Трамп змінює риторику: чи справді має місце різкий розворот політики Білого дому

РБК-Україна пояснює, чи справді має місце різкий розворот Білого дому в питаннях російсько-української війни.

«Путін жене нам купу маячні. Він завжди поводиться мило, але виявляється, що це нічого не означає», — поділився Трамп своїми міркуваннями увечері 8 липня. Такі одкровення американського лідера очікувано викликали чимало іронії в українських соцмережах: виявляється, президенту США знадобилося якихось півроку, щоб зрозуміти очевидне — Путін весь цей час просто водить його за ніс.

Втім, ця репліка Трампа не була одиничною. Впродовж останніх тижнів його публічне невдоволення діями Кремля ставало дедалі більш помітним — що й породжує сподівання на якісь реальні дії з боку США, окрім закликів «укласти угоду». Водночас досі незрозуміла історія з призупиненням американської військової допомоги породила побоювання, що риторику Трампа вкотре всі не так зрозуміли.

А ще на початку літа здавалося, що переговорний процес щодо завершення російсько-української війни остаточно зайшов у глухий кут, і Трамп не має жодного бажання його активізувати. Україні ціною значних зусиль вдалося принаймні переконати США, що президент Володимир Зеленський справді хоче миру, тож запроваджувати обмеження проти України — припиняти військову допомогу та обмін розвідданими — немає підстав.

Водночас Трамп вперто відмовлявся застосовувати силу проти Росії чи навіть натякати на це. Росія своєю чергою вперто показувала, що не збирається припиняти війну: від подальшої ескалації на фронті до посилення обстрілів українських міст. Через все це у більшості співрозмовників РБК-Україна, як у вітчизняних, так і в закордонних політико-дипломатичних колах, були радше песимістичні настрої щодо прориву в переговорах, принаймні до осені. Тож зміна позиції президента США та його оточення стала доволі несподіваною.

Слова та законопроекти

Зміни найбільш помітні поки саме на рівні риторики Трампа. Рубіжною у цьому сенсі стала його розмова з Путіним 3 липня. Судячи із заяв російських посадовців, під час неї Путін продовжив свою лінію щодо імітації переговорів. Тож за підсумками розмови Трамп заявив, що «незадоволений позицією Путіна» щодо війни та «не досяг із ним жодного прогресу».

У наступних коментарях президент США додав ще більше критики на адресу російського диктатора, так і з’явилися заяви про «маячню» від Путіна. Однак відповідаючи на питання про санкції проти Росії Трамп висловився звично розмито: «Я не говоритиму вам. Хіба ми не хочемо зробити невеликий сюрприз?»

Ще один маркер, який може свідчити про зміну позиції президента США, є прогрес щодо законопроекту про санкції против РФ. Документ був зареєстрований у Сенаті США ще в квітні, на тлі небажання Трампа вживати якийсь примус до Росії, і пропонує закріпити низку обмежень проти Москви. Серед іншого, це запровадження 500% торгових мит проти країн, які купують російську нафту, газ, уран та іншу сировину.

Разом з тим, сенатори не поспішали виносити його на голосування, все одно зважаючи на позицію Трампа, і очевидно, чекаючи «відмашки» з Білого дому. Однак з початку місяця головний промоутер законопроекту, супердосвідчений республіканець Ліндсі Грем різко активізувався — напевно, відчувши зміну політичної атмосфери. І анонсував його розгляд Сенатом вже цього тижня.

Та найбільш резонансною — і досі мало зрозумілою — залишається історія із наданням Україні американської зброї.

Безлад в Пентагоні

2 липня, напередодні розмови з Путіним, ціла низка американських медіа повідомила, що Міністерство оборони США призупинило надання Україні та іншим країнам військової допомоги під приводом проведення аудиту.

Це стало несподіванкою для Києва. В українських політичних колах гуляли кілька версій того, що сталося: намагання Трампа «злити» Україну Путіну, аби нарешті досягнути хоч якоїсь «угоди», закулісні ігри в оточенні президента США і те-таки проведення аудиту, яке в Пентагоні і називали офіційною причиною.

Як показали подальші події, правда була десь посередині між другою та третьою версіями. Для багатьох посадовців у Білому домі призупинення також стало несподіванкою. Джерело Associated Press у Білому домі описало Трампа як такого, що був «заскочений зненацька» заявою про призупинення постачань. За словами трьох осіб, знайомих з цим питанням, таке рішення не було належним чином узгоджене з Білим домом.

