Намагання людства зупинити масове вимирання, про яке давно попереджають науковці, схоже можуть не мати успіху. Свіжі дані вказують на те, що люди спізнились зі своїм рішенням.
Як нагадує видання Science Alert, у грудні 2022 року під час на Конференції Організації Об'єднаних Націй з біорізноманіття було укладено "Пакт про мир з природою". Але схоже, що документ складали без урахування прогнозу майбутніх втрат. Наразі дані про птахів та ссавців показують, що між зміною навколишнього середовища та його впливом на популяцію тварин існує величезна тимчасова затримка. Вона складає до 45 років, залежно від виду та причин, які викликають зміни.
"Існує широке визнання того, що часу для комплексних амбітних дій, необхідних для припинення втрати біорізноманіття до 2050 року, мало. Ця робота показує, що часу навіть менше, ніж вважалося", – написали автори дослідження, зоолог британського Музею природної історії Річард Корнфорд та його колеги.
Дослідники показали, що минулі події з втратою живими істотами місць проживання та зміною клімату пояснюють сучасні тенденції зміни їхніх популяцій краще, ніж нещодавні впливи. Вчені переконують, що здебільшого ми не побачимо результатів, які заплановані у пакті, щонайменше впродовж десятиліття. А до тих пір ми будемо свідками згубного впливу минулого землекористування та зміни клімату для біорізноманіття.
Біологи також нагадали, що крупніші за розмірами види потребують довшого часу, щоби можна було зафіксувати це відставання. А дрібніші реагують досить швидко. Таким чином, ми побачимо сьогоднішній вплив на дрібніші популяції птахів і ссавців приблизно через десять років. Якщо ж йдеться про великих тварин, то наслідки стануть очевидними пізніше. Оцінка показує, що проце триватиме щонайменше до 2050 року. "Тому навіть радикальні зусилля щодо відновлення земель можуть не зупинити скорочення чисельності популяцій до 2030 року", – підсумовують дослідники.
Наразі до кінця не зрозуміло, як ці відставання впливатимуть на різні рівні харчового ланцюга та різні регіони. Корнфорд із колегами закликають терміново дослідити це питання.
На нинішньому етапі темпи вимирання перевищують прогнозовані від десятків до тисяч разів. Люди уже змінили до 70% ландшафтів, зробивши їх менш придатними для проживання тварин. Причому йдеться також про океани. "Навіть якщо до 2030 року буде захищено 30% земель, будуть потрібні додаткові заходи щодо пом'якшення наслідків експлуатації для належного захисту біорізноманіття та вкладу природи в життя людей", — попереджає команда британських дослідників.
Позитивним фактором вчені назвали те, що активне управління територіями під охороною знижує загрози від прямого використання диких тварин, таких як полювання. І цю тенденцію можна підтримувати. Більше того, зусилля з управління та відновлення довкілля також мають пряму користь для здоров'я людини, оскільки у стійкіших системах з меншою ймовірністю поширюються хвороби.
