В Україні за час повномасштабної війни збільшились борги за комунальні послуги на десятки мільярдів гривень. Навіть біженці зобов'язані платити щонайменше за утримання будинку і прибудинкової території та централізоване опалення у своїх порожніх квартирах (ці послуги не можна призупинити). З одного боку, через повномасштабну війну збільшилася кількість сімей, які не мають фінансової можливості платити, з іншого – потреби постачальників комунальних послуг зросли.
Про те, як змінилася ситуація з боргами та що загрожує тим, хто не платить, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Як збільшилася кількість боржників
В Україні з січня 2022-го борг за комуналку зріс із 81,4 млрд до понад 140 млрд грн (оцінки Спілки споживачів комунпослуг). Частина українців не можуть платити, бо втратили роботу, інші – стали біженцям і вважають, що можуть не платити за те, чим не користуються (що насправді не зовсім так).
У Реєстрі боржників загальна кількість боргів збільшилася на 22%, підрахували в Опендатабот. Загалом до переліку потрапили за час повномасштабної війни 615 тис. осіб. Михайло Кочубей, директор КП "ЖЕК-4" у Броварах, скаржиться OBOZREVATEL: за час повномасштабної війни розмір боргу перед його підприємством злетів майже вдвічі: з 2,7 млн до 5 млн грн. "У нас на обслуговуванні старий житловий фонд. Є проблема, коли власник квартири помер, а той, кому вона дісталася у спадок, житло не оформив. Тоді складно через суд домогтися виплати боргу", – каже Кочубей.
У комунальному підприємстві працює лише один юрисконсульт: окремої групи юристів, які б займалися стягненням боргів, немає. У середньому суд триває від трьох до шести місяців, каже Кочубей. Стягнення комунальних боргів відбувається за спрощеною процедурою, після рішення суду передається виконавцю (державному чи приватному).
"У нас є серед неплатників значна частина тих, хто веде асоціальний спосіб життя. Вживають наркотичні засоби, алкогольні напої. У них немає офіційних джерел доходу, банківських рахунків. Тут стягнути борг важко. Є й ті, хто просто забуває заплатити, і їм потрібно зателефонувати раз на місяць. Але є й ті, хто справно платить і з ким не буває проблем", – розповідає директор комунального підприємства.
Що робити з боржниками
За законом під час воєнного стану відключати комунальні послуги боржникам заборонено. А ось піти до суду та зобов'язати заплатити борг – можна. Для цього доведеться сплатити судовий збір, розмір якого має погасити сам боржник. У реєстрі судових рішень – тисячі справ, у яких суди по всій країні ухвалюють рішення стягнути борги.
Після цього рішення суду потрапляє до виконавця. Можна звернутись як до державного виконавця, так і до приватного. Виконавець вносить боржника до Реєстру боржників, знаходить майно, звертається до банків та вимагає арештувати рахунки. Водночас усі українські банки зобов'язані на вимогу виконавця арештовувати рахунок, навіть якщо йдеться про невеликий борг.
Юлія Сабатюк, голова Асоціації ОСББ "Лучани", розповідає: неплатників можна умовно поділити на кілька категорій. Деякі дійсно не можуть платити, інші не хочуть, а треті – принципово не платитимуть. Водночас із кожною з цих категорій можна працювати.
"В ОСББ ситуація краща, ніж у комунальних підприємств. Тому що ми більше спілкуємося з людьми. У нас і зараз, і до повномасштабної війни платять 95%. Ті, хто не може платити, виконують роботу для ОСББ, прибирають, роблять ремонти, вивозять сміття. Особисто я не подавала до суду, але в Асоціації у нас є ОСББ, які судилися з боржниками. Це дуже впливає. Можна подати до суду на затятих неплатників, тоді на це реагують і решта боржників", – розповідає Юлія Сабатюк.
А ось голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає, що вирішення проблеми боргів полягає зокрема й у збільшенні рівня статків українців. За його словами, у розвинених країнах сім'я віддає не більш ніж 10-12% свого загального доходу на оплату комунальних послуг. В Україні цей відсоток може становити близько 40% (для сімей без субсидій).
"Насамперед потрібно покращити економічну ситуацію в Україні, щоб зарплати відповідали тарифам. У нормально розвиненій країні рівень платіжки не повинен становити більш ніж 10-12% від доходу сім'ї. Якщо більше, то це вже ненормальна ситуація", – каже Попенко.
Також, за його словами, необхідно забезпечити контроль якості комунальних послуг. Зараз, навіть якщо не задоволений послугою, зобов'язаний її оплачувати, а вже після писати претензії та йти до суду. А для тих родин, які можуть платити, але не платять, Попенко пропонує розробити важелі впливу, зокрема застосовувати штрафні санкції. До речі, в Україні пеню за борги з комуналки на час воєнного стану припинили. Однак і до великої війни значно на ситуацію вона не вплинула: розмір пені становив лише 0,3% на місяць.
Є проблема зі стягненням боргів, і не лише комунальних
В Україні є проблема із виконанням судових рішень, розповідає приватний виконавець Анатолій Телявський. Ситуація, коли боржник безкарно може не платити навіть після рішення суду, порушує право на правосуддя. І йдеться не лише про комунальні борги, підприємства не виконують свої зобов'язання за договорами, не повертають кредити, українці не платять аліменти тощо.
Бувають випадки, коли суди ухвалюють рішення та зобов'язують заплатити борг, проте згодом створюються перешкоди. Крім того, досі не створено автоматичну систему арешту рахунків у всіх банках (загалом у ній беруть участь 18 банків), процес стягнення займає багато часу.
У деяких випадках і саме законодавство прописано так, що захищають боржника, а не того, права якого порушили. Приватні виконавці займаються і комунальними боргами, проте роблять це неохоче. Державні виконавці мають низькі зарплати та велику кількість справ. Їхня ефективність у рази нижча.
Наприклад, згідно з даними Асоціації приватних виконавців України, 2022-го року один державний виконавець у середньому стягнув 1,9 млн грн боргів, а приватний – 11,9 млн грн. "Немає зацікавленості державних виконавців у результативності. У приватних – чим більше працюємо – тим більше заробляємо (і більше платимо податків). До того ж ми ані копійки з державного бюджету не отримуємо. Приватні виконавці готові брати і невеликі борги, але потрібно автоматизувати процеси, провести судову реформу", – каже Телявський.
До речі, українці, які не можуть платити за комуналку, мають право на реструктуризацію боргу (тобто виплачувати його частинами) та звернутися по субсидію. Ситуація, коли є можливість безкарно не платити, не лише не дає можливості повноцінно працювати комунальним підприємствам, а й змушує сусідів, які платять, компенсувати борги неплатників. Водночас має вирішуватись і проблема корупції та неефективного управління комунальними підприємствами.