Через 12 місяців після початку російського вторгнення в Україну за різними оцінками близько 18% українського населення переїхало до Польщі, Чехії, Німеччини та інших країн, повідомляє TRAVEL РБК-Україна.
Одні супроводжували свої родини до кордону, а потім вступали до лав ЗСУ. Інші їхали до кордону на автомобілях або в переповнених евакуаційних потягах. Лише 6 березня Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) зафіксувало пік у 140 843 перетинів українсько-польського кордону. Станом кінець березня через Польщу проїхало понад 2 мільйони українців.
Відтоді від 1 до 1,5 мільйона людей перетинали кордон, але не всі з них були біженцями і далеко не всі просили тимчасового захисту в ЄС. Було немало й приватних поїздок – в гості або щоб вирішити якесь питання. Серед них також виїздило багато волонтерів, які завантажували гуманітарну допомогу, привозили авто для ЗСУ, тощо.
Статус тимчасового захисту в ЄС
Європа швидко вжила заходів, щоб прийняти українців, які рятувалися від війни. 3 березня 2022 року міністри Європейського Союзу (ЄС) вперше використали раніше прийняту директиву 2001 року "про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту у разі масового припливу переміщених осіб".
Громадяни України отримали право на статус тимчасового захисту в усіх країнах ЄС із широкими умовами: за рік після вторгнення РФ у ЄС було зареєстровано 4,8 мільйона заяв на тимчасовий захист від українців. Найбільше статусів біженців надали Польща та Німеччина, за ними йде Чехія.
Але пропорційно до розміру своєї країни, Чехія на першому місці: українські біженці становлять понад 4% від загальної кількості населення. На другому місці за цим показником - Естонія (2,9%), за нею йде Польща. Франція значно відстає: згідно з інформацією європейської бази даних Євростату, у грудні 2022 року там нарахували трохи більше 65 000 біженців (або 0,1% населення).
Спершу деякі розселилися на сході ЄС, потім частина українців переїхала далі у західну Європу.
"Це можна пояснити нестабільністю умов прийому в прикордонних з Україною державах, які приймають біженців тимчасово, реєструють їх, але без мети прийняти їх у середньостроковій перспективі. Це випадок стосується, наприклад, Молдови", – сказав виданню Le Monde Томас Шопар, історик, який спеціалізується на питаннях України.
Уже в травні 2022 року в Іспанії тимчасовий захист отримали понад 100 тисяч українців. Стільки ж до липня було досягнуто в Італії. Але, наприклад, у Францію українців їде небагато. На думку Шопара, попередній досвід у Франції призвів до того, що мало біженців приїхало туди шукати притулку:
"Це, мабуть, є одним із довгострокових наслідків політики відторгнення, відсутності гостинності, яка проявилася, зокрема, у час масового притоку сирійців у 2015 році", – вважає він.
Українці повертаються додому
Минав час, тривали активні контрнаступи ЗСУ, і велика частина біженців вже повернулася до рідних міст. До Києва жителі поступово поверталися наприкінці весни, коли російські війська тікали з регіону і їм давали потужну відсіч ЗСУ.
За численними опитуваннями, проведеними серед українських біженців за кордоном, переважна частина із них готові повернутися додому, як тільки або завершиться війна, або хоча б буде деокупована частина територій України.
"Багато українців залишили країну після вторгнення РФ і пізніше повернулися. Деякі повертаються до своїх домівок у відносно стабільних або відвойованих районах, але для інших це неможливо, оскільки їхні будинки все ще окуповані або повністю зруйновані", – сказала The New Humanitarian Френсіс Опперманн, заступник директора програм НУО ACTED Ukraine.
Для тих, хто повернувся, агентства ООН та різні неурядові організації надають грошову допомогу, засоби гігієни, продукти харчування та іншу підтримку, а також допомагають у ремонті пошкоджених будинків.
"У районах навколо Києва або Чернігова, на півночі України, багато тих, хто повернувся – це люди похилого віку або інші вразливі категорії людей, і вони потребують допомоги", – нагадала The New Кароліна Ліндхольм Біллінг, представник УВКБ ООН в Україні.