Між Києвом і Москвою триває гра у звинувачення, коли кожна сторона намагається переконати президента США Дональда Трампа в тому, що інша несе відповідальність за будь-яку невдачу в його бажанні швидко покласти край війні в Україні.
Вони звинувачують один одного в порушенні хиткого часткового перемир'я, що охоплює енергетичну інфраструктуру та Чорне море, сподіваючись спрямувати гнів Трампа на свого ворога, пише Вероніка Мелкозерова, журналістка в POLITICO Europe.
"Я чітко показав, що ми готові припинити вогонь. Але зараз ви побачите, що Путін не готовий. І я б дуже хотів, щоб зараз, коли Путін відмовився припинити вогонь, президент Трамп чинив на нього сильний тиск санкціями, а не скасовував їх", — заявив президент України Володимир Зеленський міжнародним журналістам у Києві цього тижня.
Тим часом речниця МЗС Росії Марія Захарова звинуватила "неонацистський режим" у Києві в "кампанії терору проти російського цивільного населення та енергетичної інфраструктури".
Але є велика проблема зі стратегією Києва: Трампу насправді може бути байдуже.
Трамп не звертався до Конгресу за додатковою військовою допомогою для України. Те, що зараз надходить, було надано за запитом колишнього президента Джо Байдена. Найважливішою підтримкою є обмін розвідданими США, що допомагає Україні виявляти російські ракетні удари, але Трамп тимчасово призупинив цей процес, щоб чинити тиск на Київ.
Замість того, щоб підтримати Київ, Трамп використовує вразливість України. США запропонували нову угоду щодо видобутку корисних копалин. Вона не передбачає жодних гарантій безпеки та подальшої фінансової допомоги Україні, але надасть США контроль над усіма природними ресурсами України, щоб отримати величезні кошти зі зруйнованої країни.
Українські чиновники відмовилися коментувати проєкт угоди, але в приватних розмовах вони називають його здирництвом і катастрофою, додає журналістка.
Водночас Мелкозерова зазначає, що Зеленський, який відчув на собі гнів Трампа під час катастрофічного візиту до Білого дому, тепер вважає за краще зберігати обережність і дипломатичність.
Вашингтону чудово відомо, що відбувається в Києві та Москві.
У щорічній доповіді Управління директора Національної розвідки США, опублікованій напередодні, повідомляється, що і Путін, і Зеленський зацікавлені у продовженні перемовин зі США щодо можливого завершення воєнного конфлікту і демонструють готовність до експериментів із частковим припиненням вогню.
"Однак обидва лідери наразі, ймовірно, вважають, що ризики довгострокової війни все ще менші, ніж ризики незадовільного врегулювання. Для Росії сприятлива динаміка на полі бою дає змогу проявляти стратегічне терпіння, а для України здача територій або нейтралітет без істотних гарантій безпеки від Заходу може призвести до внутрішнього обурення і майбутньої вразливості", — повідомляється в доповіді.
Київ коригує свої вимоги у відповідь на позицію Трампа. Замість обговорення гарантій безпеки зі США, Зеленський тепер веде переговори з європейськими лідерами, визнаючи, що варіант вступу до НАТО, якому віддає перевагу Київ, блокується Вашингтоном.
"У той час, як США намагаються чинити максимальний тиск на Україну, немає жодних доказів аналогічного тиску на Кремль, але Україна продовжує стверджувати, що винна не вона", — пише журналістка.
Попри те, що Сполучені Штати виступили посередником у досягненні часткового припинення вогню, досі не існує механізму для його моніторингу, додає Мелкозерова.