Угода про надра: що потрібно знати про домовленості між Україною та США

Що потрібно знати про угоду, її положення та обов’язки сторін, — в матеріалі РБК-Україна.

Що відомо про угоду між Україною та США

30 квітня 2025 у Вашингтоні перший віце-прем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів США Скотт Бессент підписали угоду, яка передбачає створення спільного Інвестиційного фонду відбудови, кошти якого будуть інвестуватися в українські надра та інфраструктуру.

Ключові умови:

Суверенітет над ресурсами. Україна зберігає повну власність та контроль над усіма своїми надрами, територіальними водами та природними ресурсами. Лише українська держава визначатиме умови та місця видобутку.

Державна власність. Угода не впливає на статус державних компаній, таких як «Укрнафта» чи «Енергоатом», які залишаються у власності України. Приватизаційні процеси також не зазнають змін.

Законодавча відповідність. Угода не суперечить Конституції України та її євроінтеграційному курсу. Для запуску її механізмів потрібні лише точкові зміни до Бюджетного кодексу, але спершу документ має пройти ратифікацію у Верховній Раді.

Водночас у тексті угоди зазначено, що вона має переважну силу над українським законодавством. «Уряд України погоджується, що не може посилатися на положення свого внутрішнього законодавства як на виправдання будь-якого невиконання своїх зобов’язань за цією угодою», — йдеться в документі.

Відсутність боргових зобов’язань. У документі немає жодної згадки про необхідність компенсації Україні військової допомоги, наданої США раніше. Хоча лідер Білого дому Дональд Трамп до цього неодноразово заявляв, що Україна має відшкодувати американську допомогу, називаючи у різний час суми 100, 350 і навіть 500 млрд доларів.

Податкові пільги. Доходи та внески фонду не оподатковуватимуться ні в Україні, ні в США. Гривневі доходи будуть вільно конвертуватися у долари та не будуть підпадати під валютні обмеження НБУ при їх перерахуванні на рахунки фонду, які можуть бути відкриті як в Україні, так і за її межами.

Варто зазначити, що кінцевий термін дії угоди про надра не прописаний.

«Дана угода є безстроковою. Але через 10 років сторони можуть розподіляти прибутки та через 10 років можуть порушити питання зупинення угоди», — розповів прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Про які надра йдеться в угоді

Угода охоплює широкий спектр корисних копалин. Загалом 57 видів мінералів та вуглеводнів, серед яких:

• Мінерали, які вважаються «критичними»: літій, титан, графіт, уран, рідкісноземельні метали (диспрозій, церій, лантан, неодим та інші), алюміній, кобальт, нікель, марганець, хром, ванадій, цирконій, гафній, тантал, ніобій, германій, галій, індій, телур, селен, скандій.
• Вуглеводні: нафта, природний газ (включаючи скраплений природний газ).
• Інші корисні копалини: золото, срібло, мідь, цинк, олово, свинець, сурма, миш’як, барит, берилій, вісмут, плавиковий шпат, калійні солі.

В документі йдеться, що перелік копалин може бути розширений за згодою сторін.

Як працюватиме інвестиційний фонд

Американсько-український інвестиційний фонд відбудови функціонуватиме на засадах рівноправного партнерства.

Тобто фондом керуватимуть представники України та США на рівних засадах, без права вето однієї зі сторін.

«Фонд створюється 50/50. Жодна зі сторін не матиме переважаючого голосу, і це відображатиме рівноправне партнерство між Україною та Сполученими Штатами», — заявила Юлія Свириденко.

Наповнення цього фонду відбуватиметься обома сторонами наступним чином:

• США

Можуть робити внески як у грошовій формі, так і у вигляді нової військової допомоги (системи ППО, озброєння, навчання тощо), вартість якої буде зарахована як внесок. Проте чітко обсяги фінансових зобов’язань Вашингтону в угоді не прописані.

• Україна

Спрямовуватиме до фонду 50% майбутніх доходів від ренти за новими ліцензіями на видобуток корисних копалин та вуглеводнів на нових ділянках. Доходи від вже існуючих проєктів до фонду не включаються. Україна також може робити додаткові внески за необхідності.

Кошти фонду інвестуватимуться виключно в Україні. Зокрема, у проєкти з видобутку корисних копалин, розвиток інфраструктури та переробку. Конкретні проєкти визначатимуться спільно Україною та США.

Американські партнери першими отримуватимуть інформацію про ці проєкти та змогу інвестувати в них. Також США матимуть першочергове право викупити в української компанії видобуту сировину.

Перші 10 років прибутки фонду не розподілятимуться, а повністю реінвестуватимуться в українську економіку. Подальший розподіл прибутку між партнерами обговорюватиметься окремо.

