З 1 січня 2023 року буде ліквідовано Фонд соціального страхування, а його функції у дещо скороченому вигляді візьме на себе Пенсійний фонд. Українці занепокоєні, чи не зашкодить це їхнім правам.
Плюс - 2-3 мільярди, мінус соціальний діалог
21 вересня Верховна Рада проголосувала за ліквідацію Фонду соціального страхування - ухвалено законопроєкт №3663, який передбачає зміну системи управління загальнообовʼязковим державним соціальним страхуванням.Цей закон впроваджує ліквідацію Фонду соцстраху як юридичної особи та приєднання його до Пенсійного фонду.Отже функції соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання будуть передані до Пенсійного фонду і його територіальних органів.Автори законопроєкту стверджують у пояснювальній записці, що такі зміни за рахунок об’єднання споріднених функцій, посилення контролю над ефективністю використання коштів, інформатизації системи страхування та продажу надлишкового майна зекономлять державі до 2-3 млрд грн на рік.
Зараз Фонд соцстраху формується з рівної кількості представників уряду, профспілок і роботодавців. Це має забезпечувати соціальний діалог держави, працівників і роботодавців. У ньому кожна з зацікавлених сторін має рівні права впливу при ухваленні рішень. Що ж до Пенсійного фонду, то він підзвітний лише уряду. Тому після Нового року профспілки і підприємці втратять свій вплив на розподіл коштів соціального страхування, і він стане менш прозорим.
"Система соціального страхування в умовах воєнного стану зіткнулася з дефіцитом коштів, через що виникла необхідність економії. У мене, щоправда, є інші дані - від Федерації профспілок України. Там зауважують, що все навпаки: всі роки свого існування Фонд соціального страхування був бездефіцитним. Більше того, декілька разів його "скубли", знижуючи частку на користь Пенсійного фонду. А той, як ми прекрасно знаємо, майже постійно дотувався з державного бюджету", - зазначає народний депутат Антоніна Славицька.
Нагадаємо, що в Україні обсяг сплаченого з зарплат найманих працівників та фізичних осіб-підприємців Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) розподіляється між Фондом соцстраху та Пенсійним фондом відповідно до визначених урядом пропорцій. За рахунок цього внеску виплачуються пенсії, лікарняні, допомога з безробіття та інші соціальні страхові виплати.Цього року надходження від більшості категорій платників ЄСВ (для них він становить 22%) розподіляються таким чином: 85,6215% - на пенсійні виплати; 4,8058% - на виплати з безробіття; 9,5727% - на лікарняні.
Руйнування системи
У той же час народний депутат, голова Конфедерації Вільних профспілок України, голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець звертає увагу на те, що цим закономне передбачено внесення відповідних змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", згідно з яким Пенсійний фонд - це орган, який здійснює керівництво та управління виключно солідарною пенсійною системою та не має жодного відношення до загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тому зміни, які вносить цей документ, порушують принципи та засади основ законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначені Конституцією.
Але головні нарікання тих, хто критикує ліквідацію соцстраху, зводяться до того, що від цього можуть постраждати найменш захищені українці, про яких має піклуватися держава.
"Люди, які проробили на підприємствах з тяжкими умовами праці по 20, 30, 40 років, віддали своє здоров'я, заробили професійне захворювання чи отримати каліцтво на виробництві, - проти цього законопроєкту, оскільки він суперечить низці законодавчих актів та руйнує існуючу систему соціального страхування. Ліквідація Фонду соціального страхування України шляхом приєднання його до Пенсійного фонду України, це скасування принципів самоврядності, соціального партнерства щодо управління соціальним страхуванням", - звернулася до колег у парламенті напередодні прийняття закону народний депутат Вікторія Гриб.
Вона зазначила, що інваліди праці і потерпілі на виробництві, які є незахищеними верствами населення, живуть у тяжких соціальних умовах, тому держава зобов'язана їхзахищати. А законопроєкт N3663 не дає гарантій на допомогу інваліду праці, потерпілому на виробництві та сім'ям робітників, які загинули під час виконання трудових обов’язків, на вирішення їхніх проблемних питань. Це стосується людей з інвалідністю на візках, прикованих до ліжка, літніх самотніх інвалідів, які потребують безоплатного догляду, супроводу, візків, памперсів, безоплатного стаціонарного, амбулаторного, санаторно-курортного лікування, своєчасної одноразової і щомісячної страхової виплати втраченого заробітку.
Гільйотина від головного болю
Про те, що новий закон суттєво звужує права працівників на отримання допомоги у разі тимчасової втрати працездатності, зазначає Михайло Волинець. За його словами, про загрози прийняття цього документу попереджали всі: від юристів Верховної Ради до лідерів міжнародних правозахисних організацій, зокрема й Міжнародної конфедерації профспілок.
А експерт з питань соціальної політики Андрій Павловський звертає увагу й на інші норми, які стануть реальністю після вступу закону у дію. За його словами, буде скасовано право працівників на лікування та реабілітацію у санаторно-курортних закладах після перенесених захворювань і травм за рахунок коштів Фонду;особам з інвалідністю, котрі працюють на підприємствах та в організаціях УТОГ і УТОС (товариств тих, хто має порушення слуху та зору), буде скасована допомога, яка зараз виплачується Фондом, а замість нині діючої повної компенсації втрати зарплати за періоддекретної відпустки передбачається можливість надання часткової компенсації.
Також, за словами експерта, скасовується обов’язок Фонду оплачувати вартість придбаних протезів тапристосувань. Але компенсаціявитрат на проїзд до місця лікування та назад залишається, як і право на додаткову оплачувану відпустку на період санаторно-курортного лікування. Не втратить дії і право на безоплатне чи пільгове отримання автомобіля або компенсації його вартості у разі самостійного придбання.
"Здебільшого пільги та допомоги в останні роки виплачувалися зі скрипом і непрозоро. Але чи лікується головний біль гільйотиною? Тим паче, що конституційні приписи прямо говорять, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян", - резюмує Андрій Павловський.
Нагадаємо, що з 1 грудня Пенсійному фонду будуть передані від Мінсоцполітики функції з оформлення субсидій. А з 1 січня 2023-го додадуться ще й обов’язки соцстраху. То ж доведеться Фонду не лише свою звичну роботу виконувати, а ще й справлятися з новими повноваженнями - хоч би вдалося все охопити.