Вже цього року в Україні хочуть запустити другий накопичувальний рівень пенсійної системи або так звану другу пенсію. Реформа передбачає обов'язкові відрахування з ЄСВ до приватних або державних накопичувальних фондів. Сам розмір єдиного податку хочуть залишити незмінним. Але надходжень до й без того стабільно дефіцитного Пенсійного фонду, очевидно, стане ще менше, що лише загострить ситуацію з солідарною системою.
Також законопроект передбачає добровільну можливість громадян відраховувати до своєї "другої" пенсії довільний відсоток від зарплати. Взамін уряд обіцяє доплачувати такий самий відсоток з бюджету. Але не більш ніж 3% від середньої заробітної плати. Чи врятує "друга" пенсія українців від злиденної старості та чому, на думку деяких експертів, ця ініціатива поки що більше схожа на велику аферу, розбирався UBR.ua.
Що пропонують
Розмови про "другу" пенсію, як про чудотворну мантру від фінансових напастей, політики ведуть уже третій рік. Цього разу черговий законопроект, під яким підписалися понад 30 народних обранців, зареєструвала пропрезидентська "Слуга народу".
У разі ухвалення документа розмір накопичувального внеску, який сплачуватимуть роботодавці, становитиме:
- 1% розміру заробітної плати працівників – в перший рік;
- 1,5% – наступного року;
- 2% – в подальші роки.
Всі ці суми будуть відніматися з ЄСВ, який хочуть залишити на рівні 22%. Жодних додаткових податкових навантажень, як запевнила нас одна із співавторів законопроекту нардеп від "Слуги народу" Леся Забуранна, не буде.
"З того, що вже сплачується, піде відсоток", – сказала UBR.ua Забурана.
До того ж пропонується запровадити співфінансування накопичувальних пенсій громадян за рахунок бюджетних коштів.
"За рахунок коштів державного бюджету нарахування та сплата додаткового накопичувального внеску в 2024 році буде здійснюватись у розмірі 1%, у 2025 році – у розмірі 1,5%, у 2026 році – у розмірі 2% від бази нарахування накопичувального внеску", – сказано у висновку головного комітету.
Але є один нюанс – сума, яку буде доплачувати держава, не може перевищувати 3% від середньої заробітної плати.
Хто зберігатиме заощадження та коли можна отримати виплати?
На період до 31 грудня 2026 року накопичувальні внески, що підлягають сплаті відповідно до законопроекту, будуть сплачуватися платниками виключно до уповноваженого пенсійного фонду, в якому кожному учаснику системи загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення відкривається індивідуальний пенсійний рахунок.
"Це буде окремий від ПФУ фонд. З 2026 року будуть також недержавні фонди", – підтвердила UBR.ua Забуранна.
Починаючи з 1 січня 2027 року, громадяни за бажання зможуть обрати будь-який авторизований пенсійний фонд або банк для своїх вкладів.
Отримати виплати за рахунок коштів, що накопичилися на його пенсійному рахунку, громадянин зможе лише за таких обставин:
- досягнення ним віку, що дає право на призначення пенсії за віком у солідарній системі;
- виникнення в нього або у членів його сім'ї першого ступеня споріднення;
- підстави для лікування тяжких (критичних) захворювань/станів здоров'я (рак, інфаркт міокарда, інсульт, коронарне шунтування, ниркова недостатність, трансплантація життєво важливих органів та інші критичні захворювання/стани);
- виїзд за кордон на постійне проживання;
- визнання його особою з інвалідністю І або ІІ групи.
Якою буде пенсія
Крім того, законопроект передбачає надання громадянам права вибору одного з трьох видів довічних пенсій:
- довічна пенсія зі встановленим періодом – щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя учасника системи, але не менш ніж протягом десяти років від дня її призначення;
- довічна обумовлена пенсія – щомісячна виплата, що здійснюється протягом життя учасника системи;
- довічна пенсія подружжя – щомісячна виплата, що здійснюється протягом життя учасника системи, а після його смерті – його чоловіку (дружині), який (яка) досягли пенсійного віку.
Точний розмір відсотків від накопиченого капіталу, які будуть відраховуватися громадянам у вигляді "другої" пенсії, згідно з документом, має визначити Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
"Розміри пенсійних виплат визначаються з урахуванням сум пенсійних коштів, що враховуються на індивідуальному пенсійному рахунку, тривалості виплати та інших параметрів із застосуванням методики розрахунку величини таких виплат залежно від їхнього виду, затвердженої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку", – йдеться у пояснювальній записці до документа.
Скільки можна накопичити за 20 років?
А тепер давайте порахуємо. Візьмемо середню по країні зарплату, яка, за розрахунками уряду, має становити 2023 року 18 261 грн, та припустимо, що кожного місяця на рахунок українця роботодавець і сам співробітник відраховуватимуть по 3% від своєї зарплати, плюс так само стільки додаватиме держава. Тоді в перший рік на його накопичувальному рахунку буде майже 13 200 грн.
Якщо припустити, що щороку середня зарплата зростатиме хоча б на 5%, а сума інвестиційного доходу становитиме 10% річних (як випливає зі звіту USAID "Трансформація фінансового сектора", з грудня 2013 року до грудня 2018 року середньорічний чистий номінальний інвестиційний дохід накопичувальних пенсійних фондів третього рівня з вирахуванням витрат на надання послуг склав 9,6%), то після 20 років накопичень на рахунку українця буде близько 800 тис. грн.
Якщо людина захоче отримувати виплати щомісяця протягом 10 років, то максимальний розмір її другої пенсії становитиме приблизно 6,7 тис. грн. До речі, маючи такі самі гроші на банківському рахунку, за відсоткової ставки в 15%, можна отримувати близько 120 тис. грн на рік, або 10 тис. грн на місяць.
Реформа потрібна. Чому солідарна пенсійна система в Україні є недієздатною
Так чи інакше, а неспроможність солідарної системи є очевидною давно. Згідно зі статистикою, в Україні ще до війни спостерігалася динаміка зростання кількості пенсіонерів на одну працюючу особу. Чинна пенсійна система давно не витримує навантаження і вже за фактом збанкрутувала, зазначає старший економіст та член наглядової ради CASE Україна Володимир Дубровський.
"За такої демографії вона не може працювати. Солідарна пенсійна система, що дісталася нам з радянських часів, влаштована як фінансова піраміда. Кожне наступне покоління має бути більшим за кількістю та мати більшу зарплату, ніж попереднє. В Україні ситуація протилежна", – розповів у розмові з UBR.ua Дубровський.
Бізнес погоджується, що солідарна система в країні не може впоратися зі своїми завданнями. Про це говорить виконавчий директор Української асоціації прямих продажів (УАПП) Надія Бедричук.
"Нам потрібно відходити від солідарної системи – це атавізм, застарілі підходи. Після Другої світової війни було мало пенсіонерів та була підвищена народжуваність. Зараз зрівнялася кількість працюючих та кількість пенсіонерів. Один платник податків утримує одного пенсіонера", – зазначила у розмові з UBR.ua Бедричук.
У цій ситуації, за словами директора УАПП, за діючої системи можливі лише два варіанти, причому обидва – погані.
"Або робити пенсію меншою, щоб всім вистачало. Але це не покриває потреб, пенсіонер не зможе без роботи та додаткової підтримки. Або надзвичайно високі податки треба брати із зарплати – щоб утримувати пенсіонерів", – перераховує Бедричук.
Проблематика реформи
Але й у запропонованій реформі, як зазначає Дубровський, є щонайменше дві проблеми. За його словами, у накопичувальній системі не повинен брати участь державний пенсійний фонд, оскільки до нього в населення довіри немає. Також накопичення не має бути обов'язковим.
"Обов'язкове накопичення погано себе показало у світі. Це розбещує пенсійні фонди – вони ставляться до них, як до сплачених податків. Державний фонд не може бути учасником – це гроші, які він фактично експропріює", – зазначає Дубровський.
Аналітик наводить як приклад гібридну систему автозапису, яку було засновано в Австралії та яка зараз успішно діє в Польщі.
"Людина на початку кар'єри підключається до автозапису, потім може через деякий час за необхідності відписатися і накопичувати самостійно. Більшість у такій системі залишається", – зазначає Дубровський.
Водночас екс-міністр соціальної політики Андрій Рева (2016-2019 рр., за часів уряду Володимира Гройсмана) категорично не згоден з тим, що в Україні зараз є хоча б якась можливість змінювати пенсійну систему. Він ставить за приклад реформування системи Чилі в Латинській Америці.
"У 1981 році там запровадили обов'язкову накопичувальну систему, через 10 років – скасували солідарну. Цим вони не вирішили жодної проблеми, лише додали ще одну – банкрутство неурядових пенсійних фондів. Державі довелося брати на себе ці борги. В результаті через деякий час в Чилі вирішили відновити солідарну систему", – розповів UBR.ua Рева.
Реформа пенсійної системи може вдарити по бізнесу
Для запуску обов'язкової накопичувальної системи формально не передбачено зміни ЄСВ. Але з кожної зарплати підприємець в Україні може почати сплачувати додатковий податок, що, по суті, еквівалентно збільшенню ЄСВ. Дискусії про це ще точаться.
"ЄСВ – найбільш шкідливий податок з усіх. Він найгірше впливає на економічне зростання та найсильніше його гальмує. Зростання ЄСВ – це стимул не створювати легальні робочі місця", – попереджає економіст Дубровський.
Щоб пенсійна реформа пройшла успішно, потрібно повністю переструктурувати державні фінанси за рахунок інших податків, пропонує аналітик.
"Необхідне покращення збору непрямих податків – акцизних та ПДВ. Необхідна модернізація податків на землю та нерухомість. Додаткові внески від роботодавця – поганий шлях для наповнення пенсійних фондів", – стверджує Дубровський.
Це непопулярна ідея – підвищувати податки на зарплату на фоні потужної дискусії, яка присутня з боку бізнесу, щоб ці податки, навпаки, знизити, зазначає Надія Бедричук.
"Нова система потрібна. Це крок вперед. Бізнес не проти, аби не було підвищення податків. Якщо додати 1% податків – це не буде вражаюче, але це буде поганий сигнал в умовах бізнесу, який і так під час війни перебуває у вкрай важкому становищі", – зауважує Бедричук.
Хто гарантуватиме вклади?
Практично у всіх країнах існує багаторівнева пенсійна система, нагадує нардеп Леся Забуранна. Тобто поєднання солідарної, обов'язкової накопичувальної та накопичувальної добровільної. Особливість захисту нової обов'язкової накопичувальної полягатиме в наступному.
"На відміну від існуючих фондів, ми пропонуємо алгоритм, захищений державними гарантіями. Йдеться про довгострокову перспективу, на десятки років. №9212 – це базовий законопроект. Будемо розробляти контролюючі механізми", – пообіцяла в ефірі національного телемарафону Забуранна.
Тобто, згідно з проектом, реформи гарантій захисту вкладів населення в нову систему наразі не передбачено.
Водночас Андрій Рева впевнений, що за умов війни та високої інфляції гарантувати збереження пенсійних накопичень в принципі неможливо.
"З 2004 року 800 тис. українців відкладали заощадження у 66 пенсійних фондах, найбільшим з яких був фонд при НБУ. 2016 року в ньому "зникло" 300 чи 600 млн грн", – наводить приклад Рева.
Втім, як каже Дубровський, в цьому питанні держава може запозичити досвід гарантування банківських вкладів.
"Але навряд чи він зможе гарантувати від інфляції – тут має працювати інший механізм", – каже економіст.
Відсутність фондового ринку як головна перешкода
Ще однією перешкодою може стати практично повна відсутність фондового ринку, каже UBR.ua Рева.
"Навіть державний пенсійний фонд нікуди не зможе вкласти гроші. Хіба що в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). При цьому кошти на нову систему заберуть у ПФУ, таким чином збільшивши його дефіцит. На ці гроші купують ОВДП, на які сама ж держава буде сплачувати відсотки", – розповідає Рева.
За словами екс-міністра, таким чином держава лише зазнає подвійних збитків.
Більш оптимістично на ситуацію дивиться директор УАПП Надія Бедричук. Вона передбачає, що в подальшому можливості для інвестування можна знайти.
"Залежить від того, наскільки буде відкрито цей механізм, щоб це дозволяло далі розміщувати інвестиції. Можливо, для іноземних пенсійних фондів – вони зацікавлені в нашому ринку. При цьому необов'язково інвестувати ці гроші в Україну", – розмірковує Бедричук.
Однак такий крок може спричинити відтік коштів з країни, яка гостро потребуватиме інвестицій після війни.
Леся Забуранна вважає, що варіанти для інвестицій знайти можливо – нехай і не за надто вигідних умов.
"Уряд планує вкладати в консервативні інструменти інвестування – з огляду на обставини, не так вигідні за відсотками. Зараз цей перелік формують, цим буде опікуватися Мінфін", – повідомила UBR.ua нардеп Забуранна.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