До того ж США через агентство DFC (Міжнародна фінансова корпорація розвитку США) сприятимуть залученню до фонду додаткових інвестицій та передових технологій від приватних і публічних інвесторів з США, ЄС та інших країн.

Що кажуть в Україні та США про перспективи угоди

В Україні угоду розглядають як важливий інструмент для економічного відновлення та залучення стратегічних інвестицій.

Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко наголосила, що угода забезпечує повний контроль України над власними ресурсами та є свідченням довгострокового партнерства зі США.

Як заявила Свириденко, угода про надра передбачає взаємовигідні умови для обох держав.

«Це угода в якій США відзначають своє прагнення сприяти досягненню довгострокового миру в Україні та визнають вклад, який Україна зробила у глобальну безпеку, відмовившись від ядерного арсеналу. Угода в якій США відзначають свою відданість питанням української безпеки, відновлення і реконструкції», — зазначила віце-прем'єр.

В українському уряді наголошують, що угода вигідна для обох держав, адже дозволить залучити додаткові інвестиції, сприятиме розвитку інновацій і впровадженню нових технологій.

«США допомагають залучати до відновлення України приватних і публічних інвесторів — іноземні фонди, компанії, уряди держав, які підтримують боротьбу України проти російської агресії», — йдеться на сайті Кабміну.

У Сполучених Штатах також відзначають стратегічну важливість угоди. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що вона дає обом країнам можливість співпрацювати для забезпечення довгострокового економічного відновлення України.

«Це повноцінне економічне партнерство. Це не просто рідкісноземельні корисні копалини, це інфраструктура, це енергетика. Тож тут є можливість для обох сторін справді виграти», — сказав Бессент.

Він також підкреслив, що угода є чітким сигналом Росії про налаштованість адміністрації Трампа на мирний процес у вільній та суверенній Україні.

Сам президент Штатів Дональд Трамп висловив думку, що угода «захистить» американські інвестиції та допомогу Україні.

«Ми уклали сьогодні угоду, за якою ми отримаємо, знаєте, набагато більше в теорії, ніж 350 мільярдів доларів, але я хотів бути захищеним», — сказав Трамп у день підписання угоди.

Ратифікація в Раді та що буде далі

Ратифікація угоди Верховною радою запланована на четвер, 8 травня 2025. Кабмін вніс на розгляд парламенту відповідний законопроєкт 2 травня.

Профільні комітети з питань міжнародної політики та з питань економічної політики напередодні підтримали ратифікацію, рекомендувавши її парламенту.

Водночас Комітетом з міжнародної політики було внесено кілька пропозицій у текст:

• угода діє на всій території України в рамках міжнародно визнаних кордонів;
• будь-які додаткові домовленості про створення Фонду відбудови, не можуть протирічити цій Угоді;
• ратифікація основної угоди не означає автоматичної ратифікації чи схвалення інших «технічних» угод, які деталізуватимуть механізми реалізації фонду.

Саме ці «технічні» угоди забезпечуватимуть функціонування фонду. Їх укладатимуть собою американська корпорація DFC та українська Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства.

Як заявив очільник Кабміну Денис Шмигаль, тільки одна угода про інвестфонд має бути ратифікована у парламенті, а інші дві не потребують затвердження депутатами.

«Так. Тільки перша. Наступні мають імплементаційний характер і не потребують голосування», — сказав прем'єр.

Таким чином, підписана 30 квітня представниками України та США угода є політичною — міжурядовою, в якій окреслені загальні формулювання.

Наступні дві частини — це договір між DFC та Агентством від України, а також технічна угода про те, як буде діяти фонд. Вони будуть підписані вказаними сторонам після ратифікації Радою першої угоди. Так пояснив черговість ухвалення документів нардеп Ярослав Желєзняк.

Яким був шлях до угоди

Переговори щодо співпраці у сфері корисних копалин між Україною та США тривали кілька місяців.

Ідея угоди про надра вперше прозвучала під час презентації «плану перемоги» України президентом Володимиром Зеленським у жовтні 2024.

У лютому 2025 міністр фінансів США Скотт Бессент приїхав до Києва з першим проєктом угоди, який був відхилений українською стороною через суперечливі умови та відсутність гарантій безпеки.

Публічна суперечка між президентами Зеленським та Трампом у Вашингтоні 28 лютого призвела до відкладення підписання угоди. У квітні переговорний процес активізувався. Сторони підписали Меморандум, який слугував основою для переговорів щодо майбутньої угоди. Він містив загальні принципи, на яких будуватиметься співпраця.