Україна активно використовує нові дешеві безпілотники-перехоплювачі для захисту міст і критичної інфраструктури від російських дронових атак. Йдеться про вітчизняні системи, які за лічені місяці пройшли шлях від прототипів до серійного виробництва та вже стали важливою частиною української протиповітряної оборони, пише Associated Press.
Під час нічних чергувань мобільні групи встановлюють антени, датчики й пункти керування, готуючи до роботи нову зброю. Один із таких перехоплювачів – Sting, який за формою нагадує "літаючий термос". Його створив український стартап Wild Hornets за підтримки волонтерів.
Командир підрозділу з позивним "Лой" каже, що ці дрони здатні ефективно протидіяти російським безпілотникам-камікадзе, які стали швидшими й почали літати на більших висотах.
"Кожна знищена ціль – це щось, що не вразило наші будинки, наші сім’ї, наші електростанції. Ворог не спить, і ми теж", – наголосив він.
Ставка на масовість і ціну
Постійні нічні атаки змусили Київ переглянути підхід до ППО. Замість використання обмеженої кількості дорогих ракет Україна робить ставку на масове виробництво недорогих систем. Вартість одного такого перехоплювача починається приблизно від $1000.
Окрім Sting, на озброєнні з’являється й інша модель – Bullet, яку розробляє стартап General Cherry. За словами члена стратегічної ради компанії Андрія Лавреновича, ці дрони знищують ворожі цілі вартістю від $10 тисяч до $300 тисяч.
"Ми завдаємо серйозної економічної шкоди", – зазначив він.
Гонка інновацій
Росія продовжує робити ставку на іранські дрони-камікадзе типу "Шахед", випускаючи нові модифікації з глушильниками, камерами та навіть турбореактивними двигунами.
"У деяких сферах вони на крок попереду. В інших ми знаходимо інноваційне рішення, і вони від цього страждають", – сказав Лавренович.
Аналітик Центру аналізу європейської політики у Вашингтоні Федеріко Борсарі вважає, що дешеві перехоплювачі стали ключовим елементом сучасної боротьби з безпілотниками.
"Вони настільки швидко набули значення, що їх уже можна вважати наріжним каменем систем протидії БПЛА. Вони змінюють співвідношення вартості та масштабу протиповітряної оборони", – пояснив експерт.
Водночас він застерігає, що такі дрони не є панацеєю: їхня ефективність залежить від сенсорів, систем командування та підготовки операторів, а також від інтеграції з іншими засобами ППО.
Погляд у 2026 рік
Українські та НАТОвські оборонні планувальники очікують подальшого гіпермасштабування виробництва дронів з обох боків у 2026 році. У Європі це підштовхує плани зі створення багаторівневої системи ППО – так званої "стіни дронів" уздовж східних кордонів ЄС, де українські перехоплювачі можуть відіграти ключову роль.
Паралельно українські виробники готуються до розширення спільного виробництва з американськими та європейськими компаніями. Така кооперація має поєднати бойовий досвід України із західним фінансуванням і масштабами виробництва.
Окремим трендом розробники називають зростання автоматизації.
"Наші мобільні групи не повинні наближатися до лінії фронту, де вони стають мішенями. Дрони мають стати повністю автономними роботами зі штучним інтелектом, щоб допомогти нашим солдатам вижити", – підсумував Лавренович.