За даними CNN, безпосереднє рішення про призупинення ухвалив міністр оборони Піт Гегсет, однак рекомендував такий крок його заступник Елбридж Колбі. Той виступає за переорієнтацію американських ресурсів із України на Індо-Тихоокеанський регіон, для протистояння Китаю. Крім того, Колбі має великий досвід роботи на державній службі, що дозволяє йому нав’язувати деякі речі своєму шефу Гегсету, який раніше працював телеведучим.

Politico зазначає, що між Гегсетом і Колбі немає «жодних розбіжностей» у поглядах, хоча міністр оборони у приватних розмовах звинувачував свого заступника у тому, що той «підставляє» його, просуваючи ініціативи без узгодження. Одне із джерел видання зазначило, що Колбі, завдяки своєму досвіду в Пентагоні, маніпулює бюрократичними процесами, тоді як Гегсет просто не має достатнього досвіду і покладається на його рекомендації.

Зрештою, після розмови із Зеленським Трамп оголосив про відновлення постачань американської зброї. Проте до кінця не ясно, про які саме пакети допомоги йде мова. За словами Трампа, Сполучені Штати в першу чергу нададуть Україні оборонне озброєння для захисту її громадян.

«Ми плануємо відправити додаткову зброю. Це необхідно, адже українці мають бути здатні себе захищати. Наразі вони зазнають значного тиску», — заявив Президент США.

Та у підсумку нічим не спровоковане призупинення поставок, можливо, до певної міри навіть зіграло на користь Києву — з різкою критикою такого рішення виступили не лише опозиційні демократи та європейські лідери, а й багато союзників Трампа з числа республіканців.

«Іноді для того, щоб вийти на певні рішення, треба, щоб криза була максимальною. Призупинка постачання зброї зафіксувала чітку реакцію європейських лідерів, американських політичних еліт, і відповідно, України. І це пришвидшило розстановку правильних акцентів щодо того, хто такий Путін», — сказав Youtube-каналу РБК-Україна радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.

Ба більше, Трамп розглядає можливість передачі Україні додаткового комплексу Patriot, пише The Wall Street Journal. Білий дім доручив Пентагону підготувати варіанти додаткового озброєння для України. Водночас США вивчають можливість залучення союзників для постачання Києву ще кількох систем Patriot.

Причини змін

Однозначно зрозуміти причини більш жорсткої риторики Трампа щодо Путіна непросто, проте в цій ситуації могло зіграти важливу роль поєднання зовнішніх та внутрішніх факторів, сказав РБК-Україна директор центру міжнародних досліджень Одеського національного університету Володимир Дубовик.

«Думається, що є елемент роздратування через те, що їхня (Трампа і Путіна — ред.) кожна розмова — це заклики Трампа до миру, але при цьому Росія продовжує, навіть посилює, свої удари по Україні. Це ставить Трампа в незручну ситуацію. Все більше людей кажуть про слабкість Трампа в цьому сенсі. Цього він не може терпіти, бо для нього головне — це його его. Днями він так і висловився з іншого питання, мовляв, не знаю чи це буде добре для республіканців, але головне, що це буде добре для мене», — зазначив Дубовик.

Крім того, свою роль відіграла і коректна комунікація з Трампом. Ключовий тут – саміт НАТО 24-25 червня. На ньому лідери європейських членів альянсу неприкрито лестили президенту США і намагалися йому догодити згодою на збільшення видатків на оборону. Так само на полях саміту пройшла вдала зустріч Трампа із Зеленським.

«Також думаю, що в Гаазі він почув багато закликів до дії від ключових партнерів по НАТО. Трамп, звісно, відомий тим, що може й ігнорувати їхню думку, але в цьому випадку можливо, що „хор європейців“ все ж таки вплинув. Як і розмова з Зеленським, який лишається вмілим комунікатором», — зазначив виданню Дубовик.

Та попри всі ці публічні сигнали, про справжню зміну позиції Трампа можна буде судити лише за реальним запровадженням нових санкцій проти Росії та іншим тиском на агресора. І шанси на це останнім часом зростають.

«Трамп поступово приходить до того, що Росія недоговороспроможна. Путін так чи інакше обнулює самого Трампа, і що тільки через примус з Росією можна буде щось зробити», — підкреслив Подоляк.

Проте для переформатування політики США ще знадобиться певний час. Тим паче, що від Росії варто і надалі очікувати спроб нав’язати свої наративи Трампу, зокрема через лояльно налаштованих людей з президентського оточення.