Український політик і дисидент періоду перебудови Степан Хмара помер у лікарні на 87-му році життя. Незадовго до цього він потрапив у реанімацію. В героя була агресивна онкологія.
Трагічну новину в Facebook повідомила дружина борця за незалежність України Роксолана Хмара. Вона розповіла, що мріяла побачити обличчя коханого після перемоги над Росією.
"Не хочу у це повірити. Не хочу це писати. Мій найдорожчий у світі чоловік помер. Все. Ми всі робили все, що могли, і навіть більше. Ми так хотіли, щоб він був з нами, коли проголосять нашу Перемогу! Я так хотіла бачити його щасливе обличчя! Його прекрасне обличчя! Бо він був таким красивим навіть у свої 86. Його голубі очі вже не були такими чисто голубими, але все ж бездонними. Він так любив Україну і українців. Він рвав свою душу і серце за неї. І Україна підніметься з попелу, вона Воскресне!" – йдеться в дописі.
"В останні місяці Хмара майже весь час лежав у лікарні. У понеділок ввечері ще гуляв, говорив про Авдіївку, їв, курив… Наступного ранку потрапив у реанімацію у дуже важкому стані. Там дружина читала йому поезію Ліни Костенко і слова підтримки від українців. Хмара був незламний. Ні КДБ, ні тюрма, ні агресивна онкологія його не прогнули. До останнього подиху переживав за Україну. Вчора в реанімації передавала йому слова поваги від Андрія, наших бійців в Авдіївці. У нього вже не було сил відповісти, але він стискав мене за руку, що почув", – написала журналістка Тетяна Даниленко.
У вересні 2023 року стало відомо, що політик потрапив у віденську лікарню. За словами ексдепутата Ігоря Мосійчука, в Києві йому не могли визначити напрямок лікування, а знайомий лікар з Австрії порадив терміново лягати до нього на обстеження.
Дитинство, увʼязнення та позиція
Степан Хмара народився 12 жовтня 1937 рокув селі Боб'ятин Сокальського району Львівської області в дуже патріотичній родині. Він згадував, що в дитинстві часто бачив вдома партизанів, яких неподалік вбивали радянські солдати.
Герой України і Кавалер ордена Свободи здобув вищу освіту у 1964 році, закінчивши Львівський державний медичний інститут за спеціальністю "лікар-стоматолог". Свою медичну діяльність він поєднував з дисиденством. Коли Вʼячеслава Чорновола увʼязнили, Хмара продовжив видавати підпільно позацензурний журнал "Український вісник".
У 1975 році його вперше затримали, але через брак доказів щодо зв'язку з антирадянською пропагандою відпустили. Справу закрили до 1980 року, поки КДБ не зібрадл "докази" про "українську націоналістичну діяльність" дисидента. Його заарештували за статтею "антирадянська пропаганда" та засудили до 7 років ув'язнення.
Хмара відбув покарання в таборах для політв'язнів на Уралі. За свою нескорену позицію, не припинення дисидентської діяльності, незламність та вірність своїм ідеалам він провів 306 діб у карцері.
У 1987 році українець вийшов на волю у віці 50 років та повернувся додому, де став одним із керівників Української Гельсінської спілки. Пізніше проти нього влаштовували провокації та затримували, але після проголошення незалежності України героїчні вчинки Степана Хмари визнали та двічі обрали його народним депутатом.
Він був активним учасником Помаранчевої революції, критикував проросійський уряд і всіх без винятку президентів.
Степан Хмара двічі був у шлюбі. Перша дружина Галина подарувала йому сина Романа та доньку Соломію, а Роксолана Хмара народила другого сина Тараса. До смерті дисидент встиг побачити 5 онуків.
