Третя категорія — найпоширеніша причина, чому хлопців до 25 років забирають на фронт", — пояснює Фокусу юрист.
Щоб вплинути на цей процес, 5 серпня Комітет Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки підтримав законопроєкт, що забороняє мобілізовувати чоловіків віком від 18 до 25 років, яких визнано непридатними в мирний час та обмежено придатними у воєнний. Якщо у Верховній Раді ухвалять закон, ті, кого вже мобілізували у віці до 25 років, зможуть звільнятися зі служби.
Нагадаємо, Ціни на сигарети підвищаться: скільки доведеться платити.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, В Україні очікується нова хвиля холоду: коли потепління закінчиться.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →