Після підриву Каховської ГЕС на дні змілілого водосховища виявили рештки колись величного храму, про який свого часу писав Олександр Довженко і зображував на своїх малюнках Тарас Шевченко.
Про це пише Nikopolnews.
Що відомо про знахідку
Рештки Покровської Січової церкви виявили у селі Покровському, що неподалік від Нікополя.
70 років вода приховувала Покровську Січову церкву, яку "вбивали" аж двічі. Про неї писав Олександр Довженко, її відвідував і малював у свій час Тарас Шевченко.
Чому Покровська церква мала таке значення
У 1734-1775 роках на місці сучасного села Покровське існувала Нова Січ. Однією з окрас поселення була Соборна Січова церква Покрови Божої Матері.
4 червня 1775 року за наказом Катерини II Нова Січ була зруйнована, а Вольності Війська Запорозького анульовані. На місці Січі виникло село Покровське, а козацька церква не довго прожила після знищення Січі.
Покровська Січова церква була дуже пошкоджена та (нічого дивного) пограбована офіцерами-дворянами, солдатами і донськими козаками.
1794 року було наказано Покровську Січову церкву "запечатати". Тим часом почалося будівництво нової, вже кам'яної, а не дерев'яної церкви. Її закінчили 1798 року. Місцевим мешканцям таки вдалося врятувати дещо зі старої церкви і передати в нову.
Проіснувала кам'яна церква до 1954 року, коли була затоплена водами Каховського водосховища. Перед тим як зруйнувати і затопити церкву, представниками радянської влади було вивезено більшість реліквій з неї.
Але, як розповіла директорка музею села Покровське Лариса Садовська,дещо знову ж таки місцевим мешканцям вдалося зберегти. І зараз ці реліквії знаходяться у Покровському музеї. А саме: ключ від січової церкви, мінеї розп’яття, кухоль запорізьких козаків, козацькі люльки тощо.
Мешканець Нікопольщини показав відео, на якому рештки церкви і кладовище поруч:
Покровська церква у згадках відомих людей
Покровське завжди славилося своєю мальовничістю і гостинністю. Воно у всі часи привертало до себе увагу науковців, письменників, художників.
Тарас Шевченко відвідав Покровське у 1843 році. Про це свідчать і спогади його сучасників, і малюнки, що занотовував тут поет. Зокрема, Шевченко малював церкву Покрови.
У повному розумінні ця церква не була Січовою, Запорозькою, адже збудована вже після ліквідації Запорозької Січі - в 1798 році. Але дерев’яна дзвіниця дахом у два яруси з кованим залізним хрестом, що стояла поруч до середини XIX століття, дійсно була запорозькою.
До речі, кам’яними у церкви були тільки стіни, а верх та купол - дерев'яні. Тарас Шевченко, отже, міг бачити і малювати залишки старої козацької церкви.
Шевченко історично правдиво описував руйнування Нової Січі та пограбування Покровської Січової церкви. У поемі "Сліпий", написаній у 1845 році, Шевченко пише :
І розказують, і плачуть,
Як Січ руйнували,
Як москалі сребро, злато
І свічі забрали
У Покрови.
Як козаки
Вночі утікали.
Як з'ясувалося, саме про церкву у Покровському писав у 1954 році Олександр Довженко, коли розповідав про затоплення історичних місць новим тоді Каховським морем: " Останній спогад про церкву. Мені шістдесят років. З п’ятнадцяти літ не вірю у Бога і відтоді не був у церкві. Але у селі Покровському я пошкодував, що Бога нема. Мені страшенно захотілося, аби він з’явився хоча би на п’ять хвилин і, побачивши зруйнований негідниками пам’ятник давньої архітектури, споруджений на честь його Божої матері, покарав лютою смертю темних і підлих іуд, що скоїли цю мерзенну справу. Прощай, Покровське. Віри в неіснуючого Бога у тебе не зменшилося. Зменшилося краси".
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Трамп натякнув, що мирний план США щодо України скоротився до 22 пунктів.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →