Популярність Олексія Арестовича у період війни досягла піку. За останні півроку він встиг стати "головним психотерапевтом країни" та секс-символом українських жінок, і з кожним днем його впізнаваність лише продовжує зростати. У чому феномен такої стрімкої зростаючої популярності радника голови Офісу президента України розповів у соціальних мережах генетик та популяризатор науки Олександр Коляда.
Науковець опублікував у Facebook пост, у якому поділився своїми думками на цю тему. Так, він пояснив, що вся справа у голосі політика: "Є ті, хто його люблять, і ті, хто його ненавидять. Байдужих вже, мабуть, немає. Мені як ученому зовсім не цікаво, що він говорить, а ось реакція людей на нього цікава. Описані табором шанувальників ефекти його голосу щось нагадали мені, і в мене з'явилися теорії нейрофізіологічних ефектів Арестовича".
Коляда зазначив, що наразі у всьому світі дуже популярні ASMR відеоролики - коли хтось пошепки каже будь-що, чи імітує стрижку волосся чи тихо шуршить папером. За словами фахівця, автономна сенсорна меридіональна реакція (аutonomous sensory meridian response) - це те, що у нас виникає у відповідь на такі звукові стимули. Багато людей у відповідь на це відчувають приємні емоції, легку ейфорію та мурашки на потилиці.
"Чому так виходить і чому саме ці стимули так працюють – ніхто точно не знає. Так само як і те, чому в деяких людей такі стимули не викликають реакції. Найцікавіше, що такий очевидний вплив на організм був відкритий зовсім недавно, і хоча про мурашки на тілі від якихось переживань знають усі, але те, що це може бути викликано не емоційними переживаннями, а набіром звуків, почали говорити нещодавно", - поділився генетик.
Які звуки вже помічені у цьому ефекті?
- шепіт, ніжний та тихий голос, повільна м'яка мова;
- м'яке шарудіння, хрускіт пластикової або паперової упаковки, целофану в руках;
- постукування нігтями чи предметами, легке дряпання нігтями чи предметами по текстурним поверхням, пластику чи дереву;
- шелест сторінок, звук, що видається пальцями при терті з папером;
- дихання, подих у мікрофон.
"Найефективніший звичайно шепіт. Не думаю, що хтось може постійно спеціально говорити таким голосом тільки для того, щоб викликати такий неврологічний ефект у слухача. Але думаю, що частину ефектів нашого сьогоднішнього вивчення можна списати саме на ASMR. Нещодавнє дослідження цього року показало, що найбільш сприйнятливими до стимулів ASMR є люди з підвищеним невротизмом та тривожністю, на них ефект виявляється сильнішим. Зрозуміло, що таких людей нам подарувала війна дуже багато", - пояснює експерт.
Коляда стверджує, що голос взагалі здатний багато на що, навіть без прив'язки до змісту мови. Наприклад, низький голос у природі є атрибуцією домінування та асоціюється з більш домінуючим становищем його володаря в очах та вухах слухача. Дуже складно говорити високим голосом і тихо, тому диктори часто говорять тихіше, щоб звучати нижче. Репродуктивно-активні жінки у племенах мисливців-збирачів сприймають низький голос як сигнал від успішнішого мисливця і збирача. А дослідження голосу президентів США продемонструвало, що низький тон голосу сприймався як лідерський і привабливіший, і важливо, що чутливість до цих голосових стимулів підвищувалася у слухачів за умови військового сценарію в експерименті.
"Ще раз зазначу, що нічого не знаю про зміст того, про що він говорить, і жодної компетенції у такому аналізі я не маю. Але феномени підвищеної соціальної уваги потребують всебічного вивчення. Отже, система "Арестович – слухач Арестовича" явно складається з двох частин, і залежить як від інтенсивності роботи першої, так і від ступеня сприйнятливості другої. Сприйнятливість ця сильно підвищується під час стресу та війни, як показують дослідження ASMR та низького тембру голосу. Ось таке цікаве Арестовичознавство", - підсумував науковець.