За великих сум заборгованості з оплати комунальних послуг в українців можуть забирати майно навіть під час війни. Хоча частіше на нерухомість накладають арешт.
Які санкції можуть застосувати до боржників за комуналку під час воєнного стану, розповідає РБК-Україна.
Особливості покарання та стягнень із споживачів комунальних послуг, які заборгували оплату за рахунками, пояснив керуючий партнер юридичної компанії "Winner" Ігор Ясько.
За його словами, воєнний стан не звільняє від обов’язку сплачувати за комунальні послуги й у більшості випадків заборгованість можуть стягувати через суд.
"Під час воєнного стану стягнення боргів ЖКГ можливе, але судова практика свідчить про те, що частіше накладають арешт на банківські рахунки, нерухомість (не дозволяється користуватися коштами вище дозволеної суми і вчиняти правочини з власністю), але дуже рідко на квартири і авто звертається стягнення. Про це мова може йти, якщо суми заборгованості дуже великі", – зазначає юрист.
Заборгованість за житлово-комунальні послуги за період після 24 лютого 2022 року заборонено стягувати із людей, які виїхали з окупованих територій або регіонів, де тривають бойові дії.
Для того, що потрапити до реєстру боржників, достатньо мати будь-яку суму боргу.
"Установа, яка надає комунальні послуги, звертається до суду з позовом про стягнення боргу, отримує рішення (частіше за все позитивне, якщо боржник не звернеться до юристів і не надасть докази на свою користь) та виконавчий лист", – пояснює Ігор Ясько.
Наступний крок – звернення до державного чи приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження. Виконавець на підставі виконавчого листа вносить інформацію про особу боржника до реєстру.