50-денний ультиматум, висунутий Дональдом Трампом щодо укладення мирної угоди в Україні, дав Кремлю нову можливість посилити літній наступ. Президент США пригрозив Росії жорсткими санкціями проти енергетичного експорту, якщо угоди не буде досягнуто у визначений термін. У Москві цей час розглядають як шанс змінити ситуацію на фронті, поки Вашингтон не перейшов до дій.
Про це пише видання AP.
Проте в Україні вважають, що за цей період Росія навряд чи зможе домогтися серйозних успіхів. Спротив українських військ залишається стійким, попри тиск на фронті та регулярні повітряні удари по Києву й інших містах. Брак живої сили й боєприпасів змушує українську армію концентруватися на утриманні позицій, а не на контрнаступі. Але навіть у такій ситуації, як зазначають аналітики, Київ не готовий прийняти вимоги Кремля.
Серед головних умов, на яких наполягає Володимир Путін, — виведення українських військ з анексованих регіонів, офіційна відмова від вступу до НАТО й обмеження чисельності ЗСУ. Всі ці пункти вже були публічно відкинуті Україною й її союзниками.
Цілі Кремля на сході
З початку весни Росія активізувала наступальні дії на Донеччині. Основною метою залишається захоплення опорних пунктів Покровськ і Костянтинівка. Російські війська ведуть повільне просування, поступово захоплюючи села навколо цих міст, намагаючись перерізати шляхи постачання та створити умови для оточення українських підрозділів.
Успіх на цій ділянці відкрив би росіянам дорогу до Слов’янська й Краматорська, а далі — до контролю над усією Донецькою областю. Наступним кроком, як припускають у Генштабі України, може стати спроба просування в напрямку Дніпропетровщини. Зокрема, місто Дніпро, з населенням майже мільйон, потенційно розглядається Москвою як стратегічна ціль.
Розширення бойових дій у цьому регіоні могло б створити додатковий тиск на українське суспільство та змусити Київ піти на поступки.
У Луганській області Москва наразі не демонструє пріоритету на повне захоплення території. Те саме стосується Херсонської та Запорізької областей — тут Росія не має ресурсів для масштабних наступальних операцій. Спроба форсувати Дніпро або повністю охопити Запоріжжя виглядає малоймовірною без суттєвого збільшення особового складу.
Наступ у Сумській області та “буферна зона”
Російські війська продовжують наступ у північно-східному напрямку, захопивши кілька сіл у Сумській області після українського рейду на Курщину в серпні 2024 року. Попри це, ЗСУ утримують присутність на кордоні та, за словами українських офіційних осіб, стримують до 10 000 російських військових на цій ділянці.
Путін назвав наступ у Сумській області “частиною формування буферної зони” для захисту території Росії від атак. Столиця регіону, місто Суми, розташована лише за 30 км від кордону. За словами президента РФ, наразі планів щодо його захоплення немає, але така можливість “не виключена”.
Аналітики вважають, що Москва не має достатньо сил для взяття Сум. Аналогічна ситуація — у сусідній Харківській області, де російські війська також перейшли в наступ, однак не змогли прорвати українську оборону.
На думку деяких оглядачів, Кремль може спробувати використати тимчасове просування в Сумській і Харківській областях як “розмінну монету” на переговорах. Зокрема, обміняти частину нових захоплень на контроль над рештою Донеччини.
“Сценарій територіальних обмінів у рамках переговорів є цілком реальним”, — заявив в коментарі проросійський політолог Михайло Карягін.
Москва тисне, Україна сподівається на рятівну підтримку Заходу
Українські військові командири вважають, що нинішній темп наступу Росії свідчить не про підготовку до ривка, а про спробу поступового виснаження. Війська РФ просуваються повільно, зазнаючи значних втрат і не досягаючи стратегічних проривів. За оцінками української сторони, навіть така повзуча тактика дорого обходиться самій Росії.
Україна, у свою чергу, змушена покладатися на безпілотники. Саме дрони стали ключовим інструментом стримування російського натиску. Завдяки їм ЗСУ виявляють концентрацію техніки, спостерігають за переміщеннями підрозділів і навіть полюють на окремих солдатів. Ця війна дедалі більше перетворюється на конфлікт “очей і дронів”.
Навіть російські військові коментатори визнають: саме завдяки майстерному застосуванню БПЛА українцям вдається зберігати контроль над критичними напрямками. За їхньою логікою, Кремль намагається “змусити Україну стікати кров’ю” шляхом багатовекторного тиску на фронті, посилюючи удари по інфраструктурі та не даючи українцям передихнути.
“Російська армія прагне виснажити противника настільки, щоб той втратив можливість утримувати оборону, а численні локальні наступи поступово злилися в кілька значущих проривів, які змінять хід війни”, — пише у своєму звіті московський аналітик Сергій Полєтаєв. “Для Кремля ключове не саме просування, а руйнування армії супротивника як цілісного організму”.
Затримки у постачанні зброї викликають розчарування
На цьому тлі в українській армії зростає роздратування через нестачу озброєння. Затримки з боку США змусили ЗСУ зменшити обсяги артилерійського вогню та звести до мінімуму активні дії на деяких напрямках, повідомляють українські військові на сході. Все це відбувається на тлі дедалі інтенсивніших атак РФ.
Адміністрація Трампа, зі свого боку, не планує прямого фінансування поставок, але пропонує країнам Європи самостійно закуповувати американське озброєння для передачі Україні. Зокрема, йдеться про системи ППО Patriot, яких Київ потребує найбільше.
Аналітики вважають, що саме європейські партнери здатні найближчим часом забезпечити основну частину потреб України — від боєприпасів до дронів.
“Темп наступу Росії зростає, і літній тиск, імовірно, виявиться серйозним випробуванням для ЗСУ”, — вважає Джек Уотлінг з Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень у Лондоні.
На його думку, якщо Європа буде здатна оперативно закрити критичні прогалини — зокрема, шляхом закупівель у США, — Україна зможе зберегти стійкість навіть в умовах інтенсивної фази війни.