Президент Дональд Трамп не вирізняється терплячістю чи прощенням до тих, хто не підкоряється його волі. Проте, коли справа доходить до спілкування з російським диктатором Владіміром Путіним, який продовжує саботувати показові зусилля Трампа, спрямовані на припинення війни в Україні, президент, здається, має нескінченний запас терпіння, доброзичливості та розуміння, зазначає Макс Бут, колумніст The Washington Post.
11 березня президент України Володимир Зеленський погодився на пропозицію адміністрації Трампа щодо 30-денного припинення вогню. Путін — ні. Він чітко дав зрозуміти, що неспровокована агресія Росії триватиме, доки, на його думку, не буде усунено "першопричини" конфлікту.
30 березня Трамп заявив, що він "дуже розлючений" на Путіна за затягування переговорів, і пригрозив запровадити додаткові санкції на експорт російської нафти.
Що ж, це було 50 днів тому, і досі немає жодних ознак будь-яких додаткових санкцій. Натомість вчора, 19 травня, президент США провів двогодинну телефонну розмову зі своїм російським колегою, яка не принесла жодного помітного прогресу. Замість того, щоб оголосити, що Росія дотримуватиметься режиму припинення вогню, Трамп заявив в соціальній мережі Truth Social, що "Росія і Україна негайно розпочнуть переговори про припинення вогню і, що більш важливо, про припинення війни".
Минулого тижня переговори Росії та України розпочалися в Стамбулі й одразу ж зайшли в глухий кут. У той час як Зеленський з'явився в Туреччині, Путін не приїхав. Замість цього російський лідер відправив делегацію низького рівня, яка лаяла і погрожувала своїм українським колегам.
З огляду на те, скільки уваги Трамп приділяє припиненню війни в Україні — можна було б подумати, що така непоступливість Росії розлютить його. Але ні. Замість того, щоб лаяти Путіна, як він раніше лаяв Зеленського, Трамп наполягав на тому, що його безрезультатна телефонна розмова з російським диктатором "пройшла дуже добре".
"Якби Україна припинила війну в односторонньому порядку, вона була б знищена як нація. Якби Росія припинила воювати, війна була б закінчена. Проте Трамп ніколи не виголошує цю очевидну істину публічно — і, наскільки нам відомо, в приватних розмовах теж. Путін водить Трампа за ніс, а Трамп дозволяє йому це робити", — стверджує Бут.
За зачиненими дверима, як повідомляє Wall Street Journal, Трамп каже, що закінчити війну важче, ніж здається. Було б набагато простіше, якби він був готовий поводитися з Путіним так само, як він поводиться з усіма, хто кидає виклик його волі.
Якби Трамп справді прагнув припинити війну в Україні, він би негайно зробив три кроки для посилення тиску на Росію. По-перше, він би домігся, щоб європейські держави передали Україні щонайменше 300 мільярдів доларів заморожених російських активів; по-друге, посилив би санкції проти російського енергетичного експорту, аби підірвати економіку РФ; і по-третє — пообіцяв би надати або хоча б продати Україні все необхідне озброєння для тривалої оборони. У такому випадку Путін зрозумів би, що шанси виграти війну зникають, і йому доведеться серйозно сідати за стіл переговорів.
Але Путін все ще плекає надію на перемогу на полі бою, оскільки він, без сумніву, розраховує на те, що Трамп припинить американську допомогу Україні. Кремль все ще має близько 640 тисяч солдатів, які атакують Україну, і він отримав безцінну допомогу від Північної Кореї, Ірану та Китаю. Тож який зараз у Путіна стимул йти на компроміс?
"Ситуація може змінитися протягом наступного року за умови, що Україна зможе запобігти весняному наступу Росії й не допустити його значного посилення. Є певні підстави для оптимізму з цього приводу, здебільшого завдяки швидкому зростанню власної оборонної промисловості України", — додає колумніст.
Бут підсумовує, що хоча провал Трампа у спробах досягти миру ще не означає катастрофи для України, він точно руйнує його образ майстерного перемовника. Зіткнувшись із жорсткою позицією Росії, Трамп нехтує головним правилом ефективних перемовин — необхідністю тиску.