Ніч проти 1 травня у наших предків слов'ян була відома як Вальпургієва. За давніми легендами, в цей період відчиняються двері в потойбічний світ, щоб вся нечисть могла зібратися на шабаш, пишет ТСН.
Що означає Вальпургієва ніч: історія
За народними легендами, в VIII столітті на території сучасної Німеччини жила черниця, яку звали Вальпурга. Прибула вона з Англії, щоб заснувати монастир Хайденхайм. У ті часи на цих землях існував повноцінний вплив язичництва, однак Вальпурга намагалася розповсюдити християнство, продовжуючи місію свого батька.
Невідомо, що саме стало повштовхом, але незабаром черниця стала відьмою, яка була відома далеко за межами монастиря. Вальпура рятувала місцевих жителів від хвороб, епідемій, голоду, вважалася покровителькою селян та породіль. Однак жінка все ж продовжувала займатися просвітництвом, несла християнство в маси, зокрема була відома своєю духовною та інтелектуальною працею. Вальпура вільно володіла декількома мовами, описувала життя відомих людей. Приблизно 780 року свята померла, але її мощі залишалися нетлінними і мироточили.
1 травня католики вшановують пам'ять святої Вальпури, яка до чаклунства і магії особливого відношення не мала. А помилка в назві у давніх слов'ян виникла з іншої причини, яку більшість істориків вважають досить банальною.
Свято Бельтайн — чому раптом воно стало Вальпургієвою ніччю
У древніх кельтів 1 травня існувало свято, яке називалося Бельтайн. Пов'язане воно було з тваринництвом, а саме виведенням худоби на літні пасовища.
Головним ритуалом Бельтайна було розпалення вогнища на височинах. Біля вогню проводили ритуали друїдів, читали змови і приносили жертви. Такі церемонії мали дві мети:
- захист та очищення — щоб уберегти жителів від грому з блискавицею, хвороб, граду, змов, злих чар;
- шанування сил природи і бога Сонця — щоб стада залишили неушкодженими, отримати від худоби великий приплід, а на полях хороший урожай.
Спочатку кельти приносили в жертву людей, потім тварин, а згодом (від XIX століття) почали використовувати як дари богам освячений в церкві хліб чи пироги.
За твердженнями істориків, саме в цю дату на мітла сідали відьми і літали над поселеннями, намагаючись перешкодити людям зустріти весну. Саме тому цю ніч почали називати відьминською. Потім з'явилася назва "Вальпургієва" в результаті історичної помилки.
Як святкували Вальпургієву ніч в Україні
Про Вальпургу наші предки жодного уявлення не мали, а в ніч проти 1 травня святкували Живин день, вшановуючи покровительку Роду та Цілющої сили — богиню Живу. Цікаво, що у стародавніх слов'ян слово "життя" звучало як "живіт", тобто "живе тіло".
В цю дату проводилися язичницькі обряди, щоб вшанувати богів, які дарують родючість землі. Ритуали були чимось схожими на кельтські. Наприклад, розпалювання багаття, через яке дівчата та хлопці перестрибували, щоб очистити тіло та душу. А молоді дівчата брали в руки мітла і замітали все навколо, щоб прогнати нечисту силу.
Також жінки ходили до лісу, щоб зібрати цілющих трав. Вважалося, що вони мають особливі магічні властивості саме в ніч проти 1 травня. Було прийнято посипати поріг будинку піском, щоб відьми не могли ступити всередину. В домі ж запалювали всі свічки для захисту оселі від нечистої сили.
Як ворожили у Вальпургієву ніч
Ця дата — чудова можливість для спілкування з потойбічним світом, тому дівчата часто ворожили в ніч проти 1 травня:
- На нареченного і заміжжя:
- перед тим, як лягати спати, просили у вищих сил показати уві сні судженого;
- писали на листочках 12 різних чоловічих імен, завертали в трубочку і ховали під подушку, щоб на ранок дістати один листочок;
- брали зображення коханої людини, запалювали церковну свічку і довго вдивлялися в чоловіка, потім капали трохи воску і промовляли "Нехай полум'я свічки горить і розпалює твої почуття до мене. Полюби мене, як і я люблю тебе", після цього ховали зображення в затишне місце.
- На бажання та багатство:
- спочатку вибирали стихію, до якої будуть звертатися (земля чи вода), потім кидали у річку чи закопували в ґрунт шматочок м'яса, думали про бажане і промовляли "Земля (Вода), прошу тебе, зроби так, щоб я……";
- купували новий гаманець, рвали кілька листочків і клали всередину, промовляючи "Скільки листя росте на деревах, нехай стільки грошей буде в моєму гаманці", потім листя клали в мішечок з тканини і ховали так, щоб ніхто не знайшов.