Територіальні центри комплектування (ТЦК), незважаючи на майже вже два роки повномасштабної війни з Росією, так до кінця і не позбулися родимих плям радянських "військкоматів". Після початку масових перевірок у ТЦК та наступних гучних звільнень обласних "військкомів" з'явилася нова проблема – процес мобілізації сповільнився. У тому числі й з об'єктивних причин, оскільки бойовим офіцерам, які прийшли керівниками центрів комплектування, потрібен був час для організації роботи. В останні тижні на тлі безуспішних спроб росіян продавити нашу оборону на сході питання набору поповнення стало особливо актуальним. У тому числі для формування нових бригад. Чому і як саме в Україні можуть змінити процес залучення новобранців до Сил оборони, читайте у матеріалі "Апострофа".
Секретар РНБО Олексій Данилов у спілкуванні з іноземними журналістами повідомив, що найближчими днями оголосять про зміну підходів до мобілізації.
За його словами, новації включатимуть залучення комерційних рекрутингових компаній для більш цілеспрямованої мобілізації, у тому числі щоб мобілізовані були впевнені, що виконуватимуть роботу, що відповідає цивільним навичкам.
"Деякі люди бояться, бояться померти, бояться стріляти, але це не означає, що вони не можуть займатися іншою діяльністю. Зараз у нас новий міністр із новим підходом (глава Міноборони Рустем Умеров. - "Апостроф")", - сказав Олексій Данилов.
Передбачається, що Сили оборони співпрацюватимуть із двома найбільшими кадровими українськими компаніями, які шукатимуть людей, що мають певні навички, але не бажають йти на фронт. З ними проводитиметься організаційна та роз'яснювальна робота, щоб вони не поповнювали лави "ухилянтів".
"Мобілізація стане гнучкішою, будуть оголошені ті спеціальності, які потрібні, і люди будуть заявлятися на конкретну посаду. Наприклад, потрібні зварювальники чи слюсарі", - уточнив секретар РНБО.
Олексій Данилов зазначив, що зараз існує проблема мобілізації, проте вона не є настільки масштабною, як стверджує російська пропаганда. Кремлю вигідно нагнітати, що Сили оборони України не мають солдатів, є проблеми з мобілізацією. У житті завжди є проблеми, проте їх не слід переоцінювати, додав Олексій Данилов.
"Пан Данилов у певному сенсі озвучив "секрет Полішинеля", який давно обговорюється серед військових та експертів. Людей слід залучати до військ, виходячи з їхньої професійної та особистісної схильності. Нераціонально робити з програміста кулеметника, а з інженера-електронника артилериста, якщо його краще задіяти в ППО чи РЕБ, що логічно… Наші ТЦК, як і російські військкомати, працюють ще за старою радянською системою – є план за кількістю людей і його потрібно виконати, не вникаючи, до чого людина схильна, а чого ні. Хоч здохни, але "борг Батьківщині" віддай – такий радянський підхід. Якщо ми хочемо перемогти, то доведеться переглядати підходи, бо маленька "радянська армія" фізично не може перемогти велику "радянську армію", якою є російська", - каже "Апострофу" військовий аналітик Дмитро Снєгірьов.
У парламенті та уряді не перший день говорять про необхідність законодавчих змін, у тому числі, щоб забезпечити ротацію тим, хто без перерви воює з лютого 2022 року. Наразі, поки діє військовий стан, нікого демобілізувати не можуть. Поки що зі слів голови фракції "Слуги народу" у ВРУ Давида Арахамії відомо, що парламентарі до кінця року мають намір ухвалити великий законопроект, який регулює питання мобілізації та демобілізації. Швидше за все зміни, які озвучив Олексій Данилов, будуть відображені у зазначеному документі.
"Важливо розуміти, що громадяни можуть безпосередньо звернутися до командування військової частини чи підрозділу, заповнити заявку на сайті Нацгвардії, наприклад, що вони вирішили йти добровольцями та готові підписати контракт. У результаті вони на руки отримають документи про те, що їх готові прийняти на службу. Далі з цими документами все одно доведеться йти в ТЦК, де громадянин стоїть на обліку. І в ТЦК, згідно із законом, можуть погодитися, а можуть і сказати "ні", і, відповідно, мобілізувати за стандартною процедурою. У законодавчих змінах цей момент доведеться також врахувати, якщо, дійсно, ми хочемо набирати людей, мотивованих служити за обраним напрямом", - каже "Апострофу" військовий експерт Іван Ступак.
З якими саме приватними структурами взаємодіятиме Міноборони, невідомо, але вже низка кадрових служб публікує вакансії від військових, у тому числі платформи Lobby X та Work.ua, де кандидатів на службу шукають для 12-ї бригади спецпризначення "Азов" Нацгвардії.
"Командування окремих військових підрозділів, бачачи те, що відбувається в ТЦК, ще кілька місяців прийшло до того, щоб вишукувати альтернативні способи поповнення своїх рядів. Сюди варто віднести, наприклад, "Гвардію наступу" і не тільки. Взагалі відовідно до п.5 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", командири військових частин мають право мобілізувати громадян без участі ТЦК, але це поки що широко не практикувалося. Не виключено, що таку норму врахували на випадок форс-мажорних обставин воєнного часу, коли "стандартні" механізми фізично не можуть працювати", - додав Дмитро Снєгірьов.
До послуг рекрутингових кампаній і до реформування мобілізаційного процесу в Міноборони та інших відомствах, причетних до забезпечення потреб військових, дійшли не від "хорошого життя". Як визнають представники влади, після звільнення керівників обласних ТЦК та призначення замість них бойових офіцерів плани з мобілізації виконуються ще гірше.
Як повідомив журналістам, секретар Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки ВРУ Роман Костенко, мобілізаційна робота не дається легко тим, хто вже має досвід бойових дій, оскільки вміння, отримані на полі бою, не зовсім корелюються з навичками, необхідними для забезпечення призову на службу.
"Мобілізаційна робота – це зовсім інша робота. Це не воювати, це не готувати бійців. Це взаємодія з місцевими органами самоврядування, це взаємодія з правоохоронними органами, це взаємодія з усіма підприємствами – і приватними, і державною власністю", – зазначив парламентар.
Зі слів Романа Костенка випливає, що фронтові офіцери на посадах голів ТЦК витрачають більше часу, аби вникнути у суть роботи з набору мобілізованих.
"І навіть якщо найкращий командир бригади, мені дуже складно уявити, що менше півроку у нього піде на те, щоб зрозуміти, як йому потрібно працювати", - наголосив Роман Костенко, додавши, що до того ж новопризначені "військкоми" просто бояться припуститися помилки на новому місці.
Нові керівники обласних ТЦК бояться залишитися "крайніми" чи "засвітитися" у корупційних скандалах. Колишні обласні "військкоми" вольовим рішенням Банкової були зняті з посад у серпні цього року, після того, як громадськість з перших місяців відкритого вторгнення стрясали скандали щодо протиправних дій працівників "військкоматів": тиск на призовників, роздача повісток з подальшим вимаганням хабарів, "кришування" схем для ухилістів і подібні протизаконні дії, що підривали політичну стабільність і довіру західних партнерів.
Разом з тим, як наполягають військові експерти, "просто взяти" і гуртом звільнити керівництво обласних ТЦК, оголосивши всіх корупціонерами, були не найкращим рішенням.
"Намагаючись навести лад з обласними ТЦК, вийшло так, що разом з водою вихлюпнули і дитину. Потрібно ще розібратися, хто саме керівництву країни підкинув таку "здорову" ідею зняти з посад усіх обласних "військкомів". Тут три варіанти того що сталося: по дурості, або банально через незнання на таке пішли або це була свідома диверсія з метою зірвати мобілізаційний процес, тому що люди на посадах обласних "військкомів" ростуть роками, вникаючи в усі нюанси мобілізаційного процесу. Так, ми бачили всі ці вілли, дорогі авто, величезні суми в готівці, але з кожною ситуацією слід було розбиратися окремо, а не звільняти всіх пачками та обмазавши всіх однією фарбою", - каже "Апострофу" військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан.
За його словами, тепер варіантом часткового вирішення проблеми може стати призначення на посади голів обласних ТЦК тих офіцерів, які раніше служили на посадах заступників чи перших заступників обласних військкомів.
Якщо вірити народній депутатці-скандалістці від "Слуги народу" Мар'яні Безуглой, то військове керівництво наполягає, що за місяць слід зкликати близько 20 тис. нових мобілізованих по всій країні. Приблизно стільки ж росіяни щомісяця ставлять під рушницю в окупаційну армію.
Але навіть такі темпи та обсяги мобілізації, які наполягають самі учасники бойових дій, є критичним мінімумом. Колишній командир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий наполягає, що у Сили оборони України протягом першого півріччя наступного року потрібно мобілізувати близько 500 тис. осіб і ще близько 1 млн. слід тримати у підготовленому мобілізаційному резерві. Таких обсягів мобілізації має вистачити, щоб забезпечити ротацію тим, хто вже майже два роки не вилазить із фронту, а також для збереження наступального потенціалу. До речі, у парламенті обговорюється ідея демобілізації військових протягом 18 або 36 місяців безперервної служби, проте поки що це на рівні обговорення і остаточного рішення щодо цього немає.
Наскільки реформа мобілізаційного процесу, залучення приватних кампаній, пропозиція додаткових бонусів потенційним рекрутам допоможуть впоратися з такими обсягами, буде видно вже протягом кількох місяців.
