Після підриву російськими окупантами греблі Каховської ГЕС українські вчені та екологи побоювалися опустелювання території, перетворення осушеного дна водосховища на зневоднені території. З усіма супутніми неприємними кліматичними наслідками: зменшення опадів, пилові бурі, підйом температури. Однак природа поки що вирішила інакше – подекуди на дні Каховського моря вже з'явилися вербові ліси. Що краще: знову заповнити Каховське водосховище чи залишити ліси – з'ясовував "Апостроф".
Одночасно слід зазначити, що заростей з молоденьких верб і тополь на деяких осушених ділянках дна Каховського водосховища могло і не бути. Можна сказати, що пощастило. Справа в тому, що підрив дамби Каховської гідроелектростанції (це сталося вночі 6 червня) і наступний вихід води з водосховища припав на період активного цвітіння в регіоні саме цих дерев – верби і тополі.
Пара тижнів раніше, пара тижнів пізніше - і ніяких чагарників, швидше за все, не було б. Пух із насінням рослин, що росте на берегах водосховища, рознесло по територіях, з яких пішла вода. Оголюючи мулисте дно, просочене біомасою різного походження: залишками водоростей, риби тощо. Одним словом, чудовим перегноєм.
"Стався вибух біологічної активності. Насіння впало на благодатний ґрунт. Це як у Єгипті на берегах Нілу", - пояснює "Апострофу" експерт у галузі екологічної безпеки та управління природоохоронною діяльністю Максим Сорока.
За різними даними, площа колишнього дна Каховського водосховища, що зараз заростає лісом, приблизно дорівнює всій площі існуючих лісів Херсонської та Запорізької областей. Але чи означає це, що тепер пустель і пилових бур на дні Каховського водосховища не буде, а саме воно перетвориться на свого роду "легені" для цього регіону?
"Нічого це не означає. Так, зараз відбувається заростання молодим верболозом ділянок на території від Нікополя до Нововоронцовки. З'являються зарості в заповідній зоні в районі Кам'янської Січі, в дельтах невеликих річечок Запорізької області. Чомусь всім подобається робити висновок з однієї-двох фотографій, акцентувати увагу на зелених молодих вербах. Так, люди хочуть вірити у світле зелене майбутнє, але чому нам не показують великі території з потрісканим ґрунтом, території, зарослі амброзією – дуже сильним алергеном? Давайте не поспішати з висновками, а почекаємо хоча б до січня. А взагалі, щоб як слід зрозуміти, що там відбувається, і робити висновки, необхідно щонайменше два-три роки", – каже Максим Сорока.
Бурхливий ріст молодого листяного лісу на деяких ділянках вздовж берегів колишнього Каховського водосховища викликаний не лише тим, що в поживний мул вчасно потрапило насіння дерев, які швидко ростуть. Ще одна причина – там у ґрунті поки що достатньо вологи.
"Дуже багато років територію було затоплено, ґрунти, підземні горизонти заповнені водою. Знову ж таки, при сході води з водосховища після підриву дамби Каховської ГЕС вологи стало ще більше. Ось дерева й пішли в ріст. Але треба розуміти, що верби та тополі – дерева вологолюбні, вони всю вологу через рік з ґрунту восмокчуть, а далі що? Звідки волозі потім братися? Молоді зарості рано чи пізно просто засохнуть, тож про жодні майбутні ліси на дні колишнього водосховища не йдеться", – запевняє "Апостроф" директор Інституту водних проблем НАН України, доктор технічних наук Михайло Ромащенко.
Тож, на його тверде переконання, у цих територій є лише одне майбутнє – повернення водосховища.
"Якщо цього не зробити, то без води – питної, технічної та для зрошення – залишаться Херсонська та Запорізька області, частини Миколаївської та Дніпропетровської областей, південь Донецької області та північ Криму. Треба робити вибір – чи відновлювати після перемоги економіку південних регіонів України, чи ні. Взагалі, враховуючи темпи збільшення середньорічної температури в нашій країні (вони найвищі в Європі), навіть заповнення відновленого Каховського водосховища може не вистачити. Не виключено, що потрібно якось залучати водні ресурси з Дунаю", – каже Михайло Ромащенко.
Експерт Всесвітнього фонду природи (WWF) Наталія Гозак у розмові з "Апострофом" каже, що зберігати цю територію у максимально природному стані, безперечно, треба. Але водосховище просто потрібне регіону.
"Найкращим рішенням були б детальні розрахунки та пошуки технічних та управлінських рішень для задоволення потреб усіх", - каже еколог.
Один із варіантів – Каховське водосховище у майбутньому знову необхідно заповнити. Але не в колишніх межах, а зробити так, щоб на території між Запоріжжям та Нікополем було відновлено частину Великого Лугу.
Проте мешканцям регіону, за великим рахунком, немає особливої справи ні до лугу, ні до лісів.
"У місті є лише технічна вода, питну привозять. У селах регіону рівень води в колодязях упав на два-три метри. Затоки, де вирощували рибу, обміліли, врожайність усіх культур без поливу сильно впала. Особисто я за те, щоб Каховське водосховище після війни знову заповнили водою", – каже "Апострофу" уродженець Нікополя Павло Кудін.
Втім, у будь-якому разі – що буде на місці Каховського водосховища, остаточно вирішувати доведеться лише після перемоги.
