На місця колишнього Каховського водосховища відтворюються трави та дерева. Однак катастрофа нанесла непоправну шкоду екосистемі, особливо лівому берегу Дніпра. Про це в інтерв’ю "Дзеркалу тижня" сказав академік НАН України, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Холодного НАН України Яков Дідух.
Він каже, що під час екологічних досліджень, які з перших тижнів проводяться на дні колишнього водосховища, виявили відтворення природних груп трав прибережних та водних рослин.
"Зафіксовані інтенсивні й потужні відтворення природних угруповань, формування різноманітних біотопів. Спостерігається зниження масштабів евтрофікації, тобто масового відмирання і гниття водоростей. А також розвиток високотравних угрупувань прибережно-водних рослин: рогозу, очерету, осок тощо. Формуються щільні зарості тополі й верби заввишки до п’яти метрів і напіввідкриті оголені площі піску та мушель, які поступово заселяються рослинністю", - розповів він.
Він зазначив, що попри відтворення рослинності, не можна вважати підрив греблі "послугою" природі – адже було зруйновано масштабну системи, що функціонувала роками. Він називає це катастрофою для природи та суспільства.
За його словами, ризики полягають у різкій зміні гідрологічного балансу як на прилеглих територіях, так і в системі водозабезпечення інфраструктури та сільськогосподарських угідь, які були технологічно й екологічно пов’язані з Каховським водосховищем. Їх посилюють глобальні кліматичні зміни. Також ця ситуація може мати віддалені наслідки, які прорахувати зараз неможливо.
Вчений додав, що не справдилися найгірші песимістичні прогнози – такі, як прогнозування пилових бурь та спалахів хвороб. Однак певні негативні підриву залишилися. При цьому, як зазначив Яков Дідух, масштаби руйнації природних екосистем на лівому березі Дніпра, до якого немає доступу через російську окупацію, значно більші, ніж на високому правому березі.
"Унаслідок затоплення великих територій на південь від дамби могли постраждати вікові дуби-велетні, унікальні локалітети-колки — природні угруповання ендемічної берези дніпровської, а також популяції короткоголової волошки, занесеної до Червоної книги України. Зоологи фіксували знищення популяцій мишівки Нордмана, сліпака піщаного, ємуранчика Фальц-Фейна та інших видів", - сказав він.
Він зазначив, що окрім оцінки масштабів і об’єктів знищення, не менш важливим є юридичний аспект цієї проблеми. Вчений нагадав, що катастрофа Каховської ГЕС стала поштовхом до дискусій в Україні та на міжнародному рівні, у яких беруть участь юристи і екологи.
