Кабінет міністрів 30 січня передав до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту про мобілізацію № 10449. Він значно відрізняється від скандального законопроєкту № 10378, який повернули його авторам.
Що передбачає новий законопроєкт та на які зміни варто звернути увагу військовозобов’язаним — читайте в матеріалі ТСН.ua.
Що передбачає новий законопроєкт про мобілізацію
Попри те, що законопроєкт № 10449 від 30.01.2024 значно відрізняється від законопроєкту № 10378, який повернули авторам, оновлена версія також передбачає жорсткі обмеження у правах порушників законодавства. Про це в коментарі сайту ТСН.ua розповіла адвокатка Марина Бекало.
«Але накладання таких обмежень буде вже відбуватися в рамках судового провадження, з дотриманням певних процесуальних процедур, за зверненням територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП) до суду», — зазначила Марина Бекало.
Покарання для ухилянтів
Проєктом № 10449 передбачаються накладання судом тимчасових обмежень щодо порушників законодавства про мобілізацію — так званих ухилянтів — у вигляді обмеження виїзду за кордон, обмеження у праві керування автомобілем, накладання арешту на рахунки у фінансових установах, електронних гаманців, депозитних рахунків.
Новий порядок перетину кордону
Документом запроваджуються зміни до порядку перетину державного кордону. Зокрема, передбачається обов’язок військовозобов’язаних осіб надавати в пункті перетину кордону військово-обліковий документ з відповідними відмітками про взяття на облік або виключення з обліку.
Проєктом передбачається обов’язок для всіх військовозобов’язаних протягом 60 днів від моменту оголошення мобілізації уточнити свої облікові дані через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або безпосередньо в ТЦК СП.
Відтермінування для добровольців
Для громадян, які самостійно з’явилися до ТЦК СП (добровольців), передбачається відтермінування призову на військову службу на два місяці.
Електронні повістки
Законопроєктом запроваджується порядок вручення повісток через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста, а також порядок вручення повістки, за яким днем вручення повістки вважається день отримання повістки під підпис.
«Якщо повістка надсилається через електронний кабінет, днем вручення повістки вважатиметься час отримання електронного сповіщення в ТЦК СП про її доставлення або не пізніше 17 годин від моменту надсилання повістки в електронний кабінет», — пояснила Марина Бекало.
Поважна причина для ігнорування повістки
Документом регулюється питання поважності причин неприбуття до ТЦК СП за повісткою, серед яких: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, дії країни-агресора або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути в зазначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Про причини неприбуття необхідно повідомити ТЦК СП та документально підтвердити протягом трьох діб від дати неприбуття у призначений у повістці день і час.
Чіткий алгоритм призову та проходження ВЛК
Проєктом також покладається обов’язок Кабінету міністрів розробити чіткий порядок та алгоритм призову військовозобов’язаних осіб, надання відстрочки та організації військово-лікарської комісії (ВЛК).
«Адже до сьогоднішнього дня порядку надання відстрочки досі немає», — зазначила Марина Бекало.
Нові підстави для відстрочки
Вносяться зміни до переліку підстав для надання відстрочки. Зокрема, відстрочку за підставою перебування на утриманні трьох і більше дітей можливо отримати лише в разі відсутності заборгованості по аліментах, яка не перевищує суми платежів за три місяці.
Також право на відстрочку для осіб, які самостійно виховують дитину віком до 18 років, звужується. За проєктом, право на відстрочку отримують лише військовозобов’язані особи, які мають дитину до 18 років, за умови, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим.
Право на відстрочку матимуть військовозобов’язані особи, у яких серед членів родини є особи з інвалідністю І та ІІ групи, але з певними особливостями, зокрема:
- І групи інвалідності члени родини І ступеня споріднення (батьки, другий із подружжя, діти) за умови здійснення постійного догляду за такою особою, а також ІІ ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки) за умови відсутності у таких осіб родичів І ступеня споріднення.
- ІІ групи інвалідності члени родини І ступеня споріднення, зайняті постійним доглядом за нею, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий постійний догляд.
Право на відстрочку для здобувачів освіти також звужується. Так, право на відстрочку матимуть здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти в такій послідовності.
«Наприклад, після бакалаврського рівня освіти отримує відстрочку той, хто здобуває освіту магістерського рівня і так далі», — пояснила Марина Бекало.
Ця послідовність не застосовується до аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. Право на відстрочку також матимуть докторанти та інтерни.
Особам з інвалідністю будь-якої групи залишають право на відстрочку. Проте такі особи можуть бути прийняті на військову службу під час мобілізації за контрактом.
«Норма проєкту виключає положення, яке діє сьогодні, за яким призов на військову службу для осіб з інвалідністю може бути лише за згодою таких осіб та за місцем їхнього проживання. Вважаю, що цю умову необхідно залишити в редакції нового закону, підписання особою з інвалідністю контракту на проходження військової служби має бути добровільним і для таких осіб мають встановлюватися додаткові гарантії та обмеження у несенні військової служби», — розповіла Марина Бекало.
Право на відстрочку матимуть також особи, звільнені з полону. Їхня мобілізація можлива лише за їхньої згоди.
«При цьому, на мою думку, для таких осіб, у разі їхньої згоди, також має передбачатися підписання контракту з обмеженнями по строках і надаватися додаткові гарантії», — зазначила Марина Бекало.
Ще зміни, на які варто звернути увагу:
- Проєктом передбачається виконання військового обов’язку громадян також через центри надання адміністративних послуг і рекрутингу в порядку, який має бути затверджений Кабміном.
- Замість строкової військової служби запроваджується обов’язкова базова загальновійськова підготовка для громадян чоловічої статі віком від 18–25 років у закладах освіти вже від 2025 року.
- Призовний вік на військову службу під час мобілізації зменшується з 27 до 25 років. Юнаки віком від 18 до 25 років підлягають лише призову на базову загальновійськову підготовку або за бажанням — на військову службу за контрактом.
- Чоловіки, які були визнані обмежено придатними, мають пройти переогляд ВЛК протягом дев’яти місяців від дня набрання законом чинності.
- Чоловіки віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2024 року встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп (крім тих, кому інвалідність ІІ та ІІІ груп встановлена за наслідками захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних під час захисту Вітчизни, а також відсутності кінцівки внаслідок її ампутації), до кінця 2024 року підлягають переогляду на придатність до військової служби.
- Вчинення чоловіками консульських дій у закордонних дипломатичних установах України, а також отримання закордонного паспорта, наприклад, у ДП «Документ» за межами України, можливе за наявності військово-облікового документа.
- Запроваджується обов’язок для чоловіків пред’являти в публічних місцях військово-обліковий документ представникам ТЦК СП та поліції.
Зміни також передбачаються і для чинних військових у частині підстав для звільнення з військової служби:
- звільнені з полону за умови, якщо вони не висловили бажання продовжувати службу;
- після 36 місяців безперервної служби під час дії воєнного стану;
- на підставі висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
- за наявності інвалідності, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу;
- які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим;
- які мають дружину або чоловіка з числа осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати (за чинною нормою, лише факт наявності таких осіб з інвалідністю передбачав право на звільнення).