За межею бідності цього року опинилися 67% українців. Країна майже повернулася на рівень бідності 2001 року, втративши 20 років через розв'язану Росією війну.
Про це в ефірі "Українського радіо" розповіла завідувачка відділу Інституту демографії та соцдосліджень ім. Птухи Людмила Черенько.
За її словами, йдеться про близько 20 млн людей, які проживають на підконтрольній території України.
"Після 2014 року, коли почалися серйозні економічні проблеми, пов’язані насамперед з війною, для визначення рівня бідності ми почали використовувати не офіційно затверджений прожитковий мінімум, а прожитковий мінімум у фактичних цінах ринку, який приблизно удвічі його перевищує. І саме за цим критерієм з 2014 року ми спостерігаємо динаміку бідності", – зазначила Черенько.
Вожночас навіть пандемія COVID-19, на думку Черенько, не нашкодила Україні так, як повномасштабне вторгнення.
"2001-го за критерієм того, хто споживає нижче за прожитковий мінімум у фактичних цінах, було 69% населення, а у 2021 році – 39%, тобто був певний прогрес. І хоча були серйозні коливання, але ми підійшли до великої війни з дуже гарними показниками і рівня життя, і бідності. COVID-19 і повʼязані з ним карантинні обмеження нас не вибили, й перед початком війни ми перебували в гарній динаміці. Можливо, саме тому війна нас не вибила критично", – додала вона.
Однак впродовж 2022-2023 років державна статистика практично не збирає відповідні дані, адже згідно з законами, повʼязаними з воєнним станом, демографи і соціологи не можуть проводити певні обстеження та дослідження.
"Тому всі дані 2022-2023 років – це те, що ми моделюємо. За змодельованим даними, в 2022 році бідність становила 60%, а в 2023 – 67%", – додала Черенько.
За її словами, Україна майже повернулася на рівень 2001 року і втратила 20 років через війну.
За даними Світового банку, понад 7 млн людей в Україні опинилися за межею бідності. Але за основу вони беруть довоєнне населення.
Втім, за оцінками Інституту демографії, на підконтрольній території України проживають 30-31 млн осіб.
"Тож ми можемо припустити, що 20 млн українців перебувають за межею бідності", – наголошує Черенько.
За словами фахівчині, найбіднішими традиційно є молоді родини з дітьми. З народженням дитини ризик бідності миттєво зростає.
"Традиційно це дитяча бідність, повʼязана з низькими стандартами оплати праці. І тому, коли молоді люди народжують дитину, їхні ризики бідності зростають моментально. А за умов народження другої дитини ризики бідності молодої сім’ї зростають в 1,5-2 раза", – додала фахівчиня.
Вона повʼязала це з моделлю низьковартісної робочої сили, яку було обрано ще на початку 90-х років і з якою країна існує.
"Хоча в 2017 році почались серйозні кроки з підвищення мінімальної заробітної плати, щоб хоч трошки порушити цю практику. Бо ми дійшли до ситуації, коли працювати було просто економічно невигідно. Крім того, сільська бідність також є традиційно вищою. Найкраще живе столиця, потім – великі міста, далі – малі міста і насамкінець – села", – зауважила Черенько.