Після невдалої спроби 2023 року в Україні знову хочуть підняти тарифи на холодну воду. Сьогодні Нацкомісія з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг мала розглянути підвищення для Києва та інших міст, але засідання перенесли.
Докладніше про те, на скільки можуть піднятися тарифи на воду, коли саме і чому це не вдалося зробити раніше, - у матеріалі РБК-Україна.
Одну з крайніх заяв щодо тарифів наприкінці січня зробив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Зокрема, на засіданні Кабміну він зазначив, що пільгова ціна на електроенергію у розмірі 2,64 гривні за кВт*год. збережеться, і в принципі прокоментував питання комуналки.
"Загалом цієї зими уряд не планує зміни жодних тарифів для населення", - заявив він.
Судячи з його слів, про продовження замороження на весь 2024 рік не йдеться. І сьогодні Нацкомісія планувала розглянути підвищення тарифів на холодну воду у два етапи.
Підвищення у два етапи. Перелік міст та якими будуть нові тарифи
На порядку денному засідання НКРЕКП значилося питання підвищення тарифів для 14 постачальників холодної води у Києві та інших містах України. Згідно з проектами постанов, заплановано зростання з 1 квітня та 1 липня.
Зокрема, тариф на воду в Києві хочуть підняти з 1 квітня - до 40,776 грн, з 1 липня - до 46,896 грн. за кубометр. Тобто навесні мешканців столиці може чекати підвищення на 34% з нинішніх 30,384 гривні за куб. А після другого етапу вони, можливо, платитимуть на 54% більше, ніж зараз.
Зазначимо, всі цифри розраховані, виходячи із сум, які позначаться у платіжках. Загальний тариф на воду включає постачання, відведення та 20% податку на додану вартість (ПДВ).
Жителі Дніпра наразі споживають воду за тарифом 31,36 гривні за кубометр. Відповідно, з 1 квітня пропонується підняти до 37,61, з 1 липня - до 46,25 гривні. А це зростання на 20% навесні та майже на половину за підсумками року.
З цього переліку найвищий тариф може бути встановлений для Нікополя (Дніпропетровська область). Там двоетапне підвищення призведе до того, що у платіжках спочатку з'явиться ціна 49,64, а потім і 63,35 гривні за кубометр. Порівняно з нинішніми 33,62, це +48% та +88%.
Цього року майже вдвічі мають намір підняти тарифи у Черкасах, Броварах та Вінниці. Більш детальне порівняння наведено в інфографіці нижче.
Зазначимо, вищезазначені тарифи сформовано з урахуванням:
- погоджених з місцевою владою річних планів водопостачання та водовідведення
- норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів
- технологічних нормативів використання питної води, затверджених органами місцевого самоврядування
Як наголошують у самих водоканалах, на необхідність підвищення впливають зниження обсягів реалізації, врахованих у чинних тарифах, збільшення витрат на електроенергію (на близько 50%), а також збільшення витрат на оплату праці, закупівлю реагентів та інші причини.
Тим не менш, сьогодні Нацкомісія не змогла погодити нові тарифи на воду. Представник НКРЕКП Дмитро Коваленко запропонував перенести питання через відсутність профільного члена комісії.
"Члени комісії, не заперечуєте…? Тоді переносимо питання №15 (щодо схвалення проектів постанов за тарифами, - ред.)", - зазначив голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський.
До підвищення повернуться на одному з наступних засідань. Конкретна дата наразі невідома. На думку директора аналітичного центру "Асоціація міст України" Ярослава Рабошука, перегляд необхідний, бо востаннє тарифи для комунальних підприємств водопостачання змінювалися ще до війни.
"Зрозуміло, що складові тарифу, наприклад, електрична енергія суттєво зросли, ці витрати треба якось компенсувати. Місцеві бюджети не можуть, у них забрали фінансовий ресурс. Відома історія про вилучення податку на доходи фізичних осіб-військовослужбовців, по суті, компенсаторів зараз немає. Будь-яка діяльність має бути економічно обґрунтованою, тому це звичайна ситуація, коли тариф переглядається відповідно до витрат на виробництво того чи іншого продукту", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Крім того, є велика заборгованість підприємств водопостачання за електричну енергію, держави – за різницю у тарифах, і вона не хоче відшкодовувати ці кошти. Відповідно вже є випадки відключення від світла або подачі води, додав аналітик.
Як уже намагалися підняти тарифи на воду
Тарифи на холодну воду встановлюються окремо для кожного водоканалу. Тому залежно від регіону ціни можуть відрізнятись.
Минулого року очікувалося підвищення із 1 червня. Передбачалося, що тариф для Києва зросте до 40,46 гривні, для Одеси - до 44,86, для Дніпра - до 38,79, для Вінниці - до 47,75 гривні за кубометр. Найвищі ціни в Україні були визначені для Павлограда - зростання до 70,62 з 53,66 гривні, що діють, за куб.
Примітно, що в 2024 році запропоновані розцінки лише трохи відкоригували порівняно з тим, що планувалося раніше. Переважно йдеться про різницю у кілька десятків копійок.
Національна комісія, яка здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, затвердила нові тарифи лише 29 червня. Середнє підвищення склало 32% і очікувалося, що українці вже в серпні мали отримати платіжки з новими сумами. Підвищення не торкалося Херсонської, Миколаївської та Харківської областей, оскільки на їх території проходили бойові дії та є населені пункти, які постраждали від російських окупантів. Власне, цього року бойові дії там також продовжуються.
У роз'ясненні йшлося, що для середньостатистичного домогосподарства з 2-3 осіб суми у платіжках мали зрости на 62 гривні. Тоді, як і сьогодні, за середнього тарифу 29,78 гривні за кубометр вона становить 194 гривні. Рішенням регулятора середній тариф збільшувався до 39,37 гривні за куб, а платіжки - орієнтовно до 256 гривень.
Важливий момент. Для тих, хто отримує субсидії, суми в платіжках підлягали автоматичному перерахунку, тому вони б не змінилися. Найбільші тарифи встановлювалися для водоканалів з малими обсягами постачання,високою часткою реагентів та великою протяжністю мереж, як у Вінниці, Павлограді, Дрогобичі та Житомирі.
Згодом виявилося, що регулятор поквапився, а його рішення нарвалося на критику.
Чому тарифи не підняли у 2023 році та чи чекати підвищення навесні
Як з'ясувалося, постанова Нацкомісії не була погоджена з урядом. Принаймні про це казав прем'єр-міністр Денис Шмигаль. У липні він назвав рішення неприйнятним і наполягав, що під час війни Кабінет міністрів та НКРЕКП мають діяти єдиною командою, особливо у чутливих питаннях тарифоутворення.
"Неузгоджені рішення комісії йдуть урозріз із політикою уряду", - зазначив тоді прем'єр і доручив провести додаткові консультації з НКРЕКП для перегляду підвищення тарифів.
Ще різкіше висловився президент Володимир Зеленський, який назвав рішення комісії "ганебним та непрофесійним".
"М'яко кажучи, ганебне рішення. Непрофесійне. Не погоджене з урядом. Ми не можемо і не сприйматимемо спокійно такі рішення", - заявив він в одному з відеозвернень до українців і доручив знайти вихід із ситуації.
Примітно, що раніше підвищення тарифу на електроенергію майже вдвічі до 2,64 гривні за кВт*год не викликало такої бурхливої реакції. Хоча середні суми у платіжках мають зрости набагато більше - орієнтовно на 250 гривень.
Глава Нацкомісії Костянтин Ущаповський назвав позицію президента в умовах військового стану достатньою для скасування постанови від 29 червня. Засідання провели оперативно та скасування підтримали одноголосно. Тоді ж НКРЕКП вийшла із заявою про початок консультацій із Кабміном та зацікавленими сторонами, щоб напрацювати справедливе рішення. Яке має забезпечити додаткові ресурси з держбюджету чи інші механізми покриття витрат водоканалів.
За словами Ярослава Рабошука, тоді влада пішла на політичний крок, щоб призупинити зростання тарифів на воду.
"Хоча НКРЕКП має бути незалежним від політичних рішень органом. Але маємо, що маємо", - наголосив аналітик.
Зважаючи на те, що проект підвищення тарифів на воду знову з'явився на порядку денному, ймовірно, консультації завершено. Проте ані представники влади, ані НКРЕКП поки не виступали з офіційною комунікацією. Тому важко сказати, чим закінчиться захід на друге коло.
"У нас рішення уряду, інших органів чи президента непередбачувані. Подивимося, як спрацюють. Якщо по-простому, то НКРЕКП - це, можна сказати, аудиторська служба, яка перевіряє правильність розрахунків та дає звіт: розрахунки правильні, тариф має бути таким-то. Там не повинно бути жодних політичних чи інших речей, виключно економічні розрахунки. Чи втрутиться політика знову? Подивимося після рішення комісії. Прогнозувати важко. Уряд став набагато закритішим, ніж до війни, і ми взагалі не розуміємо, що зараз там твориться", - додав Рабошук.
Нагадаємо, Які зміни Україна має запровадити до кінця березня: що вимагає МВФ.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Пакистан завдав авіаударів по об'єктах уряду Талібану в Кабулі і Кандагарі.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →