Одним із найбільш трагічних періодів стала пандемія іспанського грипу 1918 року, яка забрала життя до 100 мільйонів людей. Не менш руйнівною була і Чорна Смерть в середині XIV століття, що забрала життя до половини населення Європи. Проте багато істориків вважають, що 536 рік нашої ери став найкатастрофічнішим у світі.
Про це повідомило видання Greek Reporter.
Виверження вулканів, ймовірно, в Ісландії, забруднили атмосферу попелом і уламками, що спричинило 18-місячний період темряви на Північній півкулі. Цей природний катаклізм викликав різке похолодання на 1,5-2,5°C, що призвело до неврожаю та масового голоду в Європі, Азії та на Близькому Сході.
Населення стало вразливим до хвороб, кульмінацією яких стала поява чумної епідемії 541 року, відомої як чума Юстиніана. Ця чума знищила від третини до половини населення Східної Римської імперії. Історик Майкл Маккормік назвав 536 рік "початок одного з найгірших періодів для життя". За словами візантійського історика Прокопія, сонце випромінювало світло без яскравості, як місяць, протягом цілого року, і навіть влітку в Китаї падав сніг, а в Ірландії стався масовий голод.
Дослідження під керівництвом Міхаеля Сіґла з Бернського університету виявило, що вулканічні виверження стали причиною екстремальних похолодань у VI столітті. Три великі виверження, що сталися між 535 і 547 роками. Екологічні катастрофи призвели до економічного застою в Європі, який тривав до 640 року нашої ери.
