Наступна зима обіцяє стати найважчою для України за весь час війни, принаймні з перших місяців повномасштабного вторгнення майже чотири роки тому, коли російські танки наближалися до Києва. Про це пише оглядач Джеймі Деттмер на шпальтах Politico.
За його словами, у 2022 році ситуацію врятували український опір, дві тисячі британських протитанкових ракет, поставлених напередодні вторгнення, і тактична недолугість росіян, а ще - відмова президента України Володимира Зеленського евакуюватися, коли йому це запропонували США.
Тепер же Україні, на думку автора статті, однієї лише мужності може не вистачити частково тому, що її доля залежить не лише від неї самої, а багато що вирішуватимуть західні союзники. Деттмер назвав три серйозні виклики, які стоять перед Україною напередодні зими.
Перший із них - фінансова криза. Автор пише, що Україна може залишитися без грошей уже в лютому 2026 року, якщо Бельгія не зніме блокування із плану Європейського Союзу видати Києву 140 млрд євро у вигляді "репараційного кредиту", забезпеченого замороженими активами російського Центробанку в Брюсселі.
Як відомо, уряд Бельгії не хоче ризикувати, оскільки побоюється судових претензій і "заходів помсти" з боку Росії. Проблему ускладнює, за словами Деттмера, ще й нещодавня заява прем’єр-міністра Словаччини Роберта про те, що він виступатиме проти використання заморожених активів РФ для підтримки України.
"Без репараційного кредиту ЄС буде важко знайти фінансування, необхідне Україні, що є ще більш актуальним зараз, коли фінансова підтримка США за часів президента Дональда Трампа припинена. Без репараційного кредиту малоймовірно, що країни-члени погодяться позичати кошти на ринку. Уряди, які мають обмежені фінанси, не зацікавлені в ідеї сплати відсотків", - йдеться у матеріалі.
Втрати на фронті
Другий виклик для України - втрати на фронті. Деттмер нагадав, що саме зараз Росія близька до того, щоб окупувати місто Покровськ - важливий транспортний вузол. У разі його захоплення, для РФ відкриється шлях до Краматорська та Слов’янська, а також дозволить їй активніше просуватися в західній частині Донеччини.
Деттмер допустив, що українські командири, можливо, зазнали тактичної невдачі в битві за Покровськ, адже у серпні росіянам їх вдалося, ймовірно, обдурити, почавши наступ на сусіднє місто Добропілля. У зв'язку з цим автор цитує нардепку Мар'яну Безуглу, яка критикує головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
"Росіяни відволікли увагу наших генералів проривом під Добропіллям, а потім використали це, щоб прорватися під Покровськом", – сказала Безугла.
За словами Деттмера, битва за Покровськ знову висвітлила гостру нестачу людських ресурсів в Україні, адже на деяких ділянках лінії фронту Росія має 10-разову перевагу.
Енергетична війна
Ще один виклик для України - енергетична війна, йдеться у публікації. Російські удари по по енергетичній інфраструктурі України цього року масованіші, ніж будь-коли раніше, і українська ППО не має достатніх засобів, щоб протидіяти їм. Кремль тепер б’є не лише по електромережі, а й по газовій інфраструктурі - джерелу тепла для 60% українців.
"Лише за один тиждень у жовтні російські військові завдали серії із трьох ударів по газовидобувних об'єктах у Харківській, Сумській та Чернігівській областях. Масштаби цієї проблеми стали очевидними минулими вихідними після чергової масованої атаки на енергетичну та газову інфраструктуру України, яка занурила значну частину країни в холод і темряву", - зазначив автор.
З огляду на це він припускає, що Україну чекає справді важка зима - можливо, найважча з початку війни.
"І головне питання полягає в тому, чи вдасться їй вийти з неї досить сильною, щоб не прийняти мир на умовах, які нав’язуватиме Росія", - міркує Деттмер.