Люди, які перебувають на межі смерті, найімовірніше, зберігають здатність чути, розуміти і навіть в певному сенсі бачити те, що відбувається навколо навіть тоді, коли їхнє серце уже зупинилося. Натомість відчуття того, що люди в такий момент нібито вилітають зі свого тіла є оманливим.
Про це йдеться у дослідженнях вчених, які вивчали те, як працює мозок після того, як серце більше не здатне качати кров, а також розмовляли із людьми, що мали передсмертний досвід.
Як зазначає Popular Science, основна проблема із дослідженням того, що саме відбувається з людьми після смерті полягає у тому, що ми не здатні розмовляти з мертвими, то ж доводиться шукати інші підходи до вивчення цієї ситуації.
Це особливо актуально, зважаючи на те, що люди, яких вдавалося врятувати із рук смерті розповідають про приблизно схожі переживання, тому це не можна просто списати на марення. Люди, які мали близьку "зустріч" зі смертю, часто згадують, що бачили яскраве світло, як їхнє життя промайнуло перед очима, або померлих близьких. Дехто навіть стверджує, що бачив фігуру, яку сприйняв за саму Смерть.
Професор неврології з Університету Кентуккі (США) Кевін Нельсон зазначає, що це досить парадоксальна ситуація, оскільки є спільне видіння – наприклад, яскраве світло, але також є й унікальний досвід передсмертних переживань.
Аби краще зрозуміти ці стани, вчені вивчали мозок людей, які перебували на межі смерті і дозволили науковцям прослідкувати, що саме відбуватиметься після. І дослідження, якщо вірити медичним експертам, підтверджують, що передсмертні переживання не є плодом уяви.
Доцентка кафедри неврології в Медичній школі Мічиганського університету Джимо Борджигін пояснює, що такі дослідження дозволять вченим краще розуміти, як відбувається зупинка серця.
"Це дослідження не лише допомагає нам краще зрозуміти свідомість, але й усвідомити важливість серця, легенів і мозку в нашій повсякденній фізіології", – пояснила вона.
Опитування людей, які перебували на межі смерті, показали, що фактично, 1 з 10 розповідає про загострення відчуттів, сповільнення часу, відчуття поза тілом або інші ознаки, пов'язані з передсмертним станом. Дослідники ділять передсмертні переживання на чотири типи: емоційні, когнітивні, духовні та релігійні, а також надприродні.
При цьому надприродні переживання, як зазначають вчені, є помилковим усвідомлення того, що відбувається з тілом. Мова йде про заяви людей, які відчували, ніби відриваються від свого фізичного тіла. І це не поодинокі ствердження, оскільки так кажуть 76% опитаних.
Однак, вчені переконані, що мова йде про сенсорний обман, спричинений мозком. Аналогічний стан вдалося відтворити у людей, що сплять. Виявилося, що пряма електрична стимуляція ділянки мозку, яка зазвичай неактивна у фазі швидкого сну, може спровокувати позатілесний досвід.
Часто люди, яких врятували після зупинки серця, також згадують про переживання, які були у них на межі життя і смерті. І, як зазначає, Борджигін, тут мова уже не йде про ілюзію.
Вона пояснює, що зупинка серця призводить до нездатності організму перекачувати кров, а відповідно і життєво важливий кисень. Внаслідок цього мозок реагує на нестачу кисню і зазнає певних змін, які сприяють спотворенню сприйняття реальності.
Були проведені тестування на чотирьох людях, які перебували в критичному стані і згодом були відключені від апаратів життєзабезпечення. У двох із них завдяки електроенцефалографії (ЕЕГ) було зафіксовано сплеск гамма-мозкових хвиль, які виникли, коли тіла почали відключатися. Гамма-мозкові хвилі зазвичай є ознакою свідомості, оскільки вони найбільш активні, коли людина не спить.
Борджигін розповіла, що посилення гамма-хвиль відбулося в ділянці мозку, яка відповідає за поєднання інформації від наших органів чуття, включаючи дотик, рух і зір, у свідомості. Дізнатися, що саме бачили чи відчували люди в цей момент вчені не змогли, оскільки, на жаль, обидва пацієнти померли. Але науковиця припускає, що активація цієї ділянки може означати, що люди, ймовірно, можуть вловлювати звуки і розуміти мову.
"Вони можуть чути і сприймати розмову навколо себе і формувати візуальний образ у своєму мозку, навіть коли їхні очі заплющені", – вважає Борджигін.
Інше дослідження, яке проводилося в 2017-2020 роках і відстежувало 567 людей, теж зафіксувало сплеск мозкової активності у вмираючих людей. Міжнародна команда лікарів, яка працювала над ним, вважає, що це є проявом прихованої свідомості.
У дослідженні люди, яких повернули до життя за допомогою серцево-легеневої реанімації після зупинки серця, могли мати спогади та пам'ятати розмови, які відбувалися, коли вони, здавалося б, були непритомними.
Їм вдалося встановити, що люди, які були успішно реанімовано, були спроможні пригадати, що відбувалося після їхньої смерті. Під час реанімації їм також програвали запис на якому повторювалися назви фруктів і частина людей також змогли згадати, назви яких фруктів вони чули.
Дослідження також засвідчило, що позбавлений кисню мозок залишається живим не лише протягом п'яти-десяти хвилин, як вважається, а значно довше, але вчені не впевнені, чи можуть лікарі врятувати людей, які вже були констатовані як мертві.
"Ці пацієнти насправді були живі всередині, про що свідчать позитивні хвилі на ЕЕГ, але зовні вони були мертві", – розповів співавтор дослідження, завідувач відділенням центру невідкладної травматології Чінве Огедегбе.
Вчені також припускають, що мова може йти не про здатність мозку виживати без кисню, а про існування "гальмівної системи", яка може пояснити викривлене сприйняття свідомості. Ця система, як пояснили науковці, фільтрує та гальмує непотрібну інформацію, коли людина не спить. Однак у несвідомому стані вона відсутня і це може дозволити сплячим мозковим шляхам активуватися і отримати доступ до глибшої сфери свідомості, яка містить усю вашу пам'ять, думки та дії.
"Замість того, щоб бути галюцинацією, ілюзією або маренням, це, здається, сприяє ясному розумінню нових вимірів реальності", – вважають дослідники.
