Об'єднання університетів в Україні: хто підпаде під укрупнення

РБК-Україна дізнавалося, навіщо в Україні скорочують кількість університетів, як і навіщо їх об'єднують.

Навіщо в Україні об'єднують вищі навчальні заклади

Про укрупнення закладів вищої освіти в Україні задумалися через демографічні показники – кількість студентів зменшується.Ще 15 років тому в Україні закінчували навчання у школах близько 670 тисяч випускників. І більшість з них вступала саме в українські університети. Сьогодні ж ця цифра зменшилась майже удвічі – кількість випускників дорівнює 360 тисячам, каже заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький."Ні для кого не секрет, що з нинішніми демографічними та економічними показниками наявна мережа закладів вищої освіти не є оптимальною та ефективною. Найприйнятнішим сценарієм є об’єднання, і, найлогічніше, щоб самі керівники закладів у регіонах (разом з місцевими адміністраціями) запропонували свої рішення", – зауважує він на своїй сторінці у Facebook.Також зміни торкнуться зменшення кількості закладів вищої освіти. В Україні є близько 170 вишів, які підпорядковані державі. Натомість планують залишити 100, додає Винницький. За його словами, у містах, де населення складає від 100 до 350 тисяч осіб, варто утримувати не більше як два виші.В останні роки суттєво погіршилася демографічна ситуація, скоротилася кількість абітурієнтів та студентів. Це пов'язано і зі скороченням народжуваності, і з воєнними діями. Але студентів в Україні ставало менше й раніше, коментують РБК-Україна у Міністерстві освіти і науки України."За останні 15 років середня кількість студентів на один заклад вищої освіти зменшилася із 6,5 тисячі студентів до 3,5 тисячі. Ці демографічні показники демонструють, що задля оптимального використання державних коштів необхідно проводити роботу із модернізації мережі ЗВО та укрупнення закладів вищої освіти. І робити це треба вже зараз, не чекаючи завершення війни", – пояснили таке рішення у відомстві.

Які університети підпадуть під об'єднання

5 січня цього року в Кабміні ухвалили рішення щодо об'єднання Миколаївського національного університету імені Сухомлинського з Національним університетом кораблебудування і утворення багатогалузевого Університету кораблебудування і розвитку півдня.

Тим часом Одеський державний екологічний університет з Фізико-хімічним інститутом захисту навколишнього середовища і людини приєдналися до Одеського національного університету імені Мечникова.

У лютому провели реорганізацію ще кількох закладів вищої освіти: Науково-дослідний інститут українознавства тепер працюватиме у складі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Також у МОН розглядали приєднання Харківського національного університету ім. Сковороди до ХНУ ім. Каразіна, але керівництво вишу виступило проти. Там заявили, що МОН прийняло це рішення без обговорень, не пояснивши нічого колективу. Пізніше міністр освіти Оксен Лісовий сказав, що врешті університету Сковороди дали можливість працювати автономно. Рішення пояснив профільністю вишу.

"Зокрема, це пов’язано із відсотком профільного працевлаштування випускників-педагогів. І з тим баченням, яке запропонувало нам керівництво університету щодо подальшого розвитку. У виші запевнили, що будуть зосереджуватися на підготовці педагогів, у тому числі спеціальної педагогіки", – відзначив міністр.

Також об’єднають Українську академію друкарства та Національний університет "Львівська політехніка". Поліський національний університет об’єднається з Житомирським державним університетом імені Івана Франка, Луцький національний технічний університет – з Донецьким національним технічним університетом.

Також заплановано, що Львівський національний університет природокористування приєднається до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології ім. Ґжицького. Збираються оптимізувати університети і в менших містах: Умані та Кам'янці-Подільському. Там, де є два університети, має бути один заклад вищої освіти.

Важливо. Наприкінці березня у МОН заявили, що процес укрупнення призупинили на час вступної кампанії. Після її завершення поцес відновлять. Упродовж наступних місяців відомство обіцяє працювати над ефективними стратегіями для такої модернізації.

Чи втратять роботу викладачі і що буде зі студентами

У МОН у відповідь на запит РБК-Україна кажуть, що проводять аналітичну та консультаційну роботу щодо розгляду можливості і доцільності об’єднання деяких ЗВО. Там нагадали, що державні заклади вищої освіти фінансуються безпосередньо із державного бюджету, а рішення щодо удосконалення мережі приймає Кабмін.

Водночас деякі університети виступили проти об'єднання. Те, що рішення об'єднання подобається не всім, міністерству відомо. Серед проблем, які виникають в процесі – побоювання працівників та студентів закладів, що вони раптово можуть втратити роботу або місце навчання.

"Важливо вести роз’яснювальну роботу. Її треба проводити після відповідного рішення КМУ. В усіх випадках оптимізації мережі працівники точно матимуть змогу працювати принаймні до закінчення навчального року. А у випадках унікальних галузевих спеціальностей, знаних наукових шкіл – такі працівники працюватимуть в окремих структурних підрозділах потужнішого закладу. Студенти ж продовжать навчання на освітніх програмах без змін: це буде передбачено відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України і наказом МОН", – пояснюють РБК-Україна в прес-службі МОН.

Студентам також обіцяють, що від процесу укрупнення вони нічого не втратять, а навіть виграють. При вступі на бюджет після приєднання одног оуніверситету до іншого студент продовжить навчання на тих самих умовах. А якщо ви вступали на контракт там, де навчання дешевше, ви продовжите навчатись за ті самі гроші.

"Навчання у більшому університеті для студентів означає також доступ до ширшого кола профільних і кваліфікованих викладачів, дисциплін до вивчення та ліпшої матеріально-технічної бази", – наголошує Оксен Лісовий.

Яких змін потребують університети: думка експерта

Питання укрупнення університетів для України є комплексним і непростим, каже у коментарі РБК-Україна Іннола Новикова, доктор економічних наук, візит-професор Природничо-гуманітарного університету в Седельці (Польща).

"Зараз в освіті України є багато проблем. По-перше, вступників щороку менше. І, на жаль, ця тенденція триватиме. По-друге, Україна має зобов’язання в рамках євроінтеграції оптимізувати кількість закладів вищої освіти. В-третіх, в період 2023-2024 роках середня кількість студентів в закладі вищої освіти зменшилася більш, ніж удвічі порівняно з 2007 роком", – пояснює вона.

Багато закладів освіти України на сьогодні дійсно мають великі проблеми з якістю підготовки студентів, кваліфікацією викладачів.

"Особливо це стосується регіонів, але Київ також не є винятком. Однак дуже важливо при об’єднанні та оптимізації мережі закладів вищої освіти врахувати доречність та необхідність цього процесу. Перед повномасштабною війною в Україні приблизно 80% випускників шкіл вступали до закладів вищої освіти. В той же час згідно зі статистичними даними ЄС, в середньому в країнах ЄС вищу освіту отримують 25-35% випускників шкіл", – додає Новикова.

Це з одного боку показує мотивацію більшості українських випускників шкіл до отримання вищої освіти, а з другого – знижує якість абітурієнтів в закладах вищої освіти. Тому це все варто враховувати при оптимізації мережі закладів, переконана співрозмовниця.

"Треба добре визначитися з тим, які заклади вищої освіти потрібні в кожному окремому регіоні України. При оптимізації мережі закладів ЗВО повинна бути чітка місія, концепція, модель, критерії об’єднання закладів вищої освіти, визначене місце розташування новоствореного університету, наглядовий орган, який стежив би за процесом цього об’єднання", – каже вона.

Оптимізацію закладів вищої освіти проводять перш за все для вдосконалення системи фінансування, для підвищення якості та престижності дипломів, для підготовки дійсно кваліфікованих фахівців, які зможуть розвивати Україну.

"Для будь-якої країни ефективна система освіти це база для динамічного розвитку, підготовки сильних фахівців. Війна вносить свої корективи в усі сфери життя, і освіта – не виняток. Треба розвивати людський капітал пошвидше, щоб посилити державу та забезпечити відновлення економіки. Я вважаю, що просте укрупнення закладів не змінить докорінно ситуацію з якістю освіти в університетах", – висловлює думку Іннола Новикова.