Через 30 років населення України може становити лише 25 мільйонів: як виправити ситуацію
За 30 років українців може бути лише 25 мільйонів. Такий прогноз оприлюднив Інститут демографії. За 30 років українців може бути лише 25 мільйонів. Такий прогноз оприлюднив Інститут демографії.
За 30 років українців може бути лише 25 мільйонів. Такий прогноз оприлюднив Інститут демографії. Торік в Україні народилося найменше дітей за всю історію незалежності. Смертність, навпаки, зросла. А мільйони біженців — за кордоном.
Чи є у влади план, як ситуацію виправити? Чи є ідеї, як повернути додому воєнних мігрантів. Про це розповідає ТСН.
Евеліні лише чотири дні і її вже готують до виписки — для батьків вона первістка.
«Боялася. Але тут я почувалася в безпеці. Знала, що тут гарні лікарі. І яка б ситуація не трапилася, і я, і дитина, ми будемо під контролем», — каже мама новонародженої Ольга Савченко.
В сусідній палаті — маленька Адель. Довгоочікувана дитина для батьків, які через російське вторгнення постійно відкладали її народження.
«Потім зрозуміли, що війна не закінчується, чекати нема чого. І вирішили, що все-таки хочемо», — каже мама новонародженої Дана Шадріна.
За даними Міністерства юстиції, торік в Україні народилося понад 187 тисяч дітей. Для порівняння — 2012 року, до анексії Криму та війни на Донбасі, було 520 тисяч народжень. А перед пандемією коронавірусу, 2019-го, на світ з’явилося 309 тисяч малюків.
Щоб населення не скорочувалося, треба, щоб на 100 жінок припадало 210 народжень, тобто в середньому по дві дитини на сімейну пару. Втім, реальні цифри вдвічі менші. Нині на 100 українських жінок припадає 90 народжень. І цей показник найгірший за 300 років. І так стверджують в Інституті демографії.
«Якщо раніше народжували дітей, практично починали з 18-20 років, то зараз середній вік приблизно 28 років», — розповів заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя Олександр Гладун.
Зараз за рівнем смертності Україна посідає перше місце у світі. Такі дані у своєму звіті опублікувало Центральне розвідувальне управління США. Нині на одного новонародженого припадає троє померлих. І це не лише через загибель внаслідок війни. Стрес, серцево-судинні захворювання, зловживання алкоголем, тютюном.
«У нас відносно з іншими країнами багато людей гине в ДТП. Це поведінкова функція. У нас багато людей хворіють на цукровий діабет. І це теж культура харчування», — каже Олександр Гладун.
Найкраща ситуація в Монако, Сінгапурі та Японії. Там середня тривалість життя — 85 років, тоді як Україна в цьому рейтингу посідає 173 сходинку. За даними Держстату, українці в середньому доживають до 70-ти. В Інституті майбутнього застерігають — нація старішає. Через безпекову ситуацію за кордон виїхали переважно люди працездатного віку. І цілком реально, що за кілька років нікому буде відбудовувати країну.
Часті та тривалі відключення світла, які українці гостро відчували в липні цьогоріч, пришвидшили міграційні процеси. Лише за один місяць із країни виїхало 160 тисяч осіб.
«Станом на зараз є дуже погане співвідношення — у нас кількість платників податків, які сплачують внесок до Пенсійного фонду, вже дорівнює кількості людей, які отримують пенсії», — каже заступниця міністра соцполітики Дарія Марчак.
В Центрі економічної стратегії підрахували: нині за кордоном перебувають до шести мільйонів українських біженців.
Серед тих українців, які виїхали, велика кількість мають вищу освіту і велика кількість володіють англійською мовою. Їм легше адаптуватися за кордоном. А відтак чим довше триватиме війна, тим менше мігрантів повернеться додому.
«За оптимістичним сценарієм ми вважаємо, що за кордоном залишиться близько 1,4 мільйона українців», — розповіла старша економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлішина.
А за найгіршим — удвічі більше. Головним стимулом до повернення, як і раніше, залишиться безпека.
«На що вони звертатимуть увагу? По-перше, зруйноване житло чи ні? Є куди повернутися чи немає? Які перспективи щодо працевлаштування?» — каже заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя.
В Інституті демографії прогнозують: після війни життя українців зосередиться навколо шести міст — Києва, Львова, Одеси, Харкова, Дніпра та Донецька. Там буде легше знайти роботу чи відкрити власний бізнес. Утім, можуть з’явитися зони, де життя не буде взагалі. Йдеться про прикордонні території, які межують з Росією.
Посуха, спровокована підривом Каховської ГЕС, теж відобразиться на структурі сільськогосподарського виробництва і відповідно поселень людей на тих територіях.
Немає вироку. Є виклик, каже заступниця міністра соціальної політики. Щоб уникнути кризи людських ресурсів, уряд затвердив Стратегію демографічного розвитку країни. Над документом працювали півтора року кількасот експертів. Він визначив цілі. Перша й головна — підвищити народжуваність.
«Має бути достатньо якісна інфраструктура, щоб жінка знала, що дитину можна віддати до дитячого садка поряд із домом. Дитсадок буде комфортний, якісний. Вона зможе піти працювати, а роботодавець може гнучко ставитися до її материнства», — каже Дарія Марчак.
Серед інших цілей — знизити передчасну смертність, повернути біженців і створити умови для активного довголіття. Тепер фахівці працюють над планом заходів до стратегії.
Сьогодні в цьому столичному перинатальному центрі 160 місць для породіль, і майже всі зайняті.
«Такий парадокс є зараз: ті пари, які живуть у більш-менш мирному середовищі, вони відкладають це материнство. А ті, хто бачив цю війну на власні очі, хочуть народжувати, хочуть продовжувати свій рід», — каже заступник директора з медичної частини Київського перинатального центру Олег Маланчук.
Найбільше пологів тут прийняли 2018 року. Зараз цифри дещо менші, але теж вселяють надію.
«На піку народжуваності в нас було 7 тисяч пологів на рік, то зараз це 4,5», — розповів Олег Маланчук.











