Для Сі Цзіньпіна мир в Україні є неприйнятним, адже Китай сприймає цю війну як конфлікт, що дозволяє виснажити Росію та США, а самому підготуватися до майбутнього вторгнення на Тайвань.
Таку думку висловила стратегічна аналітичка військової розвідки Ребека Коффлер, яка раніше працювала в Розвідувальному управлінні Міністерства оборони США, у статті для The Telegraph.
На думку Коффлер, президент США Дональд Трамп активно шукає способи досягти миру в Україні, випробовуючи різні дипломатичні та економічні інструменти. Чи вдасться йому реалізувати один із варіантів — стане зрозуміло найближчим часом. Однак наразі з’являються все більш чіткі сигнали, що його "мистецтво угоди" з Москвою може зірватися через дії Китаю.
Авторка переконана, що Трамп та його команда могли недооцінити ключовий фактор: Пекін вважає себе головним бенефіціаром війни в Україні. Саме тому Китай має сильну мотивацію сприяти продовженню конфлікту, надаючи підтримку Росії. Подібно до того, як США і Європейський Союз надають військову техніку й фінансування Україні з метою ослаблення російського військового та економічного потенціалу — про що ще у 2022 році прямо говорив тодішній міністр оборони США Ллойд Остін — Китай веде свою власну війну проти Заходу, підтримуючи Москву.
Уникаючи постачання повністю зібраних систем озброєння, щоб не провокувати жорсткої реакції з боку Вашингтона, Пекін натомість надає Росії технології подвійного призначення — компоненти, які можуть бути використані як у цивільних, так і у військових цілях. Йдеться про критично важливі технологічні елементи, зокрема мікроелектроніку, оптичні системи для бронетехніки, супутникові сенсори, навігаційне обладнання тощо. Частина з них постачається напряму через державні підприємства, інша — через мережу підставних компаній, які маскують військове призначення продукції під нібито цивільне використання. Однак на практиці саме ці компоненти суттєво зміцнюють бойові можливості російської армії, даючи Кремлю змогу вести затяжну війну на виснаження.
Аналітикиня також звертає увагу на те, що особливо значущу роль Китай відіграє у розвитку дронових спроможностей Росії — технології, яка стала ключовою в сучасній війні. За оцінками західної розвідки, щорічно Москва імпортує з Китаю безпілотники на мільйони доларів. Більше того, частина таких БПЛА вже спільно виробляється на російській території у партнерстві з китайськими компаніями.
Також, згідно з розвідувальними даними, Росія запустила секретний проєкт із виробництва дронів безпосередньо в Китаї. Йдеться про завод, пов’язаний з IEMZ Kupol — дочірнім підприємством російського оборонного гіганта "Алмаз-Антей". Саме там, за інформацією джерел, інженери створили й провели випробування нової моделі далекобійного бойового безпілотника під назвою Garpiya-3 (G3).
Коффлер підкреслює, що Китай відіграє ключову роль у підтримці російської воєнної економіки, насамперед завдяки закупівлі енергоресурсів. Разом з Індією Пекін залишається серед найбільших імпортерів російської нафти. У червні 2025 року на ці дві країни припадало 47% усього експорту сирої нафти з Росії. Значна частина цього експорту відбувається за допомогою так званого "тіньового флоту", який дозволяє обходити міжнародні санкції.
Нещодавно США попередили Китай про можливі наслідки такої співпраці. Міністр фінансів Скотт Бессент пригрозив введенням 100-відсоткових мит на енергоносії, якщо Пекін продовжить обходити обмеження. Проте Китай різко відкинув ці погрози. Ба більше, як демонстрацію поглиблення стратегічного партнерства з Москвою, Пекін вирішив збільшити імпорт російського природного газу, водночас зменшивши закупівлі американського скрапленого газу.
Це рішення відображає ширшу геополітичну логіку Пекіна. Її ілюструє стара китайська алегорія: "Поки два тигри запекло б’ються в долині, мудра мавпа сидить на вершині гори, дивиться вниз і чекає, як це закінчиться".
На думку Коффлер, попри публічні декларації про "безмежне партнерство", підписані у 2022 році, Китай і Росія не є справжніми союзниками. Їхні відносини — радше тимчасовий союз двох стратегічних конкурентів, які на певному етапі мають спільну мету: послаблення геополітичного впливу США та західного світу загалом.
У статті згадується, що Протиріччя між Москвою і Пекіном мають глибоке історичне коріння. Упродовж XX століття вони неодноразово вступали у прикордонні конфлікти, а територіальні суперечки на Далекому Сході зберігаються й досі. Росія, з її демографічним спадом і поступовим знелюдненням сибірських регіонів, дедалі більше занепокоєна впливом Китаю в прикордонних областях. Ще у 2000 році Владімір Путін попереджав: якщо держава не інвестуватиме в розвиток Далекого Сходу, то через кілька десятиліть ця територія ризикує стати демографічно й культурно китайською. Тоді він заявив, що без "реальних зусиль" Росія може зіткнутися з тим, що "місцеве населення розмовлятиме китайською, японською чи корейською".
Коффлер стверджує, що Китай має прямий інтерес у затягуванні війни в Україні, оскільки це сприяє виснаженню американських військових запасів через постійні постачання зброї Україні та Ізраїлю. Пекін вважає, що ослаблення бойової готовності США є стратегічно важливим для унеможливлення американського втручання у потенційне військове вторгнення Китаю на Тайвань — операцію, яку деякі високопосадовці Пентагону прогнозують на 2027 рік.
За словами авторки, для Пекіна пріоритетом залишається реалізація концепції "єдиного Китаю" — тобто повернення Тайваню під контроль КНР до 2049 року, коли відзначатиметься 100-річчя заснування Китайської Народної Республіки. У цьому контексті уникнення торговельної війни з США або збереження стабільних відносин із Вашингтоном виглядають як менш важливі цілі.
Нагадаємо, Путін похвалився успіхами РФ на фронті: генерал пояснив, що відбувається насправді.
Раніше Вєсті-ua.net писали, Останнє китайське попередження: якого "миру" домагається Пекін та чи є загрози для України.
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Ціни на золото: аналітики чекають на новий стрибок вартості металу.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →