Відкриття кордонів для чоловіків 18–22 років викликало дискусії про демографічний "провал" та втрату молодих кадрів. Лунають застереження: у майбутньому бракуватиме молоді, а жінки цього покоління ризикують залишитися без партнерів. Фокус розбирався, наскільки реалістичні ці побоювання і які справжні демографічні ризики стоять перед країною.
Наприкінці серпня Кабмін дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за кордон. І вже перші тижні показали наслідки — молоді українці масово залишають країну, що одразу позначається на ринку праці, освіті та демографії.
Державна прикордонна служба України офіційної статистики щодо виїзду саме цієї вікової категорії не веде. Водночас там наголошують: заяви про масовий відтік часто перебільшені та можуть бути елементом російської пропаганди. Інша картина у Польщі: лише з 28 серпня по 3 вересня до Підкарпатського воєводства виїхали понад 6 тисяч українців чоловічої статі віком 18–22 років.
Вікова група 18–22 років в Україні є статистично невеликою. Це покоління з'явилося ще до відносного підйому народжуваності, який розпочався у другій половині нульових і тривав до російського вторгнення у 2014 році. Тож у разі масового виїзду чоловіків цього віку країна ризикує отримати "провал" у демографії: жінкам цього покоління буде складніше знайти партнерів приблизно свого віку.
"З демографічної точки зору головним чинником відтворення населення є кількість жінок репродуктивного віку. Але й чоловіки не менш важливі. Покоління 18–22 років у нас і так невелике: частина його виїхала раніше, тепер ще більше виїжджає. Це означає, що через 20 років ми матимемо менше дітей і, відповідно, менше молодого населення", — пояснює Ольга Духніч з Інституту фронтиру.
Демографічні проблеми України: чому проблема не у виїзді молоді
Президент КМІС, професор НаУКМА Володимир Паніотто, вважає що демографічні проблеми України криються не лише у тому, що чоловіки 18-22 років виїжджають за кордон.
"Чесно кажучи, я не зовсім розумію, чому стільки розмов про виїзд хлопців 18-22 років і ще про майбутній дисбаланс з відповідною категорією дівчат. По-перше, хлопці 18-22 років складають приблизно 2.5% населення. За даними Демініціатив і Центру Разумкова хотіла б виїхати третина у віковій категорії 18-29, можливо така сама цифра і для групи 18-22. Ми щойно закінчили дослідження, яке ще не оприлюднили, за нашими даними в цілому за умов надання громадянства європейської країни чи США готові виїхати майже 20% (точніше, 18%), а серед категорії населення 18-29% приблизно 33%, це приблизно те саме, що показують дані наших колег. Тобто мова йде про можливий виїзд третини від 2,5% населення, тобто про 0,8%.
По-друге, буде дисбаланс чи не буде і в який бік ми не знаємо, бо досі виїжджали лише жінки. І ми не маємо надійної статистики, яка саме вікова структура тих, хто виїхав. Може зараз чоловікам катастрофічно не вистачає жінок і виїзд хлопців якраз збалансує ситуацію. В будь-якому випадку виїзд 0,8% населення не є серйозною проблемою на фоні інших проблем", — каже Фокусу Паніотто.
За словами соціолога, те саме стосується і проблем народжуваності, яку Україна відчує через 18-20 років, коли ті, хто зараз народився, почнуть наповнювати ринок праці.
"А у нас дуже великі проблеми прямо зараз, які нам доводиться вирішувати прямо зараз і які ми маємо вирішити після закінчення війни. І тут головна невизначеність — коли і як закінчиться війна, яку територію буде контролювати Україна, скільки наших біженців готові будуть повернутися, яку кількість мігрантів з інших країн доведеться заохочувати приїхати з інших країн. Можливо, вони будуть мати дуже високий рівень народжуваності й у нас будуть не проблеми народжуваності взагалі, а проблеми дисбалансу у кількості корінного населення і мігрантів, які є і в інших країнах", — продовжує експерт.
Українські біженці: скільки людей може не повернутися до країни
В Україні одна з найбільших криз переміщення людей у сучасному світі. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців на 20 березня 2025 у Європі зареєстровано майже 6,4 млн біженців з України, а загалом у світі (разом із Європою) — 6,9 млн (на початку 2023 кількість біженців оцінювалася навіть у 8,1 млн). Динаміка кількості українських біженців за цим джерелом була наступною:
- 10 березня 2023 – 8,1 мільйона;
- 19 грудня 2023 – 6,3 мільйона;
- 15 лютого 2024 – 6,0 мільйона;
- 16 травня 2024 – 5,9 мільйона;
- 19 серпня 2024 – 6,1 мільйона;
- 18 листопада 2024 – 6,2 мільйона;
- 16 січня 2025 – 6,3 мільйона;
- 17 квітня 2025 – 6,4 мільйона;
- 31 липня 2025 – 5,1 мільйони (разом з біженцями в США і інших країнах – 5,7млн).
За словами соціолога, ця статистика, правда, викликає сумнів і не дуже узгоджується зі статистикою перетину кордону. Наприклад, незрозуміло, чому за останніх пів року зменшилася на 1,3 млн кількість біженців в Європі. Але навряд чи наших біженців набагато менше, ніж 6 млн.
Частина населення знаходиться на окупованій території й частина виїхала або була вивезена до РФ (чисельність осіб, які перебувають у РФ, становить за неточними оцінками близько 2 млн).
"За даними нашого дослідження українських біженців у Німеччині, Польщі й Чехії у квітні 2024 року наразі вже майже дві третини з них (64%) отримали чи планують отримати громадянство тих країн, де вони живуть. Причому, з них 7% вже отримали, а 12% подали документи. Можливо, що частина з них хоче мати подвійне громадянство, але скоріш за все вони не повернуться в Україну. Таким чином, з 6,4 млн біженців в Європі ми можемо очікувати на повернення трохи більше ніж 2 млн біженців. З іншої сторони, після закінчення війни до тих 4 млн біженців, які не планують повертатися і вкоренилися у тих країнах, де проживають, поїдуть члени їх сімей, перш за все чоловіки мобілізаційного віку, які зараз не мають права залишати Україну", — каже Паніотто.
За даними опитувань Фонду "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова, близько 21% тих, хто зараз проживає в Україні, планують емігрувати після закінчення війни (зокрема чоловіки, які поїдуть до своїх родин, що укорінилися за кордоном). Якщо нині в Україні мешкає приблизно 29-31 мільйон людей, то потенційно ще 6 мільйонів можуть залишити країну.
"І виїзд 18-22 річних на цьому фоні мало на що впливає. Головне — повторюся — коли і як закінчиться війна, скільки біженців повернеться, чи повернемо або, чи втратимо наші території й людей, які там проживають, скільки воїнів повернуться здоровими, скільки людей стануть біженцями.
Таким чином, якби війна закінчилася швидко, то ми могли б розраховувати на повернення 2 млн наших біженців і еміграцію 6 млн, тобто нинішня чисельність у 29-31 млн може скоротитися на 4 млн, тобто до 25-27 млн.
Але навіть у такому випадку Україна все ще буде більшою за Румунію, Нідерланди, Бельгію, Грецію, Чехію, Швецію, Португалію, Угорщину, Австрію, Швейцарію і ще з десяток європейських держав і матиме достатньо природних ресурсів та людського потенціалу, щоб стати однією з найбільш розвинених європейських націй", — резюмує Паніотто.
