Для уповільнення старіння може бути достатньо лише почуття голоду, без реального його наступу. Про це повідомляє Мічиганський університет.
Вчені давно зауважували, що голод якимось чином пов'язаний із уповільненням старіння. Проте вченим неясно, що саме є важливим: нестача калорій, певних речовин чи суб'єктивне відчуття. Деякі дослідження показали, що навіть смак та запах їжі можуть звернути назад корисний ефект голодування.
У зв'язку з цим Крісті Уівер та її колеги вирішили з'ясувати, чи можуть зміни в мозку, які спонукають шукати їжу, бути причиною збільшення тривалості життя. Для цього вони викликали голод у мух кількома способами. У рамках першого автори змінили кількість амінокислот з розгалуженим ланцюгом, або BCAA, у тестовому кормі, а потім дозволили мухам вільно харчуватися дріжджами або цукросоутворювальною їжею. Мухи, які отримували «закуску» з низьким вмістом BCAA, споживали більше дріжджів, ніж цукру, порівняно з мухами, яких годували їжею з високим вмістом BCAA. Така перевага дріжджів цукру є одним із показників голоду.
Автори відзначають, що така поведінка не була пов'язана з калорійністю їжі з низьким вмістом BCAA, насправді ці мухи споживали більше їжі та більше калорій. Коли мухи все життя харчувалися дієтою з низьким вмістом BCAA, вони жили значно довше, ніж мухи, яких годували дієтою з високим вмістом BCAA, незалежно від калорійності.
Потім вчені перейшли до безпосередньої дії на мозок мух, активуючи нейрони, пов'язані з почуттям голоду. І тому нейрони зробили чутливими до світла з допомогою генних методів. В результаті ці мухи споживали вдвічі більше їжі, ніж комахи, що не піддавалися впливу світла. Тим не менш, комахи, які відчували хибне почуття голоду, також жили значно довше, ніж контрольна група.
Автори попереджають, що їх висновки є попередніми і не можуть бути використані для складання харчових розпоряджень дієтологами.