З 1 березня у країні має відбуватися щорічна індексація пенсій. Однак перший заступник голови комітету ВРУ з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк зазначив, що грошей на індексацію пенсій у бюджеті поки що немає. "Апостроф" розбирався чи варто чекати на підвищення виплат у 2023 році.
Ціни ростуть, зарплата падає
В Україні за даними Пенсійного фонду налічується близько10,7 мільйона пенсіонерів. За інформацією, оприлюдненою головою комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, середній розмір пенсії на початок 2023 року склав 4622,6 гривні.
Протягом 2022 року, за твердженням Гетманцева, середній розмір пенсії зріс на 15,8%. Це зростання не компенсувало інфляції і девальвації національної валюти, тож в реальному вимірі купівельна спроможність пенсії скоротилася на 8,5%, а у доларовому еквіваленті - на 13,6%.
"Було б дивно очікувати зростання реальних доходів громадян під час війни, але влада зробила усе можливе аби тягар зростання вартості життя під час війни і сплеску інфляції для найбільш незахищених верств населення, зокрема для пенсіонерів, було пом’якшено, - написав Данило Гетманцев у своєму телеграм-каналі. - Просто порівняйте ці цифри із загальним падінням реального ВВП (щонайменше на 30%) або реальних зарплат (щонайменше на 20%)".
Втім воєнний стан не скасував дії законів, що визначають порядок індексації пенсій. Тож, незважаючи на складну фінансову ситуацію в державі, уряд зобов’язаний буде і в нинішньому році знайти кошти хоча б на деяке підвищення виплат.
В першу чергу йдеться про щорічну індексацію пенсій, яка за законом повинна відбуватися з 1 березня. Величина індексації визначається як середнє арифметичне між інфляцією та зростанням середньої заробітної плати за попередній рік. Тобто, якщо, наприклад, минулого року інфляція склала 5%, а середня зарплата по Україні зросла на 15%, то пенсії за віком належить проіндексувати на 10%.
Яким буде процент підвищення пенсій в нинішньому році, поки що не відомо. За інформацією Міністерства економіки, споживча інфляція у 2022 році склала 26,6%. Зарплати, як випливає з повідомлення Данила Гетманцева, навпаки скоротилися на 20%. Тож, якщо орієнтуватися на ці показники, то виходить, що індексація пенсій складе приблизно 3-4%.
Звичайно, названі цифри не є остаточними: уряд ще має назвати і офіційно затвердити точні дані, на основі яких розраховуватимуться пенсії.
Проте очевидно, що значного зростання пенсійних виплат в нинішньому році очікувати не варто.
Проблема ще й в тому, що навіть на невелике підвищення у уряду може не виявитися коштів. Адже значне скорочення ВВП означає і зменшення податкових надходжень. Водночас значно зросли видатки на оборону, що в умовах війни є абсолютно природним. Тож на сьогоднішній день наповнення бюджету значною мірою залежить від фінансової допомоги союзників. І хоча багато країн і міжнародних організацій надають Україні значну допомогу з початку війни, все ж таки це не надто надійна стаття доходів. Тим більше що, наприклад, Міжнародний валютний фонд взагалі не схвалює фінансування пенсій з державного бюджету. Світова практика в цій сфері полягає в тому, що цим має займатися Пенсійний фонд. Проте український фонд вже багато років фінансується з держбюджету, оскільки його власних доходів на виплату пенсій не вистачає.
Втім, в уряді запевняють, що все ж таки намагаються забезпечити певне підвищення пенсій.
"В уряді є політична домовленість про те, що ми будемо шукати кошти для індексації пенсій в березні 2023 року, як це закладено у законі, - заявила нещодавно під час телемарафону міністр соціальної політики України Оксана Жолнович. - Ситуація непроста, але ми розуміємо, як ми рухаємося у бюджетному процесі, є певна міжнародна підтримка, є певний коридор, в межах якого ми можемо діяти, тому я впевнена, що допомогти нашим пенсіонерам ми зможемо".
"Мінімалка" не зросте
Окрім пенсій за віком, які розраховуються виходячи з трудового стажу та рівня заробітної плати пенсіонера протягом його трудової діяльності, існують ще інші види пенсій, які залежать від розміру мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму. Зокрема йдеться про мінімальні пенсії.
Згідно з законом, якщо після розрахунку розміру пенсії для певної особи, яка має достатній трудовий стаж (35 років для чоловіків і 30 років для жінок), виявляється, що він менший за прожитковий мінімум, такій особі призначається пенсія в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Це - якщо такій людині не виповнилося 65 років.
Після 65 років такі пенсіонери мають право на мінімальну пенсійну виплату в розмірі 60% від мінімальної зарплати.
Також від прожиткового мінімуму залежать максимальні пенсії. За законом вони не можуть перевищувати 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність.
До цього ж показника прив’язані і мінімальні пенсії для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Всі ці категорії наприкінці 2022 року отримали підвищення пенсій. З 1 жовтня зросла мінімальна зарплата з 6500 до 6700 гривень. Відповідно, громадяни, які мають пенсію в розмірі 40% від "мінімалки", отримали надбавку. Їхня пенсія зросла з 2600 до 2680 гривень.
Розміри прожиткових мінімумів було підвищено з 1 грудня. Зокрема прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, виріс з 2027 гривень до 2093 гривень. Відповідно підвищилися й всі виплати, які залежать від його розміру.
І поки що, схоже, пенсіонерам доведеться цим задовольнитися. Бюджет-2023 не передбачає підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати у поточному році. Таким чином, всі виплати, які пов’язані з цими показниками, протягом року також не зміняться.
Втім заморожування розміру доходів торкнеться не тільки пенсіонерів. Бюджет нинішнього року містить положення про зупинення дії закону "Про індексацію грошових доходів населення". Таким чином роботодавці звільняються від обов’язку індексації заробітної плати. Відтак працівникам (в першу чергу бюджетної сфери) в нинішньому році також доведеться задовольнятися поточним рівнем доходів.
Оскільки рівень інфляції залишається досить високим, реальні доходи населення в нинішньому році очевидно знизяться. Що є цілком закономірним. Історія не знає випадків, коли б під час війни в країні, яка стала жертвою агресії, не знизився б рівень добробуту громадян. Це - ціна, яку народ платить за свою свободу.