В Україні змінюється ситуація із роботою. Цікавих тенденцій є кілька.
По-перше, центр ділової активності частково переїхав із Києва до Львова. Саме там, за даними Родіона Колишка, директора Інституту професійних кваліфікацій, який працює при Конфедерації роботодавців, зараз найбільша кількість нових вакансій (12 700 проти 9 300 у столиці) та найвища середня зарплата.
По-друге, змінюється перелік найбільш затребуваних та дефіцитних фахівців. При цьому зміни відбуваються не лише порівняно з ще довоєнними часами, а й уже з військовими. Наприклад, водії, на нестачу яких роботодавці активно скаржилися ще зовсім недавно, вже "ходять по ринку праці натовпом".
"Перевезень зараз поменшало. Стабільно завантажені тільки бензовози та зерновози, на них і намагаються сісти водії", - розповів нам власник мережі АЗС "Прайм" Дмитро Леушкін.
При цьому ще влітку минулого року заправники казали, що водіїв не вистачає, незважаючи на готовність компаній платити їм добрі зарплати.
"Впав попит на офісний персонал, а на колись модних фахівців він просто обвалився. Так, якщо раніше маркетологи входили до топ-20 найбільш затребуваних кадрів, то зараз вони на 38 місці", - додав Родіон Колишко.
Те саме відбувається з менеджерами зі збуту, юристами та ін.
Одночасно різко злетів попит на енергетиків та фахівців, пов'язаних із роботою з електрообладнанням та відновлювальними роботами, що загалом зрозуміло: постійні удари ворога по нашій енергосистемі помітно збільшили завантаження таких майстрів.
"Питання навіть у тому, чи готуються вони фізично у потрібній кількості нашою системою освіти. Тут намічається величезний дефіцит", - зазначив Колишко.
По-третє, незважаючи на невелике пожвавлення на ринку праці, яке багато експертів сприйняли з ентузіазмом, роботи в Україні ще дуже мало.
"Пожвавлення традиційно йде в першому кварталі кожного року, навіть у ковід таке було. Але, якщо, наприклад, до війни йшлося про приблизно 40 тисяч нових вакансій, то зараз - про 12-13 тисяч", - зазначив Колишко.
Тобто з роботою в країні краще поки що не стає, що дозволяє роботодавцям диктувати людям свої умови.
Розбиралися, що відбувається на ринку праці і які фахівці мають шанси знайти хорошу роботу, а хто виявився зайвим.
Що в Україні із роботою
На вітчизняному ринку праці зараз йде пожвавлення. В останньому макроекономічному прогнозі Нацбанку за березень цього року наголошується, що зросла кількість як нових вакансій, так і пропозицій щодо роботи.
Наприклад, якщо у квітні минулого року було менше 5 тисяч нових вакансій, а у вересні – близько 7 тисяч, то у лютому 2023 року – майже 9 тисяч. Ці показники НБУ наводить із посиланням на базу даних work.ua.
Також у лютому зростала кількість тих, хто шукає роботу, але не такими високими темпами. Порівняно з початком поточного року нових резюме на кадрових пошукових системах побільшало приблизно на 10 тисяч (близько 100 тисяч). Але їхня кількість знизилася, порівняно з вереснем минулого року (близько 120 тисяч), і тим більше – з квітнем 2022 року (більше 150 тисяч).
"У лютому зростала як кількість резюме, так і кількість вакансій переважно через сезонне збільшення активності після свят", - констатують у Нацбанку.
При цьому в НБУ додали, що на ринку праці все ще "превалює роботодавець - навантаження на одну вакансію залишається значним". Але якщо у квітні минулого року на одне робоче місце претендували до 14 претендентів, то зараз шість.
Ця статистика дозволила багатьом експертам заявити, що криза на ринку праці "практично минула".
Втім, це не зовсім так.
"У першому кварталі щороку йде зростання кількості вакансій, це пов'язано з сезонним пожвавленням бізнесу. Так було, наприклад, навіть у період ковіду, коли, здавалося б, компанії зупинилися. Але цього року, на відміну від попередніх, сезонний сплеск невеликий. Наприклад, у грудні 2022 року пропонували близько 9 тисяч вакансій, у січні-лютому 2023 року - 12-13 000. Для порівняння: у лютому 2022 року їх було 38 000. Тобто нинішнє пожвавлення - це спад більш ніж утричі в порівнянні з довоєнним періодом", - констатує Колишко.
При цьому, за даними Державної служби зайнятості, на 1 лютого (свіжішої статистики поки немає) статус безробітних в Україні мали 166 тисяч осіб. Це рекордно низький показник. Скажімо, 2021 року офіційно зареєстрованих безробітних було 295 тисяч.
Проте експерти ринку праці вже давно кажуть, що офіційна статистика зараз не відображає реальності. Чоловіки не поспішають реєструватися на біржі праці, навіть втративши роботу, побоюючись, що їм почнуть видавати повістки. Цю тенденцію підтверджує і структура зареєстрованих безробітних: 70% серед них – жінки. Плюс навантаження на біржі праці знизилося за рахунок виїзду з країни мільйонів біженців, додав Колишко.
За даними грудневого опитування групи "Рейтинг", 40% українців зазначили, що працюють у звичайному режимі, ще 17% - на віддаленні, 8% - на новій роботі, а 33% відповіли, що взагалі не працюють. Тобто реальний рівень безробіття залишається рекордним.
За даними Держслужби зайнятості, 21% зареєстрованих безробітних раніше працювали у сфері торгівлі, 17% – у переробній промисловості, 15% – у сільському господарстві, 11% – у сфері державного управління. Також багато нових безробітних серед кухарів, молодших медсестер, помічників вихователів дитсадків, офіціантів, барменів, перукарів.
Держслужба зайнятості також фіксує збільшення кількості вакансій.
За її даними, найбільше вакансій у Києві (4,4 тисячі), Львівській (4 тисячі), Дніпропетровській (2,3 тисячі) областях.
Але це офіційна статистика з великою часткою похибки. Далеко не всі роботодавці подають дані про нові робочі місця до Держслужби зайнятості. За даними Інституту професійних кваліфікацій при Конфедерації роботодавців, найбільше вакансій нині не у столиці, а у Львові. Причому останній місяць розрив помітно збільшився: у столиці було 9300 вакансій, а у Львові – 12700, тобто більше на 3,4 тисячі.
"Можна констатувати, що тепер Львів, а не Київ став головним ринком праці в країні. Це пов'язано з великою кількістю релокацій бізнесу на захід, а також запрошення для переселенців з боку місцевої влади", - пояснив нам Колишко.
У Львові на ринку праці зараз справді ажіотаж. У регіон активно закликають фахівців з усієї країни - і на постійну, і на проектну роботу, причому нерідко пропонують оплачуване житло та вищі зарплати.
Але повернемося до теми зарплат трохи згодом.
Загалом багато українців готові їхати на роботу до Львова, що, як вважають експерти, вже найближчим часом може кардинально перекроїти ринок праці – коли висококласні фахівці їхатимуть з інших регіонів уже не до Києва, як раніше, а до Львова.
Зазначимо, що в середньому в країні бажаючих працювати все ще набагато більше, ніж вакансій.
За конкурсами на одну вакансію Держслужба зайнятості дає таке розбиття:
- найбільший конкурс у сільському господарстві – 31 претендент на одну вакансію;
- на другому місці технічний персонал – 14 осіб на одну вакансію;
- на третьому – працівники сфери торгівлі та послуг (12 осіб на місце);
- до топ-5 потрапили також чиновники та керівники (11 осіб на одну вакансію) та представники некваліфікованих професій (11 осіб на місце);
- середній конкурс на одну вакансію по країні – 8 осіб на місце;
- за деякими вакансіями конкурси нижчі: у добувній промисловості – 3 особи на місце, у переробній – 4, у комунальній сфері – 2, у будівництві – 8.
Тобто знайти роботу українцям, як і раніше, складно.
Більше того, як повідомляють у Державній службі зайнятості, у січні цього року роботодавці подали інформацію про заплановані скорочення 13,4 тисяч осіб (для порівняння: у січні 2022 року, тобто ще до війни, під скорочення планувалося близько 10 тисяч осіб).
Найбільше скорочень планується на Дніпропетровщині - 1,7 тисяч. У лідерах також Запорізька (1,2 тисячі) та Харківська (1,1 тисяча) області. 46% скорочень буде у сфері державного управління та оборони, 19% - у медицині та соцдопомозі, 18% - серед працівників професійної та наукової діяльності.
Енергетики потіснили водіїв та зайвий офісний планктон
У кого зараз найвищі шанси знайти роботу?
Левову частку нових вакансій за даними Держслужби зайнятості подають переробні підприємства (21%), торгівля (14%), освітні установи (10%), а також транспортники (10%).
Найбільше вакансій традиційно для представників робітничих професій. Зараз шукають швачок, електромонтерів, слюсарів, сантехніків, пекарів, зварювальників та ін.
Щодо претендентів з вищою освітою, то найбільше пропозицій для вчителів, фармацевтів, сімейних лікарів, інженерів, психологів, економістів констатують у Держслужбі зайнятості.
Серед фахівців з профільною професійною освітою найзатребуваніші – швачки, електромонтери, слюсарі, автослюсарі та різні фахівці з відновлювальних робіт.
"Загалом акцент зараз йде на енергетику. Що і зрозуміло, враховуючи масштаби її руйнування та потреби в ремонтах. Наприклад, ніколи раніше на топових місцях у списку найпотрібніших фахівців не було майстрів, чия робота пов'язана з електроенергією. Нині ж вони займають фактично весь топ-5, починаючи від електромонтерів і закінчуючи електрослюсарями з підземних робіт. Тут намічається величезний дефіцит, адже такої кількості фахівців з даного профілю наша освітня система взагалі ніколи не готувала. А потреба в них з урахуванням відновлення енергосистеми тільки зростатиме", - зазначає Родіон Колишко.
Підвищений попит на швачок багато в чому пов'язаний із держзамовленням на потреби оборони.
"За текстильом у нас стабільне завантаження, швачки постійно потрібні", - підтвердив і голова концерну "Ярослав" Олександр Барсук. При цьому він зазначив, що "людей, які шукають роботу, побільшало".
Цікава ситуація із водіями. Ще буквально кілька місяців тому багато роботодавців заявляли, що не можуть знайти водіїв, хоча готові їм непогано платити. Нині ж, за словами Леушкіна, дуже багато водіїв-дальнобійників шукають роботу.
"Перевезень в цілому по країні зараз поменшало. Стабільно завантажені тільки бензовози та зерновози, на них і намагаються сісти водії", - розповів нам власник мережі АЗС "Прайм" Дмитро Леушкін. При цьому ще влітку минулого року заправники казали, що водіїв не вистачає і навіть пов'язували з цим дефіцит палива.
Щодо фахівців з вищою освітою, то тут найбільш затребувані зараз медики (сімейні, терапевти, педіатри), фармацевти, бухгалтери, каже Колишко.
Високий попит на медиків пояснюється кількома чинниками. З одного боку, багато хто пішов у військову медицину, з іншого – виїхав за кордон (деякі країни, зокрема, Литва, Польща, Італія дозволяють нашим медикам працювати без підтвердження диплому), з третього – зростає кількість приватних клінік, особливо у великих містах.
Останнім часом до списку найдефіцитніших лікарів додалися також фізіотерапевти та психологи, і, як прогнозується, попит на них тільки зростатиме.
При цьому різко впав інтерес роботодавців до офісного персоналу, менеджерів зі збуту та розвитку, маркетологів, юристів, банківських службовців.
"Офісний персонал завжди був у топ-10 найбільш затребуваних фахівців. Зараз він перемістився на останні місця у двадцятці. Багато в чому це пов'язано з переходом компаній на віддалену роботу та небажанням переплачувати за ведення офісів. Те саме з банківськими працівниками, і, що найсумніше, з виробниками: інженерами, технологами. Все це свідчить про спад економіки, що триває в країні", - зазначив Колишко.
Йде велике просідання і за модними спеціальностями, наприклад, маркетологами, юристами. Якщо раніше маркетологи були у двадцятці найбільш затребуваних фахівців, то тепер перемістилися на 38 місце.
Коли виростуть зарплати
Головне питання, яке цікавить українців, що буде із зарплатами.
Середня зарплата, за даними Пенсійного фонду, за 2022 рік збільшилась на 3% порівняно з 2021 роком – до 13 376,21 гривень. Але у грудні минулого року зарплатні показники відкотилися: порівняно з аналогічним місяцем 2021 року середня зарплата зменшилась на 3,7% – до 15 116 гривень. Почасти це можна пояснити тим, що не виплатили багатьом щорічних премій.
"У середньому по країні пропозиція щодо середньостатистичної вакансії - 10,5 тисячі гривень на місяць. Але у Києві цей показник 12 тисяч, а у Львові 13 тисяч", - каже Колишко.
За даними Державного центру зайнятості, середня зарплата по вакансіях, зареєстрованих у їхній базі, – 10 тисяч гривень.
Найвищі зарплати пропонують традиційно у сфері інформації та телекомунікацій (IT) – 19,4 тисячі. На другому місці – охорона здоров'я (12,3 тисячі), на третьому – добувна промисловість (11,9 тисячі гривень); до топ-5 потрапили також будівельники (11,4 тисячі) та комунальники (11,2 тисячі).
В Інституті професійних кваліфікацій додали, що водіям готові платити близько 12 тисяч, автослюсарям – 12,5 тисяч, бухгалтерам – 14 тисяч, лікарям – 17,3 тисяч.
Але це офіційні зарплати, насправді у багатьох українців вони суттєво вищі. Так, більшість пропозицій щодо вакансій на кадрових порталах у Києві вказують 18-20 тисяч, а у Львові – 20-22 тисячі.
При цьому, за словами Колишка, найбільше за рік піднялися зарплати слюсарів та енергетиків – на 20-25%. Офіційно в середньому вакансії їм пропонують близько 12,5-13 тисяч. Насправді ж такі фахівці заробляють до 30-35 тисяч і більше.
Лікарі у державних клініках працюють на ставку у 20 тисяч. Але в приватних клініках великих міст пропонують до 50-60 тисяч і вище, залежно від завантаження. Зарплати водіїв-дальнобійників, за словами Леушкіна, - 1-1,5 тисячі доларів. Вони виросли ще до війни, у прив'язці до зарплат у Європі, куди наші водії активно мігрували, а згодом підтримувалися на високому рівні на хвилі кадрового дефіциту. Чи буде просідання водійських зарплат зараз, коли ринок більш-менш наситився, поки що неясно.
Щодо перспектив зарплатного зростання, то поки що багато роботодавців розмірковують на цю тему вкрай неохоче. Мовляв, куди підвищувати зарплати, якщо бізнес ледь живий. При цьому навантаження на працівників зростає.
У державному секторі зарплати урізають за рахунок зняття різного роду доплат та премій.
"У грудні було 20 тисяч, за січень та лютий дали 14 тисяч", - скаржиться нам Тетяна, фахівець середньої ланки одного із відомств.
Але є й такі компанії, які підвищують зарплати та планують робити це у майбутньому.
Згідно з опитуванням Європейської бізнес-асоціації, 50% її членів підвищили зарплати, а 7% - зменшили. 39% заморозили бюджети на розвиток та навчання кадрів, а 11% призупинили виплати бонусів та премій. Але у 2023 році 33% планують підвищувати зарплати на 15-20%.
Втім, зрозуміло, що підсумковий відсоток доплат і чи вони взагалі будуть, залежить від стану економіки країни в цілому і кожної компанії зокрема.