Київ досі сподівається на прискорення процесу вступу до ЄС, попри останні невдачі, однак розуміє, що поки немає згоди щодо термінів. Про це заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, передає Financial Times.
"Для України, а також для Європи важливо мати дуже сміливе політичне зобов'язання всіх держав-членів ЄС, що Україна приєднається до Європейського Союзу якомога швидше, і в ідеалі з чіткою датою", - наголосив він.
У виданні нагадали, що минулого тижня Україна, США та ЄС були готові підписати "план процвітання", в якому описано підтримку післявоєнної відбудови нашої держави. Проте підписання було відкладено через розбіжності щодо змісту та кризу в Гренландії.
Водночас речниця Європейської комісії Паула Пінью зазначила, що угода зі США та Україною "близька".
"У початкових проєктах 20-пунктного мирного плану, який обговорюється на переговорах під егідою США, була вказана дата вступу в 2027 році, але це питання перебуває на стадії обговорення через спротив деяких країн ЄС", - пояснили у FT.
Крім того, ЄС розглядає можливість перегляду процесу вступу, аби створити дворівневу систему членства, завдяки цьому Україна могла б приєднатися до блоку до того, як виконає всі необхідні стандарти в обмін на менші переваги.
Відомо, що наприкінці минулого року президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Україна може бути готова до вступу до 2030 року. Своєю чергою Качка вважає, що "в умовах геополітичної необхідності навіть цей процес може бути скорочений", але визнав, що дата ще не узгоджена.
Наразі переговори тривають щодо термінів приєднання, способів фінансування запланованих витрат розміром 800 млрд євро та умов надання майбутньої допомоги.
За словами українського віцепрем'єр-міністра, така цифра відображає потреби України у відновленні до 2040 року та має бути частково покрита за рахунок іноземної допомоги.
"Ідея полягає в тому, щоб добре розуміти, як працюють державні кошти... який внесок роблять ЄС або США [та] інші уряди, які можуть приєднатися. [Плюс] як це працює з процесом вступу до ЄС... [і] як ці реформи збільшать можливість використання цього капіталу", - підкреслив Качка.
Також Брюссель хоче гарантувати, що допомога буде надаватися за умови вжиття жорстких заходів проти корупції. Як пише Financial Times, такі вимоги зʼявилися особливо після того, як президент України Володимир Зеленський "поспішно відмовився від спроби послабити антикорупційні інституції".
"Це була одна помилка, яку дуже швидко виправили. Україна вже взяла на себе зобов'язання і без винятків проводить реформи", - запевнив Качка.