Синод Православної церкви України дозволив священникам спільно з вірянами ухвалювати рішення про перехід на новоюліанський календар, за яким свято Різдва Христового може звершатися 25 грудня.
Про це представники ПЦУ розповіли для видання "Заборона".
Як святкують православні у світі
У 1923 році новоюліанське літочислення (воно усуває вади юліанського й григоріанського календарів) прийняли 9 з 15 помісних автокефальних православних церков, серед яких:
- Вселенський патріархат;
- Александрійська Православна церква;
- Антіохійська ПЦ;
- Румунська ПЦ;
- Болгарська ПЦ;
- Кіпрська ПЦ;
- Грецька ПЦ;
- Албанська ПЦ;
- Православна Церква Чеських земель і Словаччини.
Водночас за старим стилем (юліанський календар) продовжують жити православні церкви Росії, Сербії, Грузії, Єрусалиму, Македонії, Польщі й України.
Що кажуть у ПЦУ
Наразі Православна церква України не перейшла на новоюліанський календар, тому пропонує проводити великі свята, як і раніше: Святий Миколай - 19 грудня, а Різдво - 7 січня. Утім, кожна церква може обирати, за яким календарем святкувати.
"Враховуючи всі обставини (зокрема війну) та суспільний запит, Священний Синод Православної церкви України постановив, що в окремих громадах богослужіння за чином свята Різдва Христового може бути звершене 25 грудня. Це можливе лише за спільним рішенням настоятеля і громади. Таке богослужіння не заміняє служб різдвяного циклу, визначених традиційним календарем, а є лише додатковою можливістю прославити подію Христового Різдва тим, хто бажає це зробити 25 грудня", - пояснили в ПЦУ.
Якщо священник і віряни вирішили святкувати за новоюліанським календарем, то про це вони повинні повідомити через єпархіальні управління до Київської Митрополії з вказаною кількістю осіб, оскільки цю інформацію вивчатимуть під час розгляду реальної церковної потреби в переході на новоюліанський календар.
Чому Україна святкує Різдво і 25 грудня, і 7 січня
Насправді ж православні й католики святкують день народження Христа 25 грудня, але просто роблять це за різними календарями: за юліанським і за григоріанським та новоюліанським відповідно.
Як відомо, 1 січня 45 року Юлій Цезар запровадив юліанський календар, який виявився не дуже точним, тому що Земля робить оберт навколо Сонця на 12 хвилин повільніше, ніж вважали давні римляни. Тому за 1500 років юліанський календар відстав від "реальності" на 10 днів.
У зв'язку з цим Папа Римський Григорій XIII у 1582 році запровадив новий календар, у якому пропустили 10 днів, аби нівелювати відставання. Його назвали григоріанським й ухвалили у світі як міжнародний стандарт.
Водночас на новий уточнений календар перейшли не всі країни, зокрема, цього не зробила тодішня Російська імперія. Причини цьому були політичні: там вважали, що нібито католики й православні не можуть у такий спосіб "брататися".
Тим часом в Українській Народній Республіці під час революції в 1918 році перейшли на григоріанський календар. Однак його підтримували й більшовики.
Станом на зараз юліанський календар відстає на 13 днів: католики й більшість православних у світі святкують Різдво 25 грудня за григоріанським календарем, а за юліанським у цей день настає тільки 12 грудня, тому велика частина українських православних і греко-католиків чекають ще 13 днів до святкування дня народження Ісуса Христа